ПРОГНОСТИЧНО-ОРІЄНТОВАНА МОДЕЛЬ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ВАГІТНИХ ІЗ ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(56).2025.355975Ключові слова:
вагітність, посттравматичний стресовий розлад, перинатальні порушення, лікування, профілактикаАнотація
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) у перинатальному періоді сьогодні розглядають не лише як психіатричний діагноз, а як мультисистемний стан, що впливає на перебіг вагітності та стан плода. Мета – оцінка ефективності лікувальнопрофілактичного комплексу (ЛПК) для попередження перинатальних розладів у жінок з ПТСР. Матеріали та методи. Обстежено 60 вагітних з ПТСР з помірним та високим ризиком перинатальних ускладнень, яких випадковим чином розділили на 2 групи. Основну групу склали 30 жінок, ведення вагітності яких проводилось із застосуванням рекомендованого ЛПК, групу порівняння – 30 жінок з стандартним веденням вагітності згідно рекомендацій МОЗ України. Результати дослідження. В результаті застосування рекомендованого ЛПК вдалось покращити психоемоційний стан пацієнток основної групи: відмічено зниження симптомів та вираженості ПТСР за шкалою CAPS-5 на 19,4±5,2 балу (виражений клінічний ефект), тоді як у групі порівняння середнє зниження показника склало 8,7±4,1 балу (p<0,001), тобто не було досягнуто суттєвого покращення у більшості жінок. Суттєво знизився рівень соматичних проявів: частка пацієнток основної групи з мінімальними проявами збільшилась у 6 разів (з 3,3 % до 20,0 %, p<0,05). Спостерігалась також нормалізація сну, зниження вираженості тривоги та депресії, вегетативної та нейроендокринної регуляції. Вдалося досягти достовірного зниження частоти перинатальних ускладнень, зокрема плацентарної недостатності (23,3 % в основній групі проти 53,3 % у групі порівняння, p<0,05), і як наслідок у 3 рази знизилась частота затримки розвитку та дистресу плода. Висновки. Запропонований комплекс є ефективним, клінічно відтворюваним і практично застосовним у закладах охорони здоров’я різного рівня та може бути адаптований до реалій воєнного часу без порушення принципів доказової медицини.
Посилання
Howard LM, Khalifeh H. Perinatal mental health: a review of progress and challenges. World Psychiatry. 2020;19:313-327. doi:10.1002/wps.20769.
Jenkins H, Daskalopoulou Z, Opondo C, Alderdice F, Fellmeth G. Prevalence of perinatal post-traumatic stress disorder (PTSD) in low-income and middle-income countries: a systematic review and meta-analysis. BMJ Public Health. 2024;2(1):e000215. doi:10.1136/bmjph-2023-000215.
Hall SV, Bell S, Courant A, Admon LK, Zivin K. Perinatal Posttraumatic Stress Disorder Diagnoses Among Commercially Insured People Increased, 2008-20. Health Aff (Millwood). 2024;43(4):504-513. doi:10.1377/hlthaff.2023.01447.
Sanjuan PM, Fokas K, Tonigan JS, Henry MC, Christian K, Rodriguez A, et al. Prenatal maternal posttraumatic stress disorder as a risk factor for adverse birth weight and gestational age outcomes: A systematic review and metaanalysis. J Affect Disord. 2021;295:530-540. doi:10.1016/j.jad.2021.08.079.
Zitoun NM, Campbell MK, Gagnier J, Kamalabadi YM, Garcia-Bournissen F. Associations between PTSD and pregnancy outcomes: systematic review and meta-analysis. BMC Pregnancy Childbirth. 2025;25:802. doi:10.1186/s12884-025-07545-9.
Rozhkovska, N. M., Nadvorna, O. M., Zhelezov, D. M. Dysfunction of the placenta in pregnant women with posttraumatic stress disorder. Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology. 2023; 1: 44–47. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.1.13939/
Kaminskiy, A., Kharun, I. Substantiation for the relationship and «closed loop effect» between posttraumatic stress disorder and recurrent pregnancy loss. Reproductive Health of Woman, 2023; 3: 18–23. https://doi.org/10.30841/2708-8731.3.2023.283319 doi:10.30841/2708-8731.3.2023.283319.
Kharun IL. Mechanisms of developing recurrent miscarriage: the role of posttraumatic stress disorder. Ukrainian Journal Health of Woman. 2025; 2(177): 26-35. doi:10.15574/HW.2025.2(177).2635.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Р.М. САВЧУК, О.І. СЕМЕНЧЕНКО

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.