ВИДОВИЙ СКЛАД МІКРОФЛОРИ ПІХВИ ТА ПОРОЖНИНИ МАТКИ У ЖІНОК ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ПЕРІОДУ З СЕРОЗОМЕТРОЮ
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(42).2018.173215Ключові слова:
постменопаузальний період, внутрішньоматкова рідина (серозометра), мікробіологічне дослідження піхви та ендометріяАнотація
В статті представлені дані проспективного аналізу 67 медичних карт стаціонарних хворих гінекологічного профілю після проведення мікробіолгічного дослідження вмісту піхви та ендометрія в постменопаузальному періоді з внутрішньоматковою рідиною (серозометрою) без кровомазання, виявленою за допомогою ультразвукового дослідження.
Мета дослідження спрямована на вивчення поширеності видового складу мікрофлори вмісту піхви та порожнини матки у жінок постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідиною (серозометрою) та виявлення факторів ризику щодо прогнозування росту мікробіологічної культури.
Матеріал та методи дослідження. Дослідження проведено жінкам постменопаузального віку з внутрішньоматковою рідиною (серозометрою) без кровомазання, у яких був отриманий вміст піхви та аспірат ендометрія з наступним мікробіологічним дослідженням.
Результати дослідження та їх обговорення. В результаті проведеного мікробіологічного аналізу вмісту піхви хворі були розподілені на 3 групи в залежності від мікроекології піхви: з атрофічним кольпітом 35 (52,2%), з бактеріальним вагінозом 26 (38,8%), з умовним нормоценозом 6 (8,9%). При дослідженні аспірату з порожнини матки мало місце масивне мікробне забруднення ендометрія. Загальна кількість мікроорганізмів досягала 5-8 lg КУО / мл. Виявлено полімікробний характер мікрофлори. Мікробне забруднення корелювало з кількістю рідини в порожнині матки.
Висновки. Таким чином, було встановлено, що у жінок постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідиною відбувається масивне мікробне забруднення ендометрія умовноатогенною і патогенною мікрофлорою, ідентичною до флори піхви. А також через прогресуючий дефіцит естрогенів неспецифічна резистентність піхвового біотопу істотно знижується, тому нижні відділи урогенітального тракту стають вразливими для колонізації патогенної мікрофлори та розвитку запальних процесів.
Посилання
Алгоритмы в акушерстве и гинекологии: справочник врача/ [В.А. Бенюк, Е.А. Дындарь, И.Б. Венцковская и др.] – К.: Доктор-медиа, 2011. – 472 с.
Бенюк В. А. Внутриматочная патология / В.А. Бенюк. – К: Библиотека «Здоровье Украины», 2013. – 203 с.
Донецкая Э. Г. Клиническая микробиология. Руководство для специалистов клинической лабораторной диагностики / Э.Г. Донецкая. - Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2011. - 483 с.
Мерц Э. Ультразвуковая диагностика в акушерстве и гинекологии : в 2 т. Т.2 Гинекология / Эберхард Мерц. – М: Медпресс, 2011. – 360 с.
Breckenridge J. W. Postmenopausal uterine fluid collection: indicator of carcinoma / [J. W. Breckenridge, A. B. Kurtz, W. G. Ritchie et. al.]. // Am J. Roentgenol. – 1982. – V. 139(3). – P. 529–534.
Bronstein J. Diagnostic pitfalls of ultrasonographic uterine screening in women treated with tamoxifen / J. Bronstein, R. Auslender, B. Pascal. // J. Reprod. Med.. – 1994. – No39. – P. 674 – 678.
Differential indication for histological evaluation of endometrial fluid in postmenopause / [T. Schmidt, F. Nawroth, M. Breidenbach et. al.]. // Maturitas. – 2005. – No50(3). – P.177-81
Goldstein S.R. The presence of endometrial fluid in asymptomatic postmenopausal women is associated with clinically relevant cervical stenosis/ S. R. Goldstein. // J Ultrasound Med. – 1997. – V. 16(3) – Р. 208.
Lüthje P. Estrogenic action on innate defense mechanisms in the urinary tract / P. Lüthje, A. Hirschberg, A. Brauner.// Maturitas. – 2014. – No77. – Р. 32–6.
McCarthy K. A. Postmenopausal endometrial fluid collection: always an indicator of malignancy? / [K. A. McCarthy, D.A. Hall, D.B. Kopans et. al.]. // J. Ultrasound Med. – 1986. – V. 5(11). – P. 647–649.
Naloboff K. Imaging the endometrium: disease and normal variants / K. Naloboff, J. Pellerito, Е. Ben-Levi. // Radiographics. – 2001. – No21(6). – P. 1409 –1424.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 А. В. КУЗЬМІНА, В. О. БЕНЮК, Н. М. ГИЧКА, Т. В. КОВАЛЮК
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.
