ПРЕГРАВІДАРНА ПІДГОТОВКА ЖІНОК З ОЛІГОМЕНОРЕЄЮ НА ТЛІ ХРОНІЧНИХ ГЕПАТИТІВ – ЗАПОРУКА УСПІШНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ

Автор(и)

  • Л. Є. ЛИМАР ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», Кафедра акушерства та гінекології No1, м. Тернопіль, Україна
  • Ю. П. ВДОВИЧЕНКО ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», Кафедра акушерства та гінекології No1, м. Тернопіль, Україна
  • Л. М. МАЛАНЧУК НМАПО ім. П.Л.Шупика, Кафедра акушерства, гінекології і перинатології, м.Київ, Україна
  • І. М. МАЛАНЧИН НМАПО ім. П.Л.Шупика, Кафедра акушерства, гінекології і перинатології, м.Київ, Україна
  • Н. А. ЛИМАР ТОКПЦ «Мати і дитина», м. Тернопіль, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(41).2018.171799

Ключові слова:

олігоменорея, хронічний гепатит, прегравідарна підготовка, перинатальні ризики

Анотація

У статті представлені результати дослідження перебігу вагітності у жінок з олігоменореєю на тлі хронічних гепатитів (ХГ).

Мета дослідження - поліпшити діагностику і лікування олігоменореї на тлі ХГ шляхом розробки адекватних, патогенетично обґрунтованих методів лікування, розробити програму прегравідарної підготовки жінок і визначити ефективність прегравідарної підготовки у жінок із зазначеною патологією.

Матеріал і методи дослідження. Обстежено 82 жінки, що страждали на олігоменорею та ХГ невірусного генезу і мали намір реалізувати репродуктивну функцію. Пацієнтки розподілені на 3 групи: 1 група - 17 жінок, які лікували ХГ, олігоменорею не лікували; 2 група - 34 жінки, що отримували стандартну терапію ХГ і гормональну терапію олігоменореї 3 група - 31 жінка, що отримувала терапію ХГ і олігоменореї та прегравідарну підготовку, яка включала мікронізований прогестерон в 2 фазу менструального циклу, фолієву кислоту і циклодинон протягом 6 місяців перед вагітністю. Контрольна група - 30 вагітних жінок з олігоменореєю без патології печінки. Вивчено анамнез менструальної, статевої, репродуктивної функції.

Результати дослідження та їх обговорення. У 9 (52,9%) пацієнток відбулися мимовільні викидні в 1 триместрі вагітност, у 5 (29,4%) спостерігалося безпліддя від 2 до 4 років, у 6 (35,3%) вагітних відбулися передчасні пологи в терміні 31-34 тижні, у всіх випадках діагностована затримка внутрішньоутробного росту плода, новонароджені народилися в стані асфіксії. У 5 (29,4%) випадках проведено ургентне розродження внаслідок високого ризику перинатальних втрат і погіршення стану вагітних. У 2 (11,7%) жінок відбулися своєчасні пологи і народилися здорові діти. У всіх вагітних виявлена дисфункція плаценти. У 2 групі самовільні викидні відбулися у 5 (14,7%), загроза переривання вагітності у 18 (52,9%), дисфункція плаценти у 26 (76,5%), затримка внутрішньоутробного росту плода у 9 (26,5%) вагітних, новонароджені народилися в асфіксії. У жінок, які отримували комплексну прегравідарна підготовку, викидні наступили у 2 (6,7%), передчасні пологи у 2 (6,7%), дисфункція плаценти у 5 (16,7%); затримки росту плода і асфіксії новонароджених в цій групі вагітних не виявлено. Ургентне розродження - в 3 (9,7%) випадках внаслідок наростання дисфункції плаценти.

Висновки: У жінок з олігоменореєю на тлі ХГ спостерігається безпліддя, невиношування вагітності, порушення стану плода. У жінок з олігоменореєю на тлі ХГ, що завагітніли спонтанно, відбулося переривання вагітності в 1 триместрі у 52,9%, передчасні пологи - в 35,3%. У жінок без прегравідарної підготовки виникає дисфункція плаценти. У 35,3% жінок без попереднього лікування і прегравідарної підготовки спостерігається затримка внутрішньоутробного росту плода і асфіксія новонароджених. При загостренні ХГ необхідне ургентне розродження внаслідок ризику перинатальних втрат, прегравідарна підготовка зменшує цю потребу в 3 рази. Розробка програми прегравідарної підготовки у жінок з ХГ є вагомим методом зниження ризиків перинатальних втрат: у 8 разів зменшується кількість спонтанних викиднів і дозволяє уникнути затримки внутрішньоутробного росту плода.

Посилання

Дубоссарская З.М., Дубоссарская Ю.А. Репродуктивная ендокринологія. – Донецк: Лира, 2008. - 416 с.

Манухин И.Б., Тумилович Л.Г., Геворкян М.А. Гинекологическая эндокринология: Клинические лекции: руководство для врачей.- 2-е узд. Испр. И доп. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. - 280 с.

Гарднер Д., Шобек Д. Базисная и клиническая эндокринология. В 2 томах/ Пер. с англ..-М.: Издательство БИНОМ, 2011. - 1160 с.

Татарчук Т.Ф. Репродуктиное здоровье женщины в ХХІ веке// З турботою про жінку.- 2013.-No8 (47). – С. 6-8. Ліхачов В.К. Гормональна діагностика в в акушерстві та гінекології.- полтава: Дивосвіт,2015. - 162 с.

Пентюк Н.О. Антифіброзна активність силімарину, кандесартану та фолієвої кислоти у хворих на хронічні гепатити/ Н.О. Пентюк // Вісник проблем біології і медицини. - 2010.-Випуск 4. С. 124-130.

Ліхачов В.К., Семенюк Л.М., Добровольська Л.М., Тарановська О.О. Роль функціональних захворювань шлунково-кишкового тракту в формуванні патологічних біотопів організму пацієнток з не виношуванням вагітності на тлі гіперандрогенії // Світ медицини та біології.-2015.-No4 (53). – С. 69-72.

Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги. Наказ No 676. Київ, 2004.

Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. Аутоімунний гепатит. Наказ No 826 Міністерства охорони здоров’я України. Київ, 2014.

Fehr J. Silymfrin in the treatment of chronic liver diseases: past and future/ J. Feh r, G. Lengyel// Orv. Hetil. –2008. - No 51. – P: 2413-2418.

Nonalcohol fatty liver disease and aging: epidemiology to management/ M. Bertolotti, A. Lonardo, C. Mussi [et al.] // WorldJ. Gastroenterol.- 2014.- Vol. 20 (39). P. 14185-14204.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-06-13

Номер

Розділ

Статті