ОЦІНКА КОМОРБІДНОСТІ В МЕНЕДЖМЕНТІ ПАЦІЄНТОК З ДИСГОРМОНАЛЬНОЮ ДОБРОЯКІСНОЮ ПОЄДНАНОЮ ПРОЛІФЕРАТИВНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ РЕПРОДУКТИВНИХ ОРГАНІВ

Автор(и)

  • С. О. ШУРПЯК Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(41).2018.172608

Ключові слова:

коморбідність, репродуктивне здоров’я, дисгормональна патологія репродуктивних органів, ожиріння, дефіцит вітаміну D, дисфукція щитоподібної залози

Анотація

Вплив коморбідної патології на клінічні прояви, діагностику, лікування і прогноз багатьох захворювань є індивідуальним, однак загально визнано, що взаємодія захворювань, віку і патоморфозу зумовлює патогенетичні особливості патології репродуктивної системи, утруднює діагностику, вибір оптимальних лікувальних технологій, негативно впливає на якість життя жінок.

Мета дослідження - оцінити поширеність коморбідних станів у жінок з порушеннями репродуктивного здоров’я на тлі дисгормональної поєднаної патології репродуктивної системи.

Матеріали і методи дослідження. У дослідження були залучені 350 жінок віком від 20 до 42 років. Обстеження включало вивчення скарг, особистого та сімейного анамнезу, антропометричне, фізикальне, ультрасонографічне, інструментальне, клініко-лабораторне обстеження з визначенням гормонального профілю, функції ЩЗ, рівня 25 (ОН)D. У 51,3 % пацієнток діагностовано поєднану дисгормональну доброякісну проліферативну патологію репродуктивних органів (генітальний ендометріоз, аденоміоз/лейоміома матки в поєднанні з гіперплазією ендометрія дифузною мастопатією), у 8,9 % - СПКЯ, у 15,1 % – ендометріоїдну хворобу і у 16,3 % - лейоміому матки. Відсутність патології на момент обстеження встановлена у 14,3% жінок.

Результати дослідження та їх обговорення. Дифузна мастопатія (BI-RADS 2) мала місце у 63,7% жінок, у 11,1% виявлені зміни BI-RADS 3. Структурно-функціональні зміни ЩЗ виявлені у 53,4 % жінок, при цьому частота виявлення дифузного зобу І-ІІ ст. не різнилась між клінічними групами (р>0,05). Водночас поширеність аутоімунного тиреоідиту була вищою у пацієнток з дисгормональною патологією репродуктивної системи порівняно з жінками без гінекологічної патології (р=0,0001). Еутиреоідний стан у пацієнток з поєднаною дисгормональною патологією зустрічався у 1,5 – 1,9 разів рідше, ніж у пацієнток з ендометріозом, лейоміомою матки і СПКЯ (р ≤ 0,0005). У 27,7 % жінок мала місце надлишкова вага, ожиріння І ступеня – у 34,9 %, ожиріння ІІ ступеня у 9,7 % жінок, що в загальному склало 72,3 % обстежених. Найбільш часто важкий дефіцит вітаміну D (рівень 25(ОН)D в середньому 6,3±1,5 нг/мл) серед жінок з дефіцитом D виявлявся у 53,3 % випадках при СПКЯ й у 70,5 % при поєднаній дисгормональній проліферативній патології репродуктивних органів (р<0,05) за відсутності такого у жінок без гінекологічної патології, що є переконливим показником важливості вітаміну D для нормального функціонування жіночої репродуктивної системи.

Висновки. Коморбідність представляє серйозну проблему для репродуктивного здоров’я і вимагає зміни діагностично-лікувальних підходів з хвороба-орієнтованих на пацієнт-орієнтовані рекомендації, засновані на інтегральній оцінці пацієнта.

Посилання

Белялов ФИ. Двенадцать тезисов коморбидности. Клиническая медицина. 2009;12: 69-71.

Бернштейн ЛМ. Рак гормонозависимых тканей и проблемы коморбидности (сердечно-сосудистые заболевания, инсульт, остеопороз). Вопросы онкологии. 2010; 56 (4): 384-91.

Бондарь ТН. Субклинические нарушения функции щитовидной железы. Annals Mechnikov Institute. 2008; 4: 9-13.

Губанова ГВ., Беляева ЮН., Шеметова ГН. Коморбидный пациент: этапы формирования, факторы риска и тактика ведения. Современные проблемы науки и образования. 2015; 6: 10-13

Киселев ВИ, Сидорова ИС, Унанян АЛ, Муйжнек ЕЛ. Гиперпластические процессы органов женской репродуктивной системы: теория и практика. М.: Медпрактика-М, 2010; 468 с.

Недогода СВ, Вёрткин АЛ, Наумов АВ, Барыкина ИН. и др. Ожирение и коморбидная патология в практике поликлинического врача. Часть I: определение, диагностика. Амбулаторный прием. 2016; 2 (1):21–32.

Радзинский ВЕ, Ордиянц ИМ, Масленникова МН, Павлова ЕА. Молочные железы и гинекологичексие болезни: от общности патогенетических воззрений к практическим решениям. Репродуктивная эндокринология. 2014; 2 (16): 72-80.

Brabant РG, Duntas L, Monzani F et al. Management of Subclinical Hypothyroidism 2013 ETA Guideline. Eur. Thyroid. J. 2013; 2: 215-228.

Buggio L, Roncella E, Somigliana E, Vercellini P. Vitamin D and benign gynaecological diseases: A critical analysis of the current evidence. Gynecol Endocrinol. 2015;16:1-5.

Holick MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrari HA, et al. Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: Endocrine Society clinical practice guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2011; 96(7): 1911-1930. doi: 10.1210/jc.2011-0385.

Krul-Poel YH, Snackey С, Louwers Y, et al. The role of vitamin D deficiency in women with polycystic ovary syndrome: a systematic review. Eur J Endocrinol. 2013; 169: 853-865.

Mousa A, Abell S, Scragg R, de Courten B. Vitamin D in reproductive health and pregnancy. Reprod Med. 2016; 34(2): е1-13.

Płudowski P, Karczmarewicz E, Bayer M, et al. Practical guidelines for the supplementation of vitamin D and the treatment of deficits in Central Europe - recommended vitamin D intakes in the general population and groups at risk of vitamin D deficiency. Endokrynol Pol. 2013; 64(4): 319-327.

Stegenga H, Haines A, Jones K, Wilding J. et al. Identification, assessment, and management of overweight and obesity: summary of updated NICE guidance. BMJ. 2014; 349:6608.

van Weel C, Schellevis FG. Comorbidity and guidelines: conflicting interests. Lancet. 2006; 367: 550-551.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-06-13

Номер

Розділ

Статті