МОЖЛИВОСТІ ЕКСПРЕС-ДІАГНОСТИКИ СТАНУ МІКРОБІОЦЕНОЗУ ПІХВИ У ВАГІТНИХ З ЧИННИКАМИ РИЗИКУ ПІСЛЯПОЛОГОВИХ УСКЛАДНЕНЬ

Автор(и)

  • Ю. Р. ФЕЙТА Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
  • В. І. ПИРОГОВА Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(42).2018.173596

Ключові слова:

мікробіоценоз, післяпологові ускладнення, Флороценоз, генітальная система

Анотація

Профілактика післяпологової інфекції включає визначення факторів ризику гнійно-запальних захворювань, санацію вогнищ генітальної і екстрагенітальної інфекції, раціональне ведення пологів і повинна починатися в період антенатального спостереження і продовжуватись в пологовому будинку, водночас у переважній більшості випадків дані щодо стану мікробіоценозу піхви при поступленні вагітних в пологовий стаціонар відсутні.

Мета дослідження – оцінити можливості і ефективність експрес-діагностики стану мікробіоценозу піхви вагітних для обгрунтування заходів з профілактики післяпологових гнійно-запальних ускладнень.

Матеріали і методи дослідження. У дослідження було включено 58 вагітних, в основну групу увійшли 38 жінок з ускладненим перебігом гестаційного процесу, групу порівняння склали 20 жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Визначення стану мікробіоценозу піхви проводилось шляхом бактеріоскопії мазків з піхви, забарвлених за Грамом, використання критеріїв R.Amsel (1983), бактеріологічного експрес-методу з використанням генітальної системи, ПЛР у режимі реального часу (Флороценоз) з визначенням аеробної, анаеробної флори, Candida spp. і NCMT.

Результати дослідження та їх обговорення. За співставленням результатів досліджень стану мікробіоценозу піхви (генітальна експрес-система і Флороценоз) нормоценоз в основній групі мав місце в середньому у 25,0 ± 1,3 % при 67,5 ± 2,5 % (р<0,05). Ретроспективне вивчення перебігу пологів і післяпологового періоду у жінок с дисбіотичними процесами піхви показало, що післяпологовий період перебігав без ускладнень у 89,5 % жінок основної групи і 95,0 % групи порівняння. Однак розвиток післяпологового ендометриту у 5,0 % випадків у групі порівняння за наявності змішаного дисбіозу піхви, і у 10,5 % вагітних основної групи з анаеробним і аеробним дисбіозами свідчить, що оцінка стану мікробіоценозу піхви напередодні пологів не дозволяє попередити у всіх випадках післяпологові гнійно-септичні ускладнення, що підтверджує важливість ідентифікації дисбіотичних процесів і проведення відповідних лікувально-профілактичних заходів у більш ранні терміни вагітності.

Висновок. Використання генітальної експрес-системи для визначення стану мікробіоти піхви в умовах обмежених економічних ресурсів дозволяє в короткі терміни оцінити наявність дисбіотичних процесів і провести відповідну корекцію до пологів з метою зниження ризику післяпологових запальних ускладнень.

Посилання

Боронина ЛГ, Блинова СМ, Саматова ЕВ, Жилин АВ. Этиологическая структура и антибиотикорезистентность основных возбудителей гнойно-септических заболеваний родильниц и новорожденных. РМЖ. 2016; 5: 336–9.

Ворошилина ЕВ, Тумбинская ЛВ, Донников АЕ, Плотко ЕЭ, Хаютин ЛВ. Биоценоз влагалища с точки зрения количественной ПЦР: изменения и коррекция во время беременности. Инфекции в гинекологии. 2010; 68 (3): 108–11.

Горовиц ЭС, Гребенкин БЕ, Черемискин ВП. Микробиологический мониторинг в акушерском стационаре высокой степени риска. Пермский медицинский журнал. 2007; 24(1-2): 111-2.

Радзинский ВЕ, Ордиянц ИМ. Профилактика послеродовых инфекций у женщин с бактериальным вагинозом. Гинекология. 2006; 8 (1):14–6.

Тирская ЮИ, Долгих ТИ, Лазарева ЛИ. и соавт. Особенности патогенной микрофлоры у родильниц высокого инфекционного риска. Медицина и образование в Сибири. 2013; 1. URL: http://ngmu.ru/cozo/mos/article/abauthors.php.

Тирская ЮИ, Баринов СВ, Долгих ТИ. и др. Микробиологическое изучение послеродовых осложнений у беременных группы инфекционного риска. Вестник Новосибирского университета. Серия: Биология, клиническая медицина. 2013; 11 (1): 162-165.

Черемискин ВП. Влияние факторов риска послеродовой инфекции на инволюцию матки. Пермский медицинский журнал. 2010; 27 (1): 36-40.

Linhares IM, Giraldo PC. Baracat EC. New findings about vaginal bacterial flora. Revista da Associacao Medica Brasileira. 2010; 56 (3): 370–374.

Sherrard J, Donders G, White D, Jensen JS. European (IUSTI/WHO) guideline on the management of vaginal discharge, 2011. Intern. J. STD & AIDS. 2011; 22 (8): 421-429.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-12

Номер

№ 2(42) (2018)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Ю. Р. ФЕЙТА, В. І. ПИРОГОВА

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
  2. Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
  3. Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
  4. Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції  (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
  5. Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
  6. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
  7. Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.