ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК РОЗВИТКУ ГІПЕРПЛАСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЕНДОМЕТРІЯ З ВІКОМ ЖІНКИ
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(41).2018.172605Ключові слова:
гіперплазія ендометрія, апоптоз, малігнізація, сенесенсАнотація
Гіперпластичні процеси ендометрія - одна із найбільш поширених патологій слизової оболонки тіла матки, інтерес до її вивчення обумовлений зростанням частоти виникнення, здатністю як до самостійного виліковування, так і до малігнізації.
Мета дослідження - вивчити вікову динаміку частоти виявлення проліферативних процесів ендометрія.
Матеріали і методи дослідження. Проведено ретроспективний аналіз медичної документації патогістологічного бюро, що склало 1404 – з аключень гіперпластичних станів. Гістологічні стани були розподіленні згідно віковим категоріям пацієнток. Результати досліджень були опрацьовані статистично за допомогою варіаційної статистики, з використанням стандартних комп’ютерних систем.
Результати дослідження та їх обговорення. Морфологічне виявлення гіперплазій ендометрія мало максимальні значення в категорії жінок в віці 46-50 років й становило 15,31±0,96%, з поступовим зниженням показників в 18-25 років та більше 61 року. Атипові форми гіперплазій максимально були виявлення в 41-45 р. – 1,71±0,35% та 46-50 р. – 1,42±0,32%, з вікової категорії 46-50 років було констатовано малігнізацію ендометріальної тканини, що становило 0,43±0,17% з подальшим зростанням частоти процесу.
Висновки. В результаті проведеного аналізу встановлено максимальне виявлення простої та комплексної гіперплазії ендометрія без атипії в віковій категорії 46-50 років. Атипові форми простої та комплексної гіперплазії ендометрія простежується у всіх вікових категоріях, із максимальною частотою прояву в аналогічних за віком періодах - 41-45 років і 46-50 років. Морфологічні ознаки малігнізації ендометріальної тканини були вперше констатовані в віковій категорії 46-50 років, що співпадає з віком настання менопаузи в Одеському регіоні, з подальшим відносним ростом частоти та агресивності процесу з віком.
Посилання
Гиперплазия эндометрия (Клиническая лекция)// И.Б. Вовк, Н.Е. Горбань, О.Ю. Борисюк / Здоровье женщины.- 2016.- No5(111). – С.10-18.
Григоренко А.Н., Гордийчук А.Б. Гиперплазия эндометрия: Вопросов больше, чем ответов// Репродуктивная эндокринология.- 2017.- No3(35).- С31-43.
Кушлинский Н.Е., Немцова М.В. Молекулярные механизмы опухолевого роста // Патогенез.- 2014.- Т.12.-No1.- С.4-14.
Молекулярно-генетические механизмы развития гиперпластических процессов эндометрия // Н.А. Демакова, О.Б. Алтухова, С.П. Пахомов и др. / Научные ведомости.- 2014.- No4 (175), Вып. 25. С.177-182.
Онкология: учебник/ М.И. Давыдов, Ш.Х. Ганцев. 2010.- 920 с.
Татарчук Т.Ф., Калугина Л.В., Тутченко Т.Н. Гиперпластические процессы эндометрия: что нового? // Репродуктивна ендокринологія.- 2015.- No5 (25).- С.7-13.
Чернуха Г.Е. Гиперплазия эндометрия: перспективы развития проблемы // акушерство и гинекология.- 2009.- No4.- С.11-15.
Чумак З.В., Зелинский А.А., Шаповал Н.В. и др. О функциональной активности теломеразы в клеточных структурах эндометрия при его различных морфофункциональных состояниях. // Репродуктивное здоровье Восточная Европа. – 20017 - No2, Т.7.- С.170-175.
Шахламова М.Н., Исаева Э.А., Панкратов В.В. Этиология и патогенез гиперпластических процессов эндометрия в постменопаузе // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии .- 2011.- Т.10.- No4.- С. 76-84.
Clinicopathological Correlation of Endometrrium in Abnormal Uterine Bleeding / Usha G. Doddamani, G.B. Doddamani, Geetanjali Katageri// Sch. J. App. Med. Sci.- 2014.- 2 (1A): 46-49.
Evolution of genomic imbalance in endometrial hyperplasia and carcinoma/ Michal Bednarek, Maria Constantinou, Lukasz Kqprzyfiskil end al.// Gynecol. Pol.- 2014.- Nov. 85(11).- 828-32.
World Health Organization. Cancer. Fact sheet. Updated February. 2017.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 З. В. ЧУМАК, О. О. ЗЕЛІНСЬКИЙ, М. В. ШАПОВАЛ
![Creative Commons License](http://i.creativecommons.org/l/by/4.0/88x31.png)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.