Подання

Керівництво для авторів

Редакційна рада рекомендує публікувати статті англійською мовою, що приведе журнал до міжнародної читацької аудиторії. Також вимагається чітке дотримання правил оформлення рукопису, при невиконанні яких стаття повертається авторам без розгляду. Уважно вивчіть правила публікації перед подачею рукопису в редакцію.

Плата за публікацію і редакційну обробку рукопису з автора не стягується.

Ці правила складені на основі «Єдиних вимог до рукописів, що надаються в біомедичні журнали» (Uniform Requirements for Manuscripts Submitted to Biomedical Journals), розроблених Міжнародним комітетом редакторів медичних журналів (International Committee of Medical Journal Editors).

Усі матеріали повинні бути оформлені відповідно до таких вимог.

1. Рукопис

   1. Формат тексту. Рукопис направляється в редакцію в електронному вигляді у форматі MS Word (розширення .doc, .docx, .rtf), гарнітура Times New Roman; кегль 12; інтервал 1,5; поля 2,5 см з обох сторін тексту. Виділення в тексті можна робити тільки курсивом або напівжирним начертанням букв, але НЕ підкреслюванням. Із тексту необхідно видалити всі повторювані пробіли й зайві розриви рядків (в автоматичному режимі через сервіс Microsoft Word «Найти и заменить»).
   2. Обсяг тексту рукопису, включаючи список літератури, таблиці, ілюстрації, підписи до них, повинен становити для оригінальних статей 10–12 сторінок формату А4 (до 5000 слів), для огляду літератури 15–18 сторінок, для повідомлень про спостереження з практики 4–6 сторінок, рецензій — 4 сторінки.
   3. Мова публікації. До публікації в журналі приймаються рукописи з будь-яких країн українською, і/або російською, і/або англійською мовою. Метадані статті публікуються трьома мовами (українською, російською, англійською). За бажанням автори можуть надати повний текст статті як українською (російською), так і англійською мовою. Супровід перекладу висновком будь-якого офіційного бюро перекладів про відповідність англомовного й україно-, російськомовного текстів обов᾽язковий. Неякісні переклади повних текстів статті не редагуються й не публікуються. Редколегія журналу не несе відповідальності за якість перекладу, але контролює збереження вірогідності інформації, наведеної авторами оригінальною мовою. Статті зарубіжних авторів, надіслані англійською мовою, публікуються без перекладу українською мовою (за винятком метаданих) або з повним або частковим перекладом (назви й підписи до рисунків, таблиць) на розсуд редакції. При наборі тексту латиницею важливо використовувати тільки англійську розкладку клавіатури. Наприклад, неприпустимо заміняти латинську букву iукраїнською буквою і, незважаючи на візуальну ідентичність.
   4. Відправлення рукопису. До розгляду приймаються рукописи, що раніше ніде не публікувалися й не були направлені для публікації в інші видання. Стаття відправляється на електронну адресу редакції                 у вигляді єдиного файлу, що містить усі необхідні елементи (титульна сторінка, резюме, ключові слова, текстова частина, таблиці, список використаної літератури, відомості про авторів). Окремо висилаються супровідні документи й копії ілюстрацій (рисунків, схем, діаграм) у форматах тієї програми, у якій вони були створені. Якщо ілюстрації в статті подані у вигляді фотографій або растрових зображень, необхідно подати їх копію у форматі *jpgабо *tif, оригінальним розміром, з роздільністю 300 крапок на дюйм. Фізичний розмір у сантиметрах повинен бути достатнім для однозначного сприйняття й легкого прочитання змісту ілюстрації. Колірна палітра RGB або CMYK, без компресії. Ілюстрації повинні бути контрастними й чіткими.
      Супровідна документація. До оригінальної статті додаються: супровідний лист від керівництва установи, у якій проводилося дослідження, декларація про наявність або відсутність конфлікту інтересів, авторська угода, декларація дотримання етичних норм при проведенні дослідження. Ці документи в електронному (відсканованому) вигляді надсилаються на електронну адресу редакції разом із статтею, що подається до публікації.
      Усі файли повинні бути названі за прізвищем першого автора, наприклад Петров.Текст.doc, Петров.Рисунок.doc, Петров.Супровідний лист.doc тощо.
2. Структурні елементи рукопису
   До обов᾽язкових структурних елементів статті відносяться:
   • титульна сторінка;
   • резюме;
   • ключові слова;
   • текст статті (у тому числі таблиці, рисунки);
   • додаткова інформація;
   • писок цитованої літератури.
   1. Титульна сторінка повинна містити українською, російською й англійською мовами таку інформацію:
      • УДК статті.
      • Назву статті, яка повинна повноцінно відображати предмет і тему статті, не бути надто короткою, але не містити понад 100 знаків. Назва пишеться малими буквами, крім великої букви першого слова й власних імен.
      • ПІБ усіх авторів повністю. При перекладі прізвищ авторів англійською мовою рекомендується транслітерувати так само, як і в попередніх публікаціях, або використовувати для транслітерації сайт http://translit.net/, стандарт LC.
      • Повну назву установи, у якій працює кожен автор. Якщо авторів декілька, у кожного прізвища й відповідної установи проставляється цифровий індекс. Якщо всі автори статті працюють в одній установі, указувати місце роботи кожного автора окремо не потрібно, достатньо вказати заклад один раз. Якщо в автора декілька місць роботи, кожне зазначається окремим цифровим індексом.
      • ідентифікатор ORCID кожного автора.
      • Контактну інформацію відповідального автора: ПІБ повністю, звання, місце роботи, посада, поштова адреса установи, адреса електронної пошти й контактний телефон автора.

      Приклад оформлення титульної сторінки:

      УДК 618.14-002-036-08-084
      Сучасний алгоритм діагностики гіперпластичних процесів ендометрія
      
      Бенюк В.О.¹, Гончаренко В.М.¹, Кравченко Ю.В.¹, Ганущак А.В.², Диндар О.А.<sup>2
      
      1</sup>Кафедра акушерства і гінекології No3 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, м.Київ
      
      ²Клінічна лікарня «Феофанія» ДУС, м.Київ, Україна
      
      Для кореспонденції: Бенюк Володимир Олександрович, доктор медичних наук, професор кафедри акушерства і гінекології No3 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, бульвар Тараса Шевченка, 13, Київ, 01601, Україна; факс: (0372) 55-37-54; е-mail: vobenyuk@mail.ru; контактний тел.: +38 (050) 123 45 67.
      
      
      Modern Algoritm For The Diagnosis Of Endometrial Hyperplastic Process
      
      V.Benyuk¹, V.Goncharenko¹, Yu. Kravchenko¹, A.Ganuschak², O. Dyndar^{2 1}Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
      
      ²Clinical Hospital «Feofaniya», Kyiv, Ukraine
      
      For correspondence: Volodymyr Benyuk, DM, Professor, Bogomolets National Medical University, Ukraine, 13, bulʹv. Tarasa Shevchenka, city of Kyiv, 01601, Ukraine; fax: (0372) 55-37-54; e-mail: vobenyuk@mail.ru, phone +38(050)1234567.
      
      
      Современный алгоритм диагностики гиперпластических процессов эндометрия
      
      Бенюк В.А.¹, Гончаренко В.М.¹, Кравченко Ю.В.¹, Ганущак А.В.², Диндар О.А.^{2 1}Кафедра акушерства и гинекологии №3 Национального медицинского университета имени А. А. Богомольца, г. Киев, Украина
      
      ²Клиническая больница «Феофания» ДУС, г. Киев, Украина
      
      Для корреспонденции: Бенюк Владимир Александрович, доктор медицинских наук, профессор кафедры акушерства и гинекологии №3 Национального медицинского университета имени А. А. Богомольца, бул. Тараса Шевченко, 13, г. Киев, 01601, Украина; факс: (0372) 55-37-54; e-mail: vobenyuk@mail.ru, контактный тел.: +38 (050) 123 45 67.
      
      V. Benyuk - http://orcid.org/0000-0002-1230-4504
      V.Goncharenko - http://orcid.org/0000-0002-9644-9350

   2. Резюме (Abstract) оформлюється трьома мовами (українською, російською, англійською). Авторське резюме до статті є основним джерелом інформації у вітчизняних і зарубіжних інформаційних системах і базах даних, що індексують журнал. Резюме (Abstract) повинно бути написане якісною грамотною англійською мовою, не робіть дослівний переклад російськомовного варіанта резюме! Обсяг основної частини резюме повинен становити близько 250 слів або 2000 знаків. У резюме повинні бути викладені тільки суттєві факти роботи, вичерпний опис змісту статті; воно не повинно містити загальних слів, перебільшувати або включати матеріал, відсутній у тексті статті. Резюме оригінальної статті повинно бути структурованим і включати 5 обов᾽язкових рубрик у російськомовному (україномовному) варіанті: «Актуальність», «Мета дослідження», «Матеріали і методи», «Результати», «Висновки» ― й 4 рубрики в англомовному: Background (включає актуальність і мету дослідження),Materials and Methods, Results, Conclusions. Обсяг розділу «Результати» повинен становити не менше 50 % від загального обсягу резюме. Резюме оглядів, лекцій, дискусійних статей складаються в довільній формі. Резюме оглядових статей повинні містити інформацію про методи пошуку літератури по базах даних Scopus, Web of Science,MedLine, The Cochrane Library, EMBASE, Global Health, CyberLeninka, РІНЦ тощо.

      Текст повинен бути зв’язним, з використанням слів «відповідно», «більш того», «наприклад», «у результаті» тощо (consequently, moreover, for example, the benefits of this study, as a result і т.д.), або розрізнені викладувані положення повинні логічно витікати одне з одного. В англомовному тексті слід використовувати активний, а не пасивний стан: The study tested, а не It was tested in this study. Резюме не повинно містити абревіатур, за винятком загальноприйнятих (наприклад, ДНК), виносок і посилань на літературні джерела.

   3. Ключові слова. Необхідно вказати 3–6 слів або словосполучень, що відповідають змісту роботи й сприяють індексуванню статті в пошукових системах. У ключові слова оглядових статей слід включати слово «огляд». Ключові слова повинні бути ідентичні в українському, російському й англійському резюме; їх слід писати через крапку з комою.
   4. Текст статті.Структура повного тексту рукопису, присвяченого опису результатів оригінальних досліджень, повинна відповідати загальноприйнятому шаблону й містити обов’язкові розділи:
      • Вступ.
      • Мета.
      • Матеріали і методи.
      • Результати.
      • Обговорення.
      • Висновки.

      Вступ. У ньому висвітлюється стан проблеми, що розглядається, на світовому рівні (не тільки в межах даного міста або країни), надається короткий огляд релевантних даних, критична оцінка літератури, що має відношення до проблеми, що розглядається, обґрунтування новизни й значущості дослідження, визначаються невирішені питання й ставляться чітко сформульовані цілі й завдання, які пояснюють подальші дослідження. Кожне із зазначених ключових слів статті повинно знайти своє відображення у вступі. Рекомендується уникати довгих аналізів й історичних екскурсів. Вступ повинен містити не менше ніж 15 посилань на статті періодичних наукових видань, опублікованих за останні 5–10 років.

      Мета дослідження формулюється окремим пунктом, відповідає заголовку статті й змісту розділу «Результати».

      Матеріали і методи. Наводяться кількісні і якісні характеристики хворих або інших об'єктів дослідження, критерії їх включення й виключення, опис методу дослідження (когортне, проспективне, рандомізоване випробування ліків, ретроспективне, серія спостережень), детальний опис нового лікарського засобу, методу, модифікації, експерименту, хірургічного втручання в певній послідовності. Наводиться короткий опис протоколу (Standard Operating Protocol, SOP). Розділ дозволяє побачити, що в дослідженні виключені всі можливі джерела помилок, що автор знає про всі фактори, які впливають на результати, і максимально усунув вплив цих факторів. У кінці розділу обов’язково описуються методи статистичної обробки даних із зазначенням фірми й країни виробника використаних програм. При цьому необхідно вказати характер розподілу вибірки, параметричні і/або непараметричні критерії, використовувані в дослідженні. Також у розділі наводиться інформація про схвалення дослідження локальним або центральним етичним комітетом, указання на наявність письмової інформованої згоди від пацієнтів на участь у дослідженні. Обсяг цього розділу повинен бути більшим від розділу «Результати».

      Результати повинні бути ясними й лаконічними. Розділ включає опис і пояснення всіх отриманих даних із результатами їх статистичної обробки, рівень доказовості (І або ІІ). Результати слід подавати в логічній послідовності в тексті, таблицях і на рисунках. У тексті не слід повторювати всі дані з таблиць і рисунків, згадуються тільки найбільш важливі з них. У рисунках не слід дублювати дані, наведені в таблицях. Величини виміру повинні відповідати Міжнародній системі одиниць (СІ), за винятком показників, що традиційно виміряються в інших одиницях. Назви лікарських засобів повинні відповідати міжнародній номенклатурі препаратів. Усі літерні позначення й абревіатури повинні бути пояснені в тексті при першому використанні. У цьому розділі відсутні посилання на літературу, немає інтерпретації даних і порівнянь з аналогічними результатами.

      Обговорення містить посилання на аналогічні роботи (10–15 статей у міжнародних журналах бази даних Scopus за останні 5 років); виділяються нові й важливі аспекти результатів дослідження й зіставляються з уже відомими даними інших дослідників. Не слід повторювати відомості, які вже наводилися в розділі «Вступ», і детальні дані з розділу «Результати». В обговорення можна включати обґрунтовані рекомендації з впровадження результатів або необхідності подальших наукових досліджень на дану тему.

      Висновки відповідають меті й назві статті. Висновки не повинні бути дослівно дубльовані у відповідній частині резюме. Розділ повинен коротко описувати основні підсумки роботи.

      Рубрикація оглядів, лекцій, дискусійних статей, спостережень із практики, методичних повідомлень може бути довільною. Проте бажано, щоб зіставлення оглядів відповідало міжнародним рекомендаціям із систематичних методів пошуку літератури й стандартам. З детальною інформацією щодо зіставлення оглядів можна ознайомитися в настанові PRISMA. Рекомендовані елементи звітності для систематичного огляду й метааналізу доступні за посиланням http://prisma-statement.org у розділі Key Documents. Клінічні спостереження, оформлені згідно з рекомендаціями CARE, мають пріоритет. З рекомендаціями CARE можна ознайомитися за посиланням <ahref="http://care-statement.org">http://care-statement.org

      Таблиці є самодостатнім елементом статті й дозволяють коротко й точно подати важливу інформацію, тим самим зменшуючи обсяг основного тексту рукопису. Таблиці повинні містити тільки необхідні дані й становити собою узагальнені й статистично оброблені матеріали. Таблиці розміщуються в тексті відповідно до першого їх згадування. Кожна таблиця повинна мати назву й порядковий номер відповідно до першого згадування її в тексті. Не слід використовувати горизонтальні або вертикальні лінії в середні таблиці. Кожний стовпець у таблиці повинен мати коротку назву. Легенди й пояснювальні підписи розміщуються нижче від таблиці й включають усі дані, необхідні для розуміння змісту таблиці без звернення до розділу «Матеріали і методи», у тому числі статистичні методи, використані для наведення варіабельності даних і вірогідності різниці. Використані в таблиці скорочення повинні бути розшифровані в кінці легенди в алфавітному порядку. Посилання на таблиці в тексті рукопису оформляються так: табл. 1 (2, 3 тощо).

      Ілюстрації (рисунки, фотографії, діаграми)

      Кожна ілюстрація повинна бути самодостатнім елементом статті, мати загальну назву й розшифровку всіх скорочень, щоб для її розуміння читачу не потрібно було звертатися до розділу «Матеріали і методи» або читати заголовок статті. У тексті статті ілюстрації розміщуються відповідно до їх першого згадування. Посилання на рисунок у тексті рукопису оформляють так: рис. 1 (2, 3 тощо). Підпис до кожного рисунка складається з його назви й легенди (пояснення частин рисунка, символів: стрілок й інших його деталей). Пояснення змісту рисунка слід наводити в легенді, а не на самому рисунку. У кінці кожної легенди необхідно вказувати (в алфавітному порядку) і розшифровувати всі абревіатури, присутні на рисунку, з указанням використаних статистичних критеріїв (методи) і параметрів статистичної варіабельності (стандартне відхилення, стандартна помилка середнього тощо). Статистичну вірогідність/невірогідність різниці даних, наведених у таблицях, рекомендується позначати надрядковими символами *, **, †, ††, ‡, ‡‡ тощо.

      Букви, цифри, символи на рисунках повинні контрастувати з фоном, бути чіткими, однаковими й достатньо великими, щоб залишатися розбірливими після опублікування рисунка. Однотипні ілюстрації повинні бути однаковими за розміром, масштабом, характером подання інформації.

      Діаграми повинні бути оформлені коректно (підписані назви осей, указані одиниці виміру в системі СІ). Стовпці діаграм, що вірогідно відрізняються один від одного, помічені символами *, **, ***. У підрисунковому підпису вказано n =… і метод порівняння даних. Пояснюється, що значить «±» близько кожної точки даних (m, SD, SE, перший і третій квартилі, максимальні й мінімальні дані тощо).

      У підписах до графіків указуються пояснення за осями абсцис і ординат і одиниці виміру, наводяться пояснення по кожній кривій. У підписах до мікрофотографій указуються метод забарвлення й масштаб (ступінь збільшення).

      Фотографії людей, яких потенційно можна впізнати (пацієнтів, обличчя яких не закрите маскою), повинні супроводжуватися вказанням про письмовий дозвіл на опублікування. Якщо рисунок (таблиця, фотографія) був раніше де-небудь опублікований, слід указати оригінальне джерело й отримати письмовий дозвіл від власника авторських прав на репродукцію рисунка, за винятком документів, які знаходяться в загальному доступі.

   5. Додаткова інформація вказується після тексту статті, перед списком літератури. В обов'язковому порядку повинна бути декларована наявність або відсутність в авторів конфлікту інтересів (у таких випадках наводиться фраза «Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів»). Конфліктом інтересів може вважатися будь-яка ситуація (фінансові відношення, служба або робота в закладах, що мають фінансовий або політичний інтерес до матеріалів, що публікуються, посадові обов'язки тощо), яка може вплинути на автора рукопису й призвести до приховання, перекручення даних або змінити їх трактування.

      Інформація про фінансування. Необхідно вказувати джерело фінансування — усі особи й організації, що надали фінансову підтримку дослідженню (у вигляді грантів, дарування або надання обладнання, реактивів, витратних матеріалів, ліків тощо), а також ті, хто брав іншу фінансову або особисту участь, що може призвести до конфлікту інтересів. Указувати розмір фінансування не потрібно.

      Подяки. Автори можуть висловити подяки людям і організаціям, які сприяли публікації статті в журналі, але не були її авторами.

      Інформація про внесок кожного автора (і осіб, указаних у розділі «Подяки»). Наприклад:
      
      Іванов І.І. Концепція і дизайн дослідження
      
      Петров П.П. Збирання й обробка матеріалів
      
      Сидоров С.С. Аналіз отриманих даних, написання тексту
      
      Автори дякують (прізвище і.п.) за оформлення ілюстрацій.

   6. Пристатейний список літератури (Referencеs)

      Правильне оформлення списку літератури — дуже важливий аспект у підготовці рукопису, до якого слід підійти ґрунтовно.

      Список літератури (References) повинен бути оформлений символами латинського алфавіту відповідно до стандартів National Library of Medicine (NLM).

      Кожне джерело слід розміщати з нового рядка під порядковим номером, що вказується в тексті арабськими цифрами в квадратних дужках. У списку всі роботи розміщуються в порядку цитування, а НЕ за алфавітом. Оптимальна кількість робіт, що цитуються, в оригінальних статтях і лекціях становить 20–30, в оглядах — 40–60. Бажано цитувати оригінальні роботи, опубліковані за останні 5–7 років у зарубіжних періодичних виданнях, високоцитовані джерела, у тому числі із Scopus і Web of Science. Намагайтеся мінімізувати самоцитування або уникайте його. Також намагайтеся звести до мінімуму посилання на тези конференцій, монографії. До списку літератури не включають неопубліковані роботи, офіційні документи, рукописи дисертацій, підручники й довідники.

      Повинна бути наведена додаткова інформація про статті — DOI, PubMed ID тощо. Якщо в списку менше половини джерел мають індекси DOI, стаття не може бути опублікована в міжнародному науковому журналі. Посилання повинні бути такими, які можна перевірити. Перед комплектацією списку літератури кожне джерело перевіряйте через сайт http://www.crossref.org/guestquery або https://scholar.google.com.ua/

      У бібліографічному описі кожного джерела повинні бути наведені ВСІ АВТОРИ. Тільки у випадку 7 і понад авторів ставиться вказівка «й ін. (et al.)» після перших трьох прізвищ. Якщо авторів 6 і менше, «й ін. (et al.)» не використовується. Неприпустимо скорочувати назву статті. Назву англомовних журналів можна вказувати в скороченому форматі. Звичайно ця форма написання самостійно приймається виданням, дізнатися її можна на сайті журналу, видавництва, у Journal List, на сайті ISSN, або необхідно вказувати його повну назву без скорочення. Назви вітчизняних журналів скорочувати не можна.

3. Плагіат і вторинні публікації

   Неприпустиме використання несумлінного текстового переймання й присвоєння результатів досліджень, які не належать авторам рукопису, що подається.

   Перевірити статтю на оригінальність можна за допомогою сервісів https://www.antiplagiat.ru/ (для російськомовних текстів) і http://plagiarisma.net/ (для англомовних текстів). Також можна використати програму Advego plagiatus. Редакція залишає за собою право перевірки рукописів, що надійшли, на наявність плагіату. Текстова схожість в обсязі понад 20 % вважається неприпустимою.

   Стаття повинна бути сумлінно відредагована й вивірена автором. Переконайтеся перед відправленням рукопису, що всі вказані інструкції виконані.