КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ГЕСТАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ БАГАТОПЛІДНІЙ ВАГІТНОСТІ

Автор(и)

  • А. В. БОЙЧУК ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського МОЗ України», кафедра акушерства та гінекології ННІПО, Україна
  • І. М. НІКІТІНА Сумський державний університет, кафедра акушерства та гінекології, Україна
  • В. К. КОНДРАТЮК Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедра акушерства, гінекології та медицини плода, м. Київ, Україна
  • Н. В. КАЛАШНИК Сумський державний університет, кафедра акушерства та гінекології, Україна
  • М. А. БОЛОТНА Сумський державний університет, кафедра акушерства та гінекології, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(42).2018.172828

Ключові слова:

багатоплідна вагітність, невиношування вагітності, передчасні пологи, фетоплацентарна дисфункція, фактор росту плаценти, прееклампсія

Анотація

З метою оцінки значення фактора росту плаценти (PlGF) у розвитку гестаційних ускладнень при багатоплідній вагітності проведено дослідження цього показника у сироватці крові 320 вагітних з багатопліддям у І триместрі, а також 40 вагітних з одноплідною вагітністю, котрі склали контрольну групу.

Мета дослідження - вивчити вплив факторів росту плаценти на перебіг гестаційного процесу при багатоплідній вагітності.

Матеріал і методи дослідження. Проведено проспективне дослідження перебігу вагітності пологів у 320 жінок з багатоплідною вагітністю, котрі склали основну групу обстежуваних та у 40 здорових жінок з одноплідною вагітністю. Рівень PlGF в сироватці крові визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням наборів моноклональних антитіл у першому триместрі вагітності. Показники системи гемостазу (судинно-тромбоцитарна та коагуляційна ланка) оцінювалися за загальноприйнятими методиками. Доплерометрія плацентарного та плодового кровотоку проводилася у маткових артеріях (МА), артерії (ПА) і вені пуповини (ПВ), середній мозковій артерії (СМА) плода.

Результати дослідження та їх обговорення. Жінки з багатоплідною вагітністю входять до групи ризику розвитку гестаційних ускладнень – передчасних пологів у 67,8 % (р<0,01), фетоплацентарної дисфункції, прееклампсії – у 17,5 % (р<0,05) випадків. Виявлені порушення з боку судинно-тромбоцитарного та коагуляційного гомеостазу у І триместрі вагітності є основними факторами ризику дострокового переривання вагітності. Доведено, що низький рівень фактора росту плаценти в сироватці крові вагітних при багатоплідді у випадку розвитку передчасних пологів, фетоплацентарної дисфункції та прееклампсії (111,23±8,4, 203,24±6,4 та 305,86±7,4 пг/мл) у порівнянні з відповідними показниками при одноплідній вагітності (418,2±10,4 пг/мл) є прогностичним маркером розвитку даних гестаційних ускладнень.

Висновки. Своєчасне проведення медикаментозної корекції гестаційних ускладнень при багатоплідній вагітності з використанням мікронізованого прогестерону, низькомолекулярних гепаринів, ангіопротекторів дозволило пролонгувати вагітність при монохоріальному типу плацентації на 3,2 тижні (до 34,2±2,4 тижнів), а у випадку з дихоріальною двійнею – до терміну доношеної вагітності.

Посилання

Баранов И.И., Токова З.З., Тадевосян А.А. Перинатальные исходы при многоплодных родах. Акушерство и гинекология. 2012; 1: 98 – 102.

Краснопольский В.И., Новикова С.В., Капустина М.В., Титченко Л.И., Аксенов А.Н., Жарова А.А. Современные проблемы многоплодной беременности. Российский вестник акушера-гинеколога. 2009; 2:79 – 81.

Бурлев В.А., Зайдиева З.С., Тютюник В.Л. Роль факторов роста в развитии плацентарной недостаточности. Проблемы репродуктологии. 1999; 6: 7 – 12.

Радзинский В.Е., Столько П.Я. Биохимия плацентарной недостаточности. – М.: РУДН, 2001; 273.

Павлов О.В., Сельков С.А. Иммунология репродукции: старые догмы и представления. Журнал акушерских и женских болезней, 2004; 53: 1: 89-97.

Botting BJ, MacDonald-Davies I, MacFarland AJ. Recent trends in the incidence of multiple birth and associated mortality. Arch. Dis. Child. 2011; 62: 941-948.

Almonte L, Davis М, Ward С, Brown D, Craparo F. Spontaneous and non - spontaneous twins: a comparasion study of preterm labor, preterm premature rupture of membranes, gestational age at delivery, maternal age, and len th of hospital stay. Twin Research and Human Genetics. 2012;2: 170.

Barrilari G., Albania L., Franzese O. The basic residues of placenta growth factor type 2 retrieve sequestered angiogenic factors into a solube form – Implications for tumor angiogenesis. Am J Pathol 1998; 152: 5: 1161–1166.

Maruo T. Insulin like growth factor 1 as a local regulator of proliferation and differentiated function of the human trophoblast in early pregnancy. Early Pregnancy 1995; 1: 1: 54–161.

Shore V.N., Wang T.N., Wang T.L. Vascular endothelial growth factor, placenta growth factor and their receptors in isolated human trophoblast. Placenta.1997; 18: 657–669.

Unterscheider J. Guidelineson fetal growth restriction:a comprision of recentnational publication / J. Unterscheider, K. O’Donoghue, F.D. Malone // Am. J. Perinatal. – 2015.- Vol. 32, N4.- P. 307-316.

Van den Bosh T. Maximum Peak Systolic Velocity and Management of Highly Vascularized Retained Product of Concepcion / T. Van den Bosh, D.Van Schoubroeck, D. Timmerman // J Ultrasound. Med. – 2015. – Vol 34, N9 – P. 1577-1582.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-12

Номер

№ 2(42) (2018)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 А. В. БОЙЧУК, І. М. НІКІТІНА, В. К. КОНДРАТЮК, Н. В. КАЛАШНИК, М. А. БОЛОТНА

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
  2. Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
  3. Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
  4. Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції  (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
  5. Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
  6. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
  7. Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.