ЗНАЧЕННЯ ДЕФІЦИТУ ВІТАМІНУ D ТА РІВНЯ ПРОКАЛЬЦИТОНІНУ В ПРОГНОЗУВАННІ ПЛАЦЕНТАРНОЇ ДИСФУНКЦІЇ У ВАГІТНИХ З РИЗИКОМ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО ІНФІКУВАННЯ

Автор(и)

  • Г. С. МАНАСОВА Одеський національний медичний університет, Україна
  • Н. В. ДІДЕНКУЛ Одеський національний медичний університет, Україна
  • З. В. ЧУМАК Одеський національний медичний університет, Україна
  • Н. В. КУЗЬМИН Одеський національний медичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(44).2019.181075

Ключові слова:

Вагітність, вітамін D, прокальцитонін, плацентарна дисфункція

Анотація

Плацентарна дисфункція (ПД) - поліетіологічна патологія, яка продовжує залишатися основною причиною дистресу і антенатальної загибелі плоду. Патогенетичні механізми розвитку ПД активно вивчаються і ймовірними фоновими процесами можуть бути синдром дефіциту вітаміну D (VD) та інфікуванням фетоплацентарного комплексу.

Мета дослідження. Визначення рівня прокальцитоніну і вітаміну D та їх можливого взаємозв’язку з плацентарною дисфункцією у вагітних з ризиком внутрішньоутробного інфікування (ВУІ).

Матеріали и методи дослідження. Обстежено 56 жінок з ПД з ризиком реалізації внутрішньоутробного інфікування (основна група) та 40 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Методом ІФА в сиворотці крові визначали рівень прокальцитоніну та рівень загального вітаміну D (25(ОН)D).

Результати дослідження. У вагітних основної групи рівень прокальцитоніну був достовірно вище ніж серед жінок контрольної групи (0,24 ± 0,15 нг / мл та 0,063 ± 0,19 нг / мл; р < 0,05). В контрольній групі показник рівня прокальцитоніну не перевищував показники норми в жодному з випадків. У жінок основної групи з VD дефіцитним статусом рівень прокальцитоніну був значно вищим, ніж у жінок з оптимальним рівнем VD в сиворотці крові (0,47 ± 0,079 нг / мл VS 0,143±0,076 нг/мл; p < 0,05).

Висновки. Вітамін D-дефіцит або його недостатність асоційовані з підвищенням рівня прокальцитоніну при плацентарній дисфункції у вагітних з наявністю факторів ризику внутрішньоутробного інфікування. Визначення прокальцитоніну, ймовірно, може бути перспективним напрямком в можливості прогнозування розвитку плацентарної дисфункції у цієї групи жінок.

Посилання

Brosens I, Pijnenborg R, Vercruysse L, Romero R. The “great obstetrical syndromes” are associated with disorders of deep placentation. Am J Obstet Gynecol. 2011;204:193-201.

Chernyak M, Korchinska O. The current camp has problems with placental dysfunctions in women with obstetric history. Problemi klіnіchnoy pedіatrіy. 2015;(30):148-153.

Nasirova UF, Salakhitdinova ShSh. Influence of fetoplacental insufficiency of the mother on cerebral hemodynamics of newborns. Young Scientist. 2015;7:304-307.

Molokanova NP, Gavrikov LK. The influence of placental insufficiency on the formation of perinatal pathology in premature newborns. Questions of modern pediatrics. 2013;13(6); 90-94.

Makatsariya AD, Bitsadze VO, Khizroeva DKh, Khamani NM. Placental insufficiency in complicated pregnancy and the possibility of using dipyridamole. Obstetrics, gynecology and reproduction. 2016;10(4):72-82.

Savicheva AM. Infections of the mother, fetus and newborn. Pediatrician. 2014;3:3-8.

Nіkogosyan LR, Mishchenko VP, Rudenko IV, Lіkachov VK. Hemodynamic pushenenia in the placental complex within the time of infection with the influenza virus. Zaporіzky medical journal. 2017;19 (100):55–58.

ACOG guidelines at a glance: Key points about 4 perinatal infections[Internet]. 2015 Dec 6. Avaliable from: https://www.contemporaryobgyn.net/obstetrics/acog-guidelines-glance-key-points-about-4-perinatal-infections.

Davydova YuV. Prevention of perinatal infections and their consequences in pregnant women. Reproductive endocrinology. 2013;3(11):17-35.

Beznoschenko GB. Syndrome of the systemic inflammatory response in the obstetric clinic: solved issues and unsolved problems. Russian Bulletin of the obstetrician-gynecologist. 2018;4:6-10.

Bolotskikh TE, Ten YuV, Zavyalov AE, Meshkov MV, Azarov EN. Markers of early septic complications in premature newborns with surgical pathology and their correction. Journal of Siberian Medical Sciences[Internet]. 2013;6:25. Available from: https://cyberleninka.ru/article/n/markery-rannih-septicheskih-oslozhneniy-u-nedonoshennyh-novorozhdennyh-s-hirurgicheskoy-patologieyi-i-ih-korrektsiya.

Justin JCh, Matthew WMc. The prognostic value of the midregional pro-adrenomedullin in the evaluation of dyspnea. Expert Review of Molecular Diagnostics. 2018;18 (2):147-153.

Maltsev SV, Rylova NV, Zholinsky AV. The role of Vitamin D in the regulation of the immune system. Practical medicine. 2017;5(106):11-14.

Agier J, Efenberger M, Brzezińska-Błaszczyk E. Cathelicidin impact on inflammatory cells. Central-European Journal of Immunology. 2015;40(2):225-235.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-11

Номер

№ 2(44) (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Г. С. МАНАСОВА, Н. В. ДІДЕНКУЛ, З. В. ЧУМАК, Н. В. КУЗЬМИН

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
  2. Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
  3. Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
  4. Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції  (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
  5. Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
  6. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
  7. Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.