ПОЛІМОРФІЗМ ГЕНІВ СИСТЕМИ ДЕТОКСИКАЦІЇ ТА ІМУНОЗАЛЕЖНІ МЕХАНІЗМИ У РОЗВИТКУ ГЕНІТАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРІОЗУ

Автор(и)

  • Л. М. МАЛАНЧУК The State Institution of Higher Education «Ivan Horbachevsky Ternopil State Medical University Ministry of Health of Ukraine» department of obstetrics and gynecology № 1, Ternopil, Україна
  • В. М. МАРТИНЮК The State Institution of Higher Education «Ivan Horbachevsky Ternopil State Medical University Ministry of Health of Ukraine» department of obstetrics and gynecology № 1, Ternopil, Україна
  • І. М. МАЛАНЧИН The State Institution of Higher Education «Ivan Horbachevsky Ternopil State Medical University Ministry of Health of Ukraine» department of obstetrics and gynecology № 1, Ternopil, Україна
  • З. М. КУЧМА The State Institution of Higher Education «Ivan Horbachevsky Ternopil State Medical University Ministry of Health of Ukraine» department of obstetrics and gynecology № 1, Ternopil, Україна
  • Г. О. КРИВИЦЬКА The State Institution of Higher Education «Ivan Horbachevsky Ternopil State Medical University Ministry of Health of Ukraine» department of obstetrics and gynecology № 1, Ternopil, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(42).2018.172797

Ключові слова:

генітальний ендометріоз, прозапальні інтерлейкіни, гени GSTT1 та GSTM1

Анотація

Посідаючи третє місце в структурі гінекологічної захворюваності, ендометріоз продовжує залишатися актуальною проблемою для науковців та практичних лікарів. На сьогоднішній день доведено, що в ґенезі генітального ендометріозу важлива роль належать генам метаболізму, які характеризуються великою варіабельністю молекулярної структури ДНК. Існують дані про підвищення локальної та системної активності при ендометріозі, що супроводжується зростанням прозапальних цитокінів та фактора некрозу пухлин альфа, які є промоторами неоангіогенезу, обов’язкового компонента формування та розвитку ендометріоїдних гетеротопій.

Метою нашого дослідження було визначити роль поліморфізму генів системи детоксикації та імунозалежних механізмів у розвитку генітального ендометріозу.

Матеріали і методи. Нами обстежено 102 пацієнтки репродуктивного віку із генітальним ендометріозом. Для проведення медико-генетичних досліджень відбиралось 3-5 мл венозної крові, яку брали із v.cubitalis в стандартних умовах. Ампліфікацію геномних послідовностей проводили за допомогою полімеразної ланцюгової реакції на ампліфікаторі «PCR-System 2400» із застосуванням набору реагентів фірми «AmplіSens-100R». Дослідження концентрації в сироватці крові прозапальних цитокінів проводилось на імуноферментному стріптовому аналізаторі STATFAX 303 PLUS (USA) за допомогою наборів для реактивів для ІФА.

Результати дослідження та їх обговорення. Результати проведених досліджень дозволили встановити, що генітальний ендометріоз асоціюється із делеційним поліморфізмом генів GSTT1 та GSTM1. Також було встановлено, що у жінок із внутрішнім генітальним ендометріозом спостерігається достовірне (р≤0,05) підвищення концентрації в сироватці крові прозапальних цитокінів та ФНП-α.

Висновки. Вивчення факторів імунної регуляції та генних поліморфізмів ІІ фази системи детоксикації є перспективним для подальших наукових досліджень в аспекті використання їх як можливих маркерів неінвазивної діагностики генітального ендометріозу.

Біографії авторів

Л. М. МАЛАНЧУК, The State Institution of Higher Education «Ivan Horbachevsky Ternopil State Medical University Ministry of Health of Ukraine» department of obstetrics and gynecology № 1, Ternopil

MALANCHUK L.

В. М. МАРТИНЮК, The State Institution of Higher Education «Ivan Horbachevsky Ternopil State Medical University Ministry of Health of Ukraine» department of obstetrics and gynecology № 1, Ternopil

MARTYNIUK V.

І. М. МАЛАНЧИН, The State Institution of Higher Education «Ivan Horbachevsky Ternopil State Medical University Ministry of Health of Ukraine» department of obstetrics and gynecology № 1, Ternopil

MALANCHYN I.

З. М. КУЧМА, The State Institution of Higher Education «Ivan Horbachevsky Ternopil State Medical University Ministry of Health of Ukraine» department of obstetrics and gynecology № 1, Ternopil

KUCHMA Z.

Г. О. КРИВИЦЬКА, The State Institution of Higher Education «Ivan Horbachevsky Ternopil State Medical University Ministry of Health of Ukraine» department of obstetrics and gynecology № 1, Ternopil

KRYVYTSKA G.

Посилання

Adenomyosis: epidemiological factors / P. Vercellini, P. Vigano, E. Somigliana // Best Practical Results Clinical Gynecology. – 2006, – Vol.20 (4) – p.465-477.

Baranova N. Glutation-S-transferase M1 gene polymorphism and susceptibility to endometriosis in a French population / N. Baranova, R. Bothorishvilli, M. Canis // Mol. Hum. Reprod.- 2007, - Vol.3, J/b 9. – p. 775-780.

Ertunc D. Glutation-S-transferase genes polymorphism and susceptibility to endometriosis / D. Ertunc, M. Aban, L. Tamer, M. Arslan, S. Dilek // Mol. Hum. Reprod. - 2008, - Vol.4. – p. 265-282.

Guo S. Epigenetics of endometriosis / S. Guo // Mol. Hum. Reprod. – 2009, - Vol. 15 (10). – p. 587-607.

Haider S. Human tumor necrosis factor: physiological and pathological roles in endometrium / S. Haider // Reprod. Immunol. – 2011, - Vol. 30. – p. 111-123.

Possible mechanism of autoimmune-mediated infertility in women with endometriosis / J. Inagaki, L. Hao, M. Nakatsuka [at al.] // Reprod. Immunol. – 2011, - Vol. 66 (2). – p. 90-99.

Berkkanoglu M. Immunology and endometriosis / M. Berkkanoglu, A. Arici // Am J. Reprod. Immunol. – 2003, - Vol. 50. – p. 48-59.

Siristatidis C. Immunological factors in the genesis and development of endometriosis / C. Siristatidis, C. Nissotakis, C. Chrelias // Obstetrics and Gynecological Res. – 2006, - Vol. 32 (2). – p. 62-70.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-12

Номер

Розділ

Статті