Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України

ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЕВОЛЮЦІЇ КОРОНАВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ НА ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ

Л.І. ВОРОБЕЙ — 2024-11-13

Метою дослідження є встановлення особливостей впливу нового штаму FLiRT COVID-19 на перебіг вагітності в порівнянні із давно відомим штамом Омікрон. Матеріал і методи дослідження. В дослідженні взяли учать 90 вагітних жінок з коронавірусною інфекцією. І групу склали 45 вагітних жінок, інфікованих новим штамом FLiRT COVID-19. ІІ група (45 пацієнток) - вагітні жінки, інфіковані в 2022 році COVID-19 штамом Омікрон. Всі пацієнтки були віком від 19-40 років з терміном гестації від 6-41 тижня вагітності. Всі дані оцінювали за допомогою статистичних, клінічних, інструментальних та лабораторних методів. Отримані результати. За результатами проведеного ретроспективного аналізу новий штам вірусу COVID-19 характеризується зменшенням негативного впливу на організм вагітної жінки і має в більшості випадків легкий перебіг з меншою частотою акушерських і перинатальних ускладнень. Збільшилася частота загрози передчасних пологів (ЗПП) у вагітних з штамом FLiRT коронавірусної інфекції. Вагому частку серед симптомів хвороби з новим штамом FLiRT займають безсоння та тривожні розладі. Висновок. Дослідження нових штамів, мутацій вірусу COVID-19 в динаміці залишається важливим напрямком вивчення вірусу через зміну клінічних проявів, механізмів впливу на організм матері та плода.

КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ ВІДНОВЛЕННЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ У ЖІНОК З ПОСТ- COVID-19

І. С. ГОЛОВЧАК — 2024-11-13

Мета. Визначити ефективність комплексу заходів відновлення репродуктивної функції у жінок з пост- COVID-19. Матеріали та методи. Рекомендовані захоли велючають збалансоване харчування, психотерапію та психокорекцію, необхідну гормонотерапію, імуномодулятори, засоби для покращення фолатного обміну, зниження гомоцистеіну, обміну мелатоніну, усунення дефіциту вітаміну D, препарати з антиоксидантними та протизапальними властивостями та такі, що позитивно впливають на судинний ендотелій. Обстежено 100 пацієнток з непліддям та лонг-COVID-19: основна група – 50 жінок яким перед проведенням програм ДРТ, застосовували рекомендований комплекс і група порівняння – 50 жінок, які не застосовували додаткової підготовки. Результати. В результаті застосування рекомендованого комплексу лікувально-профілактичних заходів для жінок з непліддям та лонг-COVID-19 досягнуто: зниження проявів СВД, клінічної тривоги та депресії, збалансування гормонального фону та покращення стану судин, що в комплексі дозволило суттєво зменшити прояви лонг-COVID-19. Головним результатом застосування рекомендованого комплексу є підвищення ефективності програм ДРТ: частота настання клінічної вагітності зросла до 36,0 проти 20,0 % (p < 0,05), живонародження зафіксовано у 36,0 % проти 16,0 % (p < 0,05). Висновки. Висока ефективність запропонованого лікувально-профілактичного комплексу для підвищення ефективності програм ДРТ у жінок з лонг-COVID-19 дозволяє рекомендувати його до широкого застосування у центрах репродукції людини.

НОВЕ ОБЛИЧЧЯ ВІКОВО-АСОЦІЙОВАНИХ ХВОРОБ (КЛІНІЧНА ЛЕКЦІЯ)

З.М. ДУБОССАРСЬКА — 2024-11-13

Мета: описати сучасні підходи до проблеми саркопенії у літньому віці.

Cаркопенія є геріатричним синдромом, який часто спостерігається в осіб літнього та старечого віку, знижує їхні фізичні можливості, погіршує якість життя, сприяє збільшенню частоти падінь і, відповідно, ризику остеопоротичних переломів. Для оцінки саркопенії (втрати м’язової маси) з віком використовують індекс м’язової маси, а також такі дослідження, як КТ, МРТ і ДРА. Профілактика і лікування саркопенії полягають у занятті лікувальною фізкультурою, корекції харчування і призначенні фармакотерапії.

Висновки. Необхідні епідеміологічні дослідження з вивчення поширеності та факторів ризику саркопенії в осіб старших вікових груп, розробка методів та засобів діагностики, профілактики та лікування порушень функціонального стану м'язової системи.

ОЦІНКА ОБ’ЄМУ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19 В РОЗРІЗІ ОКРЕМОГО РЕГІОНУ

О.І. ЖДАНОВИЧ — 2024-11-13

Для покращення якості догляду за матерями та новонародженими, профілактики інфекцій та боротьби з пандеміями необхідний підхід, що ґрунтується на фактичних даних. Мета – оцінити об’єм перинатальної допомоги при пандемії COVID-19 у розрізі окремо взятого регіону України (на прикладі Івано-Франківської області). Матеріали та методи дослідження. Статистичний аналіз випадків проводився на основі даних з електронної інтегрованої системи спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) та даних КНП «Івано-Франківський обласний перинатальний центр» (ОПЦ). Використано дані Держкомстат України та статистичні документи МОЗ України. Використано бібліосемантичний, аналітичний, статистичний та концептуальний методи. Період дослідження 2020–2023 рр. Результати. До недоліків надання медичної перинатальної допомоги в період пандемії COVID-19 можна віднести: не повноту статистичної звітності, недостатність забезпечення діагностично-лікувальними засобами (тест-системи, засобів для проведення респіраторної підтримки і т.п.), недостатність методичного та інформаційного забезпечення лікарів щодо ведення вагітних жінок з COVID-19 (особливо на початкових етапах пандемії), організаційні недоліки (недостатнє дотримання санепідрежиму, про що свідчить 9 випадків захворювання вагітних співробітниць медичних закладів та 8 випадків позитивного тесту на COVID-19 у новонароджених). Висновок. Виявлені недоліки вказують на потребу удосконалення надання перинатальної допомоги в умовах можливих наступних пандемій.

ВПЛИВ ПРЕКОНЦЕПЦІЙНОГО ДОГЛЯДУ НА ПЕРИНАТАЛЬНІ НАСЛІДКИ ПРИ СТРЕСОВИХ РОЗЛАДАХ У МАЙБУТНЬОЇ МАТЕРІ

О.І. ЖДАНОВИЧ — 2024-11-13

Мета дослідження - оцінити вплив преконцепційного догляду на перинатальні наслідки при стресових розладах у майбутньої матері. Матеріали та методи дослідження. Комплексно обстежено 60 вагітних зі стресовими розладами: основна група - 30 вагітних, які не отримували преконцепційну підготовку, та контрольна група - 30 вагітних, які отримували преконцепційну підготовку, дотримувались всіх рекомендацій. Отримані результати. При відсутності преконцепційного догляду у жінок зі стресовими розладами вища частота несприятливих факторів. Це шкідливі звички (палили цигарки 15,7 % жінок, 6,7 % вживали алкоголь), ожиріння (23,3 %), незбалансоване харчування, недостатня фізична активність, недотримання режиму праці та відпочинку, стреси (38,0 %). Висока частота гестаційних і перинатальних ускладнень: анемія (30,0 %), ранній гестоз (33,3 %), загроза переривання (30,0 %), у 1 (3,3 %) пацієнтки стався викидень. У 16,7 % вагітних діагностовано гестаційний діабет, у 18,0 % - загроза передчасних пологів. Ознаки плацентарної дисфункції відмічали у 30,0 % обстежених, що проявлялось дистресом плода у 26,7 % та затримкою росту плода у 16,7 % пацієнток. Оперативне розродження проведено 20,0 % пацієнток, частота передчасних пологів склала 16,7 %, дистресу плода в пологах - 20,0 % , у 10,0 % - надмірна крововтрата. 34,5 % дітей народжені в стані асфіксії, у 6,7 % - тяжка асфіксія, 20,7 % новонароджених мали масу нижче 2500 г, у 10,3 % - ознаки внутрішньоутробного інфікування. У 37,9 % відмічали різноманітні розлади неонатальної адаптації, найчастіше жовтяниці (27,6 %), порушення ЦНС (24,1 %), синдром дихальних розладів (20,7 %). Висновок. Значна частота перинатальних розладів неодмінно відобразиться на збільшенні захворюваності дітей майбутньому, порушенні їх фізичного та когнітивного розвитку, що обумовлює високу соціальну значимість проблеми преконцепційного догляду при стресових розладах у жінки.

КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК: ПОЗАМАТКОВА ЧЕРЕВНА ВАГІТНІСТЬ

В.В. МАЛЮК — 2024-11-13

Черевна вагітність є рідкісною формою аномальної позаматкової вагітності, яка зустрічається від 1:10 000 до 1:30 000 вагітностей і становить до 1,4% усіх позаматкових вагітностей. Мета дослідження – визначити особливості ранньої інструментальної діагностики позаматкової вагітності. Клінічний випадок. При проведені УЗД встановлена підозра на черевну вагітність: вагітність І, 23+2 тижні. Поперечне положення плоду (голівка зліва). Абсолютне маловоддя. ЗВУР плода. Placenta percreta. Висновок КТ: картина черевної позаматкової вагітності. Висновок МРТ: картина позаматкової абдомінальної вагітності (оваріальної?). Консиліумом лікарів було остаточно підтверджено діагноз черевної вагітності та прийнято рішення щодо пролонгування до терміну гестації 28 тижнів в інтересах плода. Призначено лікування. В ургентному порядку на 29 тижні вагітності проведено оперативне завершення вагітності шляхом операції кесаревого розтину. Під час проведення лапаротомії було виконано клемування лівої внутрішньої клубової артерії. Проведена лівостороння сальпінго-офоектомія разом з плацентою, без її відокремлення, що знизило операційну крововтрату, яка склала 450 мл. Дитина чоловічої статі вагою 1340 г., довжиною – 35 см з оцінка за шкалі Апгар на 1 хв. – 2 бали, а через 5 хв. - 3 бали. Перебіг післяопераційного періоду у матері без ускладнень. Дитина померла на 14 добу життя. Висновок. Сучасні методи інструментальної діагностики, такі як УЗД, допплерівське дослідження, КТ та МТР є вирішальними у постановці діагнозу та вибору подальшої тактики надання невідкладної допомоги.

ГЕНЕРАЦІЯ АКТИВНИХ ФОРМ КИСНЮ В ЛЕЙКОЦИТАХ ПРИ АНОМАЛЬНИХ МАТКОВИХ КРОВОТЕЧАХ ПУБЕРТАТНОГО ПЕРІОДУ

О. А. НАКОНЕЧНА — 2024-11-13

Аномальні маткові кровотечі пубертатного періоду (АМКПП) – складна проблема, яка впливає на якість життя і потребує поглибленого дослідження патогенезу. На АМК припадає 50% від усіх гінекологічних захворювань дівчат пубертатного періоду. Мета. Дослідити особливості інтенсивності генерації активних форм кисню в лейкоцитах периферичної крові при аномальних маткових кровотечах пубертатного періоду. Матеріали та методи дослідження. У дослідження було залучено 31 пацієнтку віком від 10 до 17 років з АМКПП, що склали основну групу (ОГ), та 12 соматично здорових дівчат – група контролю (КГ). Залежно від рівня гемоглобіну в клінічному аналізі крові пацієнток ОГ додатково розподілили на три підгрупи. Ступінь тяжкості анемії визначали за рівнем гемоглобіну в клінічному аналізі крові та скаргами пацієнток (слабкість, головний біль, запаморочення, блідість шкіри, зниження успішності в школі). За допомогою проточної цитометрії було оцінено рівень генерації активних форм кисню (АФК) в лейкоцитах, визначено редокс-потенціал досліджуваних клітин. Результати. Проведене дослідження дало змогу з’ясувати, що в пацієнток з АМКПП та анемією І ступеня тяжкості генерація АФК в лейкоцитах не відрізнялася від показника середньої інтенсивності флюоресценції дихлорфлюоресцеїну (СІФ ДХФ) у представниць КГ. Генерація АФК в лейкоцитах крові пацієнток з АМКПП та з анемією ІІ ступеня значно перевищувала цей показник у КГ та в пацієнток з анемією І ступеня – на 232,3% та 254,1% відповідно. Найвищий рівень генерації АФК в лейкоцитах спостерігався в пацієнток з АМКПП й анемією ІІІ ступеня. Крім того, вміст АФК в лейкоцитах збільшився в 13,5 та 14,4 разу порівняно з КГ та групою 1 відповідно. Зіставлення з показником СІФ ДХФ у лейкоцитах пацієнток з групи 2 показало, що генерація АФК була вищою в 4,1 разу. Висновки. У пацієнток з АМКПП й анемією ІІ та ІІІ ступеня має місце найвищий рівень генерації АФК в лейкоцитах. Підвищена генерація АФК в лейкоцитах периферичної крові спричиняє виникнення загибелі клітин, що в подальшому може призводити до зниження імунного статусу організму та розвитку гострих і хронічних патологічних процесів в організмі.

ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕДУМОВ РОЗВИТКУ ЕНДОМЕТРІОЗУ НА ПІДСТАВІ КЛІНІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДІВЧАТ – ПІДЛІТКІВ З ДИСМЕНОРЕЄЮ

О.П. ТАНЬКО — 2024-11-13

Мета дослідження - вивчення анамнестичних даних і клінічної характеристики дівчат – підлітків з дисменореєю з визначенням можливих передумов розвитку ендометріозу у цих пацієнток. Методи та матеріали обстеження. Обстежено 157 дівчат – підлітків у віці від 12 до 17 років (30 здорових дівчат; 65 пацієнток з первинною дисменореєю, 62 – з вторинною дисменореєю. Діагностичний комплекс включав аналіз антенатального та раннього неонатального періодів, загальноклінічне обстеження з визначенням ступеня тяжкості дисменореї за бальною шкалою; спеціальне гінекологічне, ультразвукове обстеження з оцінкою скоротливої діяльності міометрія; методи статистичного аналізу. Результати дослідження та їх обговорення. В результаті проведеного дослідження у дівчат – підлітків з дисменореєю встановлено наявність патологічних станів антенатального та раннього неонатального періодів; переважання важких і надважких проявів дисменореї при оцінці за бальною шкалою, порушення скоротливої діяльності матки саме у пацієнток з вторинною дисменореєю та клінічними і ультразвуковими проявами ендометріозу. Висновок. Виявлені зміни можуть бути підгрунтям розвитку ендометріозу в підлітковому віці.

ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ АДЕНОМІОЗУ

М.О. ЩЕРБИНА — 2024-11-13

Актуальність вивчення проблеми полягає в тому, що питання патогенетичних чинників аденоміозу залишаються невирішеними, що ускладнює вибір адекватної лікувальної тактики ведення хворих. Мета роботи: підвищення якості діагностики та ефективності лікування хворих на аденоміоз шляхом патогенетичного обгрунтування оптимізації тактики ведення хворих / Матеріал та методи: обстежено 115 пацієнток репродуктивного віку. І клінічну групу (контрольну) склали 30 здорових фертильних жінок. До ІІ клінічної групи увійшли 85 хворих на аденоміоз. Серед хворих на аденоміоз виділено дві підгрупи. У підгрупі порівняння – 40 пацієнток, яким проводилося традиційне лікування згідно з наказом МОЗ України №319 від 06.04.2016р. В основній підгрупі – 45 пацієнток отримували комплексне лікування (гормональне та імунокоригуюче). З метою корекції порушень в імунореактивності організму додатково до базисної гормональної терапії застосовували імуностимулюючий препарат та індуктор синтезу ендогенних інтерферонів. Всім пацієнткам проводилися клініко-лабораторні, інструментальні, клініко-генеалогічні, імунологічні, біохімічні, мікробіологічні, патоморфологічні дослідження. Отримані дані оброблено статистичними методами. Результати дослідження. Проведене дослідження показало, що комплексна терапія має більш ранній та стабільний клінічний ефект, порівняно з традиційним лікуванням. Відбувається більш швидке та суттєве зниження больового синдрому, покращення імунологічного статусу, виявлено нормалізацію показників фагоцитарної та кисневої активності нейтрофілів та моноцитів у периферичній крові. Висновки. На підставі одержаних результатів роботи оптимізовано підходи до лікування хворих на аденоміоз, обґрунтовано доцільність застосування імунокоригуючих препаратів для лікування захворювання.

ВПЛИВ МІКРОБІОМУ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ ТА ІНФЕКЦІЙ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТПАТЕВИМ ШЛЯХОМ НА РОЗВИТОК ГІПЕРПЛАЗІЇ ЕНДОМЕТРІЯ БЕЗ АТИПІЇ

Д.А. ХАСХАЧИХ — 2024-11-13

Проліферативні процеси в матці, зокрема гіперплазія ендометрія (ГЕ), є важливою проблемою в гінекології, оскільки можуть призводити до порушення репродуктивного здоров'я жінок. Метою дослідження було дослідити розповсюдженість серед жінок з ГЕ без атипії умовно патогенних мікроорганізмів та інфекцій, що передаються статевим шляхом в піхві і порожнині матки. Матеріали та методи. В дослідження було включено 55 пацієнток з аномальною матковою кровотечею (АМК) у яких після хірургічного видалення функціонального шару ендометрія шляхом кюретажу діагностована гіперплазія ендометрія без атипії (НГЕ). Контрольну групу склали 35 жінок з секреторними змінами ендометрію. Проводилося мікробіологічне і бактеріологічне дослідження біоптату з матки і вмісту піхви стандартними методами. Визначення збудників інфекцій, які передаються статевим шляхом проводили методами ІФА і ПЛР. Достовірність міжгрупових зв’язків за кількісним розподілом визначали за допомогою непараметричного коефіцієнта χ2, у зв’язку з малими виборками. Відмінність між підгрупами вважали достовірною при р <0,05. Результати. Gardnerella vaginalis значно частіше виявляється у жінок із ГЕ (12,7% проти 2,9% у контрольній групі), із відношенням шансів (OR) 4,96. Micoplasma hominis також суттєво підвищує ризик розвитку ГЕ (34,5% у жінок із ГЕ, OR = 5,04). Частота виявлення Candida albicans у жінок із ГЕ становила 38,2%, що перевищує показники у контрольній групі. Контамінація маткової порожнини мікрофлорою піхви (наприклад, Escherichia coli та Proteus vulgaris) також асоціюється з патологічними змінами ендометрія. Хронічний ендометрит частіше виявляється у жінок із НГЕ (6,1% проти 3,7% у контрольній групі), що підкреслює роль хронічного запалення у розвитку проліферативних процесів. Висновки. Дослідження підтвердило зв'язок між інфекційно-запальними процесами та розвитком ГЕ. Отримані дані свідчать про необхідність своєчасної діагностики та лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом, для запобігання розвитку ГЕ. Ретельний контроль вагінальної мікрофлори є важливим компонентом профілактики. Підкреслюється важливість інтеграції мікробіологічного обстеження в рутинну гінекологічну практику для підвищення ефективності лікування ГЕ і профілактики її рецидивів.