ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ ТА ПОЛОГІВ У ЖІНОК, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ РЕКОНСТРУКТИВНІ ОПЕРАЦІЇ НА МАТЦІ
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(42).2018.173374Ключові слова:
ендометріоз, міома матки, міомектомія, реконструктивні операції на матціАнотація
У статті представлено результати дослідження перебігу вагітності та пологів у жінок, що перенесли реконструктивні операції на матці. З метою виявлення алгоритму, який спрямований на зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок, які перенесли до вагітності реконструктивні операції на матці на основі вивчення та оцінки клініко-ехографічних, гормональних та морфологічних особливостей стану міометрія та фетоплацентарного комплексу, а також удосконалення алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.
Матеріал і методи дослідження. В рамках дослідження вивчено особливості клінічного перебігу вагітності і пологів у 150 жінок з міомою матки в поєднанні чи без ендометріозу. Всіх досліджених розподілено на три групи. Всім пацієнткам проводились загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи в об’ємі консервативної міомектомії які включали наступні моменти: комбіноване доопераційне та післяопераційне лікування згідно Наказу МОЗ України No 582, що включало застосування агоністів гонадотропін-рилізінг гормонів, антиоксидантну та симптоматичну терапію.
Результати дослідження та їх обговорення. За результатами дослідження встановлено, що проведення консервативної міомектомії під час кесарева розтину веде до збільшення тривалості операції і збільшення об’єму крововтрати (p<0,05). Також збільшується частота масивних крововтрат (більше 0,7 % маси тіла). Розширення об’єму операції веде до збільшення частоти переливань компонентів крові, вживання додаткових методик по зменшенню крововтрати.
Висновки. При поєднанні міоми матки розмірами більше 5 см та ендометріоза, збільшується ризик розвитку загрозливих передчасних пологів. Частота плацентарної дисфункції не залежить від розмірів міоми матки. Розродження жінок з лейоміомою матки та ендометріозом завжди супроводжувалось високим ризиком кровотеч та розміри вузла позитивно корелюють з об’ємом крововтрати під час операції.
Посилання
Бабкина Т.М. Эхографические и допплерометрические методы исследования в акушерстве // Клиническая медицина. – 2014. – No 5. – С. 37-42.
Вихляева Е. М. О стратегии и тактике ведения больных с миомой матки / Е. М. Вихляева // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. – 2014. – No 3. – С. 21–23.
Запорожан В.М. Лікування хворих на зовнішній ендометріоз: аналіз десятирічного досвіду / В.М. Запорожан, І.З. Гладчук, Н.М. Рожковська, С.М. Непорада // ІІ Український конгрес по мінімальній інвазивній хірургії. – Т. 5, No3, – К., 2011. – С. 34. 58.
Коханевич Е.В. Лапароскопия: история, общие вопросы и принципы. Эндохирургическая тактика при генитальном эндометриозе / Е.В. Коханевич, О.А. Берестовой, В.В. Коноплянко // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. – 2010. – No 4(19). – С. 12-20.
Кузмичев Л.Н. Эндометриоз: этиология и патогенез, проблемы бесплодия и современные пути ее решения в программе экстракорпорального оплодотворения / [Л.Н. Кузмичев, Б.В. Леонов, В.Ю. Смольникова, Л.Б. Киндарова, А.А. Беляева] // Акуш. и гинек. – 2010. – No3. – С.8-10.
Минцер А.П. Статистические методы исследования при проведении научных исследований // Практическая медицина. – 2014. – No 4. – С. 76-79.
Назаренко Т. А. Современные подходы к диагностике и лечению бесплодия у женщин / Т. А. Назаренко, Э. Р. Дуринян, С. Г. Перминова // Гинекология. – 2004. – No6. – С. 323–325.
Озерская И. А. Ультразвуковая дифференциальная диагностика узлов миометрия в зависимости от гистологического строения опухоли / И. А. Озерская, А. А. Девицкий // Медицинская визуализация. – 2014. – No 2. – С.110 –121.
Пенжоян Г.А. Эхография матки и допплерометрия сосудов малого таза при различной активности аденомиоза / Г.А. Пенжоян, Г.В. Гудков, И.И. Куценко // Российский вестник акушера-гинеколога. – 2013. – Т.3, No5. – С.45-51.
Стрижаков А. Н. Становление и развитие внутриплацентарного кровообрашения при физиологической беременности / А. Н. Стрижаков, И. В. Игнатко, Л. Г. Ковалева // Акушерство и гинекология. – 2011. – No 2. – С. 16–21.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Н. М. РОЖКОВСЬКА, Д. Н. ЖЕЛЕЗОВ, Т. В. КОССЕЙ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.
