ОЦІНЮВАННЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ У ВАГІТНИХ З ЗАТРИМКОЮ РОСТУ ПЛОДА
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(41).2018.172589Ключові слова:
вагітність, затримка росту плода, психоемоційний стан, тривожністьАнотація
Складно переоцінити роль хронічного психоемоційного стресу у формуванні затримки росту плода (ЗРП), під впливом якого на тлі різного рівня стресостійкості з’являються прояви дистресу, як з боку вагітної, так і плода, що своєю чергою призводить до виникнення дезадаптації у системі мати-плацента-плід, найнесприятливішою ознакою чого є порушення росту плода. На сьогодні є доведеним той факт, що материнська тривога та народження дітей з низькою масою тіла пов’язані.
Мета дослідження – на підставі комплексного клініко-психологічного дослідження визначити роль психоемоційних порушень у вагітних, як чинника ризику затримки росту плода. Контингент обстежених і методи дослідження. Проведено комплексне клініко-психологічне обстеження 168 вагітних в терміни 28-33 тижнів (скринінг). Комплекс психодіагностичних методик, які спрямовані на дослідження психологічного стану вагітних включав: клінічне інтерв’ю, шкалу особистісної та реактивної тривожності Спілбергера (C.D. Spielberger), адаптована Ю. Л. Ханіним та опитувальник EPQ Айзенка (H.J. Eysenck), який оцінює такі психічні властивості, як нейропсихічна лабільність, екстраверсія і психотизм. Наявність ЗРП оцінювали при народжені дитини з масо-ростовими параметрами нижче 10-ої перцентилі для даного терміну вагітності. Основна група представлена 33 вагітними з ЗРП та група порівняння, яку склали 135 вагітних без проявів даного ускладнення.
Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз результатів оцінки рівня СТ, яка виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію, дозволили встановити статистично достовірну (р < 0,05) різницю в групах дослідження. Так, середній його показник в основній групі склав 35,1 ± 2,8 бали та 32,6 ± 1,2 бали в групі порівняння. При оцінці ОТ, що свідчить про тривожність як рису особистості, не встановлено статистично достовірну (р > 0,05) різницю за його рівнем в групах дослідження (43,2 ± 2,4 та 40,7 ± 1,3 бали відповідно). Показники нейротизму та психотизму були статистично достовірно (р < 0,05) вищими в основній групі.
Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать, що у жінок, які народили дітей з затримкою росту відповідно з масо-ростовими параметрами, встановлено статистично достовірно (р < 0,05) вищий рівень ситуативної тривожності, нейротизму та психотизму. Зв’язок вищезазначених показників підтверджуються наявністю позитивної кореляції нейротизму з рівнем СТ (r = +0,202, p < 0,05) та більш значиму з рівнем ОТ (r = +0,625, p < 0,05). Психоемоційні порушення у жінок під час вагітності слід розглядати як чинник ризику затримки росту плода, що, в свою чергу свідчить про доцільність вивчення механізмів їх взаємовпливу зі стрес-реалізуючими і стрес-лімітуючими ланками нейро-гуморальної регуляції у даного контингенту жінок.
Посилання
Акушерство та гінекологія : у 4 т. : нац. підручник / за ред. акад. НАМН України, проф. В. М. Запорожана. Т. 1: Акушерство. В. М. Запорожан та ін. Київ : ВСВ «Медицина», 2013. 1032 с.
Морфофункциональные особенности плацентарной ткани у беременных с хроническим психоэмоциональным напряжением / В. М. Астахов и др. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ : Інтермед, 2008. С. 68-74.
Худавердян А. Д. Состояние плодового кровотока у беременных женщин, переносящих психоэмоциональный стресс с высокой степенью личностной тревожности. Журн. акушерства и женских болезней. 2013. Т. 62, N 4. С. 66-69.
Худавердян А. Д., Азнаурян А. В. Гистологическая характеристика плаценты женщин, перенесших острый и хронический психоэмоциональный стресс. Новый Армян. Мед. Журн. 2016. No 10. С. 11-23.
Maternal anxiety during pregnancy and adverse birth outcomes: a systematic review and metaanalysis of prospective cohort studies / Ding X.X., Wu Y.L., Xu S.J. [et. al.] J. Affect Disord. – 2014. – Vol.159. – P.103-10.
Rose M.S. Prenatal Maternal Anxiety as a Risk Factor for Preterm Birth and the Effects of Heterogeneity on This Relationship: A Systematic Review and Meta-Analysis / Rose M.S., Pana G., Premji S. Biomed Res Int. – 2016:8312158. doi: 10.1155/2016/8312158. Epub 2016 May 19.
Prenatal pshychosocial factors and the neuroendocrine axis in human pregnancy / P. D. Wadhwa et al. Psychosom Med. 1996. Vol. 58, N 5. P. 432-446.
Сюсюка В. Г. Психоэмоциональный статус и изменения гормонального профиля беременных женщин. Акушерство и гинекология. 2016. No 5. С. 76-81.
Астахов В. М., Бацылева О. В., Пузь И. В. Психодиагностика в репродуктивной медицине. Винница : ООО «Нилан-ЛТД», 2016. 380 с.
Дослідження психологічного стану вагітних з урахуванням психосоматичного компоненту: навчальний посібник / В. О. Потапов, В. В. Чугунов, В. Г. Сюсюка Н. О. Губа, Ю. В. Котлова. Дніпро; Запоріжжя: ТОВ «Карат» 2017. 126 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 В. Г. СЮСЮКА, А. В. ЖАРКИХ, Н. Г. КОЛОКОТ, О. В. КОМАРОВА, О. В. ПЕЙЧЕВА
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.
