СТАН МАТКОВО-ПЛАЦЕНТАРНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ В ІІ ТРИМЕСТРІ У ВАГІТНИХ В РЕЗУЛЬТАТІ ВИКОРИСТАННЯ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЇ

Автор(и)

  • Л. М. ВИГІВСЬКА Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна
  • І. В. МАЙДАННИК Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна
  • І. А. УСЕВИЧ Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна
  • В. Ф. ОЛЕШКО Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна
  • Л. В. МАНЖУЛА Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(46).2020.219467

Ключові слова:

вагітність, допоміжні репродуктивні технології, допплерометрія, маткові артерії, систолодіастолічне співвідношення

Анотація

Мета дослідження. Вивчити в динаміці ІІ триместру вагітності особливості гемодинаміки у вагітних після ДРТ.

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 299 вагітних жінок – до основної групи увійшли 249 жінок, вагітність яких настала в результаті застосування ДРТ. Контрольну група склали 50 вагітних з спонтанним настання вагітності та її фізіологічним перебігом. І група - 94 жінки з трубно-перитонеальним фактором безпліддя, ІІ група - 87 жінок з ендокринним фактором безпліддя, ІІІ група - 68 жінок, безпліддя яких обумовлено чоловічим фактором. Вагітним проведено доплерометричне визначення показників маткових артеріях, артерій пуповини та середньомозкових артерій плода.

Результати дослідження та їх обговорення. В результаті аналізу отриманих даних встановлено, що в 16- 17 тижнів гестації, найбільш висока інтенсивність кровоплину в басейні маткових артерій реєструвалася в контрольній групі. Так, показники систоло-діастолічного співвідношення правої й лівої маткових артерій у цих обстежуваних склали 1,6 (1,5-1,8) і 1,8 (1,6-2,0). У вагітних основної групи показники були вірогідно вище (в 1,2-2,0 рази, р<0,0001). Систоло-діастолічне співвідношення в маткових артеріях в ІІІ групі склало 2,1 (1,9- 2,6); 2,2 (1,9-2,5), в ІІ групі - 3,1 (2,5-3,3); 2,2 (1,9-2,5), у І групі - 2,6 (2,5-3,2); 2,7 (2,5-2,9). На відміну від обстежуваних ІV групи, у яких систоло-діастолічне співвідношення в артеріях пуповини плода склало 3,4 (3,3-3,5), у пацієнток ІІІ групи, відзначалася вірогідно більш висока інтенсивність пуповинного кровоплину (S/D- 3,3 (3,5-3,6), р = 0,03). У той же час, фето-плацентарна гемодинаміка у пацієнток ІІ і І груп характеризувалась достовірним збільшенням чисельних значень показників кровоплину в артеріях пуповини (S/D- 4,5 (4,4-4,7), р = 0,0001 і 3,5 (3,5-3,6), р = 0,03, відповідно). У в пацієнток ІV групи систоло-діастолічне співвідношення в середній мозковій артерії плода в 16-17 тижнів гестації склало 3,4 (3,4-3,5), практично повністю збігаючись із аналогічним показником в артерії пуповини (S/D -3,4 (3,3-3,5)). У пацієнток ІІІ групи була відзначена вища інтенсивність кровоплину про що свідчили вірогідно нижчий (S/D 3,2 (3,1-3,3)), в порівнянні з групою ІV групою (S/D 3,4 (3,4-3,5)) абсолютні значення систоло-діастоличного співвідношення. Підвищення інтенсивності кровоплину в середньомозковій артерії плода (на тлі підвищення судинного опору в артерії пуповини) реєструвалося й у групі обстежуваних ІІ групи (S/D - 2,8 (2,7-2,9). У плодів обстежених з І групи виявлені найвищі абсолютні значення систоло-діастоличного співвідношення в зазначеній судині - 4,4 (4,3-4,5), що характеризують істотне зниження інтенсивності церебрального кровоплину, у порівнянні з усіма аналізованими групами.

Висновки Таким чином, результати дослідження дозволяють віднести доплерометрію до високоінформативних методів дослідження, що надають можливість передбачити гемодинамічні зміни системи мати-плацентаплід, в залежності від виду непліддя, провести профілактичні заходи та вчасно розпочати корекцію.

Посилання

Benjuk V.A., Vinjarskij Ja.M., Goncharenko V.N. Intrauterine pathology. Kiev, Biblioteka «Zdorov’e Ukrainy». 2013; 6 (42): 206.

Orlov V.I., Orlov A.V., Avruckaja V.V., Zamanskaja T.A. Mechanisms of formation of perinatal pathology and adult morbidity. Kazan. med. zhurnal. 2007; 88 (2): 117-121.

Medvedev M.V. Basics of Doppler ultrasound in obstetrics. M.: Real Tajm. 2007: 72.

Medvedev M.V., Altynnik N.A. Basics of ultrasound screening at 11-14 weeks of pregnancy. M.: Real Tajm. 2008: 88.

Bansal S. Doppler changes as the earliest parameter in fetal surveillance to detect fetal compromise in intrauterine growth-restricted fetus. Srp Arh Celok Lek. 2016; 144 (1-2): 69-73

Komacki J., Skrzypczak J. The use of Doppler in the second half of pregnancy. Ginekol. Pol. 2015; 86 (8):626-630.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-09

Номер

Розділ

Статті