ОЦІНКА КОМОРБІДНОСТІ В МЕНЕДЖМЕНТІ ПАЦІЄНТОК З ДИСГОРМОНАЛЬНОЮ ДОБРОЯКІСНОЮ ПОЄДНАНОЮ ПРОЛІФЕРАТИВНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ РЕПРОДУКТИВНИХ ОРГАНІВ

Автор(и)

  • С. О. ШУРПЯК Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(41).2018.172608

Ключові слова:

коморбідність, репродуктивне здоров’я, дисгормональна патологія репродуктивних органів, ожиріння, дефіцит вітаміну D, дисфукція щитоподібної залози

Анотація

Вплив коморбідної патології на клінічні прояви, діагностику, лікування і прогноз багатьох захворювань є індивідуальним, однак загально визнано, що взаємодія захворювань, віку і патоморфозу зумовлює патогенетичні особливості патології репродуктивної системи, утруднює діагностику, вибір оптимальних лікувальних технологій, негативно впливає на якість життя жінок.

Мета дослідження - оцінити поширеність коморбідних станів у жінок з порушеннями репродуктивного здоров’я на тлі дисгормональної поєднаної патології репродуктивної системи.

Матеріали і методи дослідження. У дослідження були залучені 350 жінок віком від 20 до 42 років. Обстеження включало вивчення скарг, особистого та сімейного анамнезу, антропометричне, фізикальне, ультрасонографічне, інструментальне, клініко-лабораторне обстеження з визначенням гормонального профілю, функції ЩЗ, рівня 25 (ОН)D. У 51,3 % пацієнток діагностовано поєднану дисгормональну доброякісну проліферативну патологію репродуктивних органів (генітальний ендометріоз, аденоміоз/лейоміома матки в поєднанні з гіперплазією ендометрія дифузною мастопатією), у 8,9 % - СПКЯ, у 15,1 % – ендометріоїдну хворобу і у 16,3 % - лейоміому матки. Відсутність патології на момент обстеження встановлена у 14,3% жінок.

Результати дослідження та їх обговорення. Дифузна мастопатія (BI-RADS 2) мала місце у 63,7% жінок, у 11,1% виявлені зміни BI-RADS 3. Структурно-функціональні зміни ЩЗ виявлені у 53,4 % жінок, при цьому частота виявлення дифузного зобу І-ІІ ст. не різнилась між клінічними групами (р>0,05). Водночас поширеність аутоімунного тиреоідиту була вищою у пацієнток з дисгормональною патологією репродуктивної системи порівняно з жінками без гінекологічної патології (р=0,0001). Еутиреоідний стан у пацієнток з поєднаною дисгормональною патологією зустрічався у 1,5 – 1,9 разів рідше, ніж у пацієнток з ендометріозом, лейоміомою матки і СПКЯ (р ≤ 0,0005). У 27,7 % жінок мала місце надлишкова вага, ожиріння І ступеня – у 34,9 %, ожиріння ІІ ступеня у 9,7 % жінок, що в загальному склало 72,3 % обстежених. Найбільш часто важкий дефіцит вітаміну D (рівень 25(ОН)D в середньому 6,3±1,5 нг/мл) серед жінок з дефіцитом D виявлявся у 53,3 % випадках при СПКЯ й у 70,5 % при поєднаній дисгормональній проліферативній патології репродуктивних органів (р<0,05) за відсутності такого у жінок без гінекологічної патології, що є переконливим показником важливості вітаміну D для нормального функціонування жіночої репродуктивної системи.

Висновки. Коморбідність представляє серйозну проблему для репродуктивного здоров’я і вимагає зміни діагностично-лікувальних підходів з хвороба-орієнтованих на пацієнт-орієнтовані рекомендації, засновані на інтегральній оцінці пацієнта.

Біографія автора

С. О. ШУРПЯК, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

факультет післядипломної освіти, кафедра акушерства, гінекології та перинатології

Посилання

Белялов ФИ. Двенадцать тезисов коморбидности. Клиническая медицина. 2009;12: 69-71.

Бернштейн ЛМ. Рак гормонозависимых тканей и проблемы коморбидности (сердечно-сосудистые заболевания, инсульт, остеопороз). Вопросы онкологии. 2010; 56 (4): 384-91.

Бондарь ТН. Субклинические нарушения функции щитовидной железы. Annals Mechnikov Institute. 2008; 4: 9-13.

Губанова ГВ., Беляева ЮН., Шеметова ГН. Коморбидный пациент: этапы формирования, факторы риска и тактика ведения. Современные проблемы науки и образования. 2015; 6: 10-13

Киселев ВИ, Сидорова ИС, Унанян АЛ, Муйжнек ЕЛ. Гиперпластические процессы органов женской репродуктивной системы: теория и практика. М.: Медпрактика-М, 2010; 468 с.

Недогода СВ, Вёрткин АЛ, Наумов АВ, Барыкина ИН. и др. Ожирение и коморбидная патология в практике поликлинического врача. Часть I: определение, диагностика. Амбулаторный прием. 2016; 2 (1):21–32.

Радзинский ВЕ, Ордиянц ИМ, Масленникова МН, Павлова ЕА. Молочные железы и гинекологичексие болезни: от общности патогенетических воззрений к практическим решениям. Репродуктивная эндокринология. 2014; 2 (16): 72-80.

Brabant РG, Duntas L, Monzani F et al. Management of Subclinical Hypothyroidism 2013 ETA Guideline. Eur. Thyroid. J. 2013; 2: 215-228.

Buggio L, Roncella E, Somigliana E, Vercellini P. Vitamin D and benign gynaecological diseases: A critical analysis of the current evidence. Gynecol Endocrinol. 2015;16:1-5.

Holick MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrari HA, et al. Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: Endocrine Society clinical practice guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2011; 96(7): 1911-1930. doi: 10.1210/jc.2011-0385.

Krul-Poel YH, Snackey С, Louwers Y, et al. The role of vitamin D deficiency in women with polycystic ovary syndrome: a systematic review. Eur J Endocrinol. 2013; 169: 853-865.

Mousa A, Abell S, Scragg R, de Courten B. Vitamin D in reproductive health and pregnancy. Reprod Med. 2016; 34(2): е1-13.

Płudowski P, Karczmarewicz E, Bayer M, et al. Practical guidelines for the supplementation of vitamin D and the treatment of deficits in Central Europe - recommended vitamin D intakes in the general population and groups at risk of vitamin D deficiency. Endokrynol Pol. 2013; 64(4): 319-327.

Stegenga H, Haines A, Jones K, Wilding J. et al. Identification, assessment, and management of overweight and obesity: summary of updated NICE guidance. BMJ. 2014; 349:6608.

van Weel C, Schellevis FG. Comorbidity and guidelines: conflicting interests. Lancet. 2006; 367: 550-551.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-06-13

Номер

Розділ

Статті