ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК З ДИСПЛАЗІЄЮ ЕПІТЕЛІЮ ШИЙКИ МАТКИ

Автор(и)

  • Л.І. ВОРОБЕЙ Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика ,КНП«Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини», Україна image/svg+xml https://orcid.org/0000-0002-8969-228X
  • А. О. СЕРГІЄНКО Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика , Україна image/svg+xml https://orcid.org/0009-0009-5159-3567
  • В. В. ШАТОХІНА КНП«Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини»,Національний медичний університет імені Олександра Богомольця , Україна image/svg+xml https://orcid.org/0000-0001-5036-9701

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(56).2025.355972

Ключові слова:

невиношування вагітності, дисплазія епітелію шийки матки, передчасні пологи, ускладнення вагітності, вагінальний мікробом, гормони

Анотація

Невиношування вагітності залишається однією з найважливіших проблем сучасного акушерства, особливо у жінок із дисплазією епітелію шийки матки. Метою дослідження було встановити патогенетичні механізми, частоту ускладнень й особливості перебігу вагітності та пологів у жінок з дисплазією епітелію шийки матки. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 48 вагітних з дисплазією епітелію шийки матки (основна група) та 25 здорових вагітних без такої патології (контрольна група). Проводили цитологічне, кольпоцитологічне дослідження, молекулярно-генетичну діагностику ВПЛ методом ПЛР, дослідження мікробіому культуральними мікробіологічними методами, гормональні дослідження. Результати. При дисплазії епітелію шийки матки у вагітних зі статистично вищою частотою мали місце зміни мікробіому піхви з превалюванням умовно-патогенної та патогенної флори, також спостерігався гормональний дисбаланс в бік естрогенізації. Перебіг вагітності у жінок з дисплазією епітелію шийки матки ускладнювався істміко-цервікальною недостатністю (6,3%), викиднями у ІІ триместрі (4,2%), загрозою передчасних пологів (20,8%), власне передчасними пологами (6.3%), допологовим розривом плодових оболонок (22.9%), хоріоамніонітом (6,3%) та низькою вагою при народженні (4.2%). Висновки результати дослідження свідчать, що нелікована дисплазія епітелію шийки матки є суттєвим фактором ризику невиношування вагітності, а своєчасна корекція виявленого гормонального дизбалансу та лікування вагінальних інфекцій може зменшити частоту не виношування та прогресування дисплазії епітелію шийки матки.

Посилання

Alfirevic Z, Stampalija T, Medley N. (2017, Jun 6). Cervical stitch (cerclage) for preventing preterm birth in singleton pregnancy. Cochrane Database Syst Rev. 6 (6): CD008991. doi: 10.1002/14651858.CD008991.pub3. PMID: 28586127; PMCID: PMC6481522

Shunko, Y., Sirenko, O., Лакша, О., Starenka, S., & Baranovska, O. (2017). Risk factors associated with perinatal pathology in preterm infants with gestational age 34 0/7–36 6/7 weeks. Perinatologiâ I Pediatriâ. https://doi.org/10.15574/pp.2017.71.65

Born too soon: decade of action on preterm birth ISBN 978-92-4-007389-0, WHO 2023

Dugas C, Slane VH. Miscarriage. [Updated 2022 Jun 27]. In: Stat Pearls [Internet].Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan-. Available from:https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK532992/

Does mode of delivery impact the course of cervical dysplasia in pregnancy? A review of 219 cases. Bracic T, Reich O, Taumberger N, Tamussino K, Trutnovsky G. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2022;274:13–18.

Brown R, Gagnon R, Delisle M-F. No. 373-cervical insufficiency and cervical cerclage. J Obstet Gynaecol Can. 2019;41:233–47.

ACOG. (2014, Feb). Practice Bulletin No. 142: Cerclage for the management of cervicalinsufficiency. Obstet Gynecol. 123; 2 (1): 372–379. doi:10.1097/01.AOG.0000443276.68274.cc. PMID: 24451674

Goldenberg RL, Culhane JF, Iams JD, Romero R. Epidemiology and causes of pretermbirth. Lancet. 2008 Jan 5. 371(9606):75-84.

Bender-Atik, R., Christiansen, O. B., Elson, J., Kolte, A. M., Lewis, S., Middeldorp, S.,Mcheik, S., Peramo, B., Quenby, S., Nielsen, H. S., Van Der Hoorn, M., Vermeulen, N.,& Goddijn, M. (2022). ESHRE guideline: recurrent pregnancy loss: an update in2022. Human Reproduction Open, 2023(1). https://doi.org/10.1093/hropen/hoad002

RasmarkRoepke, E., Matthiesen, L., Rylance, R. & Christiansen, O. B. Is the incidenceof recurrent pregnancy loss increasing? A retrospective registerbased study in Sweden.Acta Obstet. Gynecol. Scand. 96, 1365–1372 (2017)

Amabebe, E., Ogidi, H., & Anumba, D. O. (2022). Matrix metalloproteinase-inducedcervical extracellular matrix remodelling in pregnancy and cervical cancer. Reproduction& Fertility, 3(3), R177–R191. https://doi.org/10.1530/RAF-22-0015

Quintero-Fabián S, Arreola R, Becerril-Villanueva E, Torres-Romero JC, Arana-ArgáezV, Lara-Riegos J, Ramírez-Camacho MA, Alvarez-Sánchez ME.2019Role of matrixmetalloproteinases in angiogenesis and cancer. Frontiers in Oncology 91370. (10.3389/fonc.2019.01370)

Mitra, A., MacIntyre, D. A., Marchesi, J. R., Lee, Y. S., Bennett, P. R., & Kyrgiou, M.(2016). The vaginal microbiota, human papillomavirus infection and cervicalintraepithelial neoplasia: what do we know and where are we goingnext?. Microbiome, 4(1), 58. https://doi.org/10.1186/s40168-016-0203-0

Sun, M., Geng, H., Bai, J., Feng, J., Xu, N., Liu, Y., Li, X., & Liu, G. (2022).Characterization of cervical canal and vaginal bacteria in pregnant women with cervicalincompetence. Frontiers in Microbiology, 13. https://doi.org/10.3389/fmicb.2022.986326

Oleshko, V. (2018). Modern view on the problem of optimization of therapy in pregnantwomen with functional cervical insufficiency. Вісник Вінницького Національного Медичного Університету, 22(1), 173–177. https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2018-22(1)-33

Mitra, S., Lami, M. S., Ghosh, A., Das, R., Tallei, T. E., Fatimawali, Islam, F., Dhama, K., Begum, M. Y., Aldahish, A., Chidambaram, K., & Emran, T. B. (2022). Hormonal Therapy for Gynecological Cancers: How Far Has Science Progressed toward Clinical Applications?.Cancers, 14(3), 759. https://doi.org/10.3390/cancers14030759

Stuebs, F.A., Mergel, F., Koch, M.C. et al. Cervical intraepithelial neoplasia grade 3: development during pregnancy and postpartum. ArchGynecolObstet 307, 1567–1572 (2023). https://doi.org/10.1007/s00404-022-06815-7

Grimm D, Lang I, Prieske K, Jaeger A, Müller V, Kuerti S et al (2020) Course of cervical intraepithelial neoplasia diagnosed during pregnancy. ArchGynecolObstet 301(6):1503–1512

Tripathy, S., Nallasamy, S., &Mahendroo, M. (2022). Progesterone and its receptor signaling in cervical remodeling: Mechanisms of physiological actions and therapeutic implications. The Journal of Steroid Biochemistry and Molecular Biology, 223, 106137. https://doi.org/10.1016/j.jsbmb.2022.106137

Gardella, B., Pasquali, M. F., La Verde, M., Cianci, S., Torella, M., &Dominoni, M. (2022). The Complex Interplay between Vaginal Microbiota, HPV Infection, and Immunological Microenvironment in Cervical Intraepithelial Neoplasia: A Literature Review. International journal of molecular sciences, 23(13), 7174. https://doi.org/10.3390/ijms23137174

Tantengco, O. a. G., & Menon, R. (2022). Breaking down the barrier: The role of cervical infection and inflammation in preterm birth. Frontiers in Global Women S Health, 2. https://doi.org/10.3389/fgwh.2021.777643

Niyibizi, J., Zanré, N., Mayrand, M. H., & Trottier, H. (2020). Association Between Maternal Human Papillomavirus Infection and Adverse Pregnancy Outcomes: Systematic Review and Meta-Analysis. The Journal of infectious diseases, 221(12), 1925–1937. https://doi.org/10.1093/infdis/jiaa054

Zeber-Lubecka, N., Kulecka, M., Lindner, B., Krynicki, R., Paziewska, A., Nowakowski, A., Bidzinski, M., & Ostrowski, J. (2022). Increased diversity of a cervical microbiome associates with cervical cancer. Frontiers in oncology, 12, 1005537. https://doi.org/10.3389/fonc.2022.1005537

Brown, R. G., Chan, D., Terzidou, V., Lee, Y. S., Smith, A., Marchesi, J. R., MacIntyre, D. A., & Bennett, P. R. (2019). Prospective observational study of vaginal microbiota preand post-rescue cervical cerclage. BJOG : an international journal of obstetrics and gynaecology, 126(7), 916–925. https://doi.org/10.1111/1471-0528.15600

Sun, M., Geng, H., Bai, J., Feng, J., Xu, N., Liu, Y., Liu, X., & Liu, G. (2022). Characterization of cervical canal and vaginal bacteria in pregnant women with cervical incompetence. Frontiers in Microbiology, 13. https://doi.org/10.3389/fmicb.2022.986326

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-29

Номер

№ 2(56) (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Л.І. ВОРОБЕЙ, А. О. СЕРГІЄНКО, В. В. ШАТОХІНА

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
  2. Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
  3. Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
  4. Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції  (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
  5. Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
  6. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
  7. Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.