ДІАГНОСТИЧНА ЗНАЧИМІСТЬ ІМУНОГІСТОХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЕНДОМЕТРІЯ ПРИ БЕЗПЛІДДІ У ЖІНОК З ЛЕГКИМИ ФОРМАМИ ЕНДОМЕТРІОЗА
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(41).2018.171287Ключові слова:
еутопічний ендометрій, ендометріоз, безпліддя, імуногістохімічні маркериАнотація
Незважаючи на вдосконалення діагностики, ендометріоз діагностують з великим запізненням. Особливого занепокоєння викликає субклінічний ендометріоз у жінок з безпліддям. Несвоєчасне лапароскопічне лікування у відносно безсимптомних жінок призводить до відстрочення настання вагітності, прогресування хвороби та значного зниження фертильності.
Мета дослідження - оцінити частоту верифікації діагнозу зовнішнього генітального ендометріозу при «нормальному» та «анормальному» морфотипах еутопічного ендометрію у жінок з безпліддям.
Матеріали та методи. Обстежено 64 жінки репродуктивного віку з безпліддям. Усім пацієнткам в проліферативній фазі менструального циклу виконана Pipell-біопсія ендометрію, в якій вивчалася експресія рецепторів естрогену, прогестерону, ММП-9, bcl-2 та ki-68.
Результати дослідження та їх обговорення. У статті представлено результати вивчення комплексу імуногістохімічних маркерів в зразках еутопічного ендометрію у жінок з ендометріоз асоційованим безпліддям. Визначена чутливість, специфічність, прогностична значимість позитивного та негативного результатів. Також прорахована діагностична точність запропонованого методу.
Висновки. Комплекс імуногістохімічних маркерів може бути запропонований в якості малоінвазивної маніпуляції для верифікації початкових стадій ендометріозу у жінок з безпліддям.
Посилання
Адамян Л.В., Азнурова Я.Б. Молекулярные аспекты патогенеза эндометриоза//Проблемы репродукции, No5, 2015, с.66-77.
Алтанець О.М., Медведєв М.В. Можливісь використання комплексу імуногістохімічних маркерів на етапі до клінічної діагностики зовнішнього геніального ендометріозу у жінок з безплідністю:прелімінарні дані // Одеський медичний журнал. 2018. No2, с. 22-26.
Богуславская Д.В., Lebovic D.I. Эндометриоз и бесплодие // Проблемы репродукции,- No 2,-2011, с. 69-74.
Бурлев В.А., Ильясова Н.А. Плотность нервных волокон и экспрессия ядерних изоформ рецепторов эстрогенов и прогестерона в эутопическом эндометрии у больных перитонеальной формой эндометриоза:влияние на наступление беременности // Проблемы репродукции, -No6, 2014, -С.61-69.
Бурлев В.А., Ильясова Н.А. Профиль гормонов и экспрессия рецепторов эстрогенов и прогестерона в эндометрии у больных с эндометриозом и бесплодием на фоне лечения// Проблемы репродукции, No6, 2016, -С.66-75
Новикова Е.И. и др. Новые подходы к диагностике генитального эндометриоза // Омский научный вестник. 2012. No1–108. С. 44–48.
Londero AP, Calcagno A, Grassi T, Marzinotto S, Orsaria M Survivin, MMP-2, MT1-MMP и TIMP-2: their impact on survival, implantation, and proliferation of endometriotic tissues // Virchows Arch 2012;461 (5): 589-9
Johnson N. et al. Consensus on current management of endometriosis // Hum. Reprod. 2013. Vol. 28 (6). P. 1552–1568.
Begum T. Aetiology and pathogenesis of endometriosis — a review // Mymensingh Med. J. 2013. Vol. 22 (1). P. 218–221.
Yamanaka K. et al. Dienogest inhibits aromatase and cyclooxygenase-2 expression and prostaglandin E2 production in human endometriotic stromal cells in spheroid culture // Fertil. Steril. 2012. Vol. 97 (2). P. 477–482.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 О. М. АЛТАНЕЦЬ, М. В. МЕДВЕДЄВ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.
