КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ГЕСТАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ БАГАТОПЛІДНІЙ ВАГІТНОСТІ

Автор(и)

  • А. В. БОЙЧУК ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського МОЗ України», кафедра акушерства та гінекології ННІПО, Україна
  • І. М. НІКІТІНА Сумський державний університет, кафедра акушерства та гінекології, Україна
  • В. К. КОНДРАТЮК Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедра акушерства, гінекології та медицини плода, м. Київ, Україна
  • Н. В. КАЛАШНИК Сумський державний університет, кафедра акушерства та гінекології, Україна
  • М. А. БОЛОТНА Сумський державний університет, кафедра акушерства та гінекології, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(42).2018.172828

Ключові слова:

багатоплідна вагітність, невиношування вагітності, передчасні пологи, фетоплацентарна дисфункція, фактор росту плаценти, прееклампсія

Анотація

З метою оцінки значення фактора росту плаценти (PlGF) у розвитку гестаційних ускладнень при багатоплідній вагітності проведено дослідження цього показника у сироватці крові 320 вагітних з багатопліддям у І триместрі, а також 40 вагітних з одноплідною вагітністю, котрі склали контрольну групу.

Мета дослідження - вивчити вплив факторів росту плаценти на перебіг гестаційного процесу при багатоплідній вагітності.

Матеріал і методи дослідження. Проведено проспективне дослідження перебігу вагітності пологів у 320 жінок з багатоплідною вагітністю, котрі склали основну групу обстежуваних та у 40 здорових жінок з одноплідною вагітністю. Рівень PlGF в сироватці крові визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням наборів моноклональних антитіл у першому триместрі вагітності. Показники системи гемостазу (судинно-тромбоцитарна та коагуляційна ланка) оцінювалися за загальноприйнятими методиками. Доплерометрія плацентарного та плодового кровотоку проводилася у маткових артеріях (МА), артерії (ПА) і вені пуповини (ПВ), середній мозковій артерії (СМА) плода.

Результати дослідження та їх обговорення. Жінки з багатоплідною вагітністю входять до групи ризику розвитку гестаційних ускладнень – передчасних пологів у 67,8 % (р<0,01), фетоплацентарної дисфункції, прееклампсії – у 17,5 % (р<0,05) випадків. Виявлені порушення з боку судинно-тромбоцитарного та коагуляційного гомеостазу у І триместрі вагітності є основними факторами ризику дострокового переривання вагітності. Доведено, що низький рівень фактора росту плаценти в сироватці крові вагітних при багатоплідді у випадку розвитку передчасних пологів, фетоплацентарної дисфункції та прееклампсії (111,23±8,4, 203,24±6,4 та 305,86±7,4 пг/мл) у порівнянні з відповідними показниками при одноплідній вагітності (418,2±10,4 пг/мл) є прогностичним маркером розвитку даних гестаційних ускладнень.

Висновки. Своєчасне проведення медикаментозної корекції гестаційних ускладнень при багатоплідній вагітності з використанням мікронізованого прогестерону, низькомолекулярних гепаринів, ангіопротекторів дозволило пролонгувати вагітність при монохоріальному типу плацентації на 3,2 тижні (до 34,2±2,4 тижнів), а у випадку з дихоріальною двійнею – до терміну доношеної вагітності.

Біографії авторів

А. В. БОЙЧУК, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського МОЗ України», кафедра акушерства та гінекології ННІПО

BOYCHUK A.V.

І. М. НІКІТІНА, Сумський державний університет, кафедра акушерства та гінекології

NIKITINA I.N.

В. К. КОНДРАТЮК, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедра акушерства, гінекології та медицини плода, м. Київ

KONTRATYUK V.K.

Н. В. КАЛАШНИК, Сумський державний університет, кафедра акушерства та гінекології

KALASHNIK N.V.

М. А. БОЛОТНА, Сумський державний університет, кафедра акушерства та гінекології

BOLOTNA M.A.

Посилання

Баранов И.И., Токова З.З., Тадевосян А.А. Перинатальные исходы при многоплодных родах. Акушерство и гинекология. 2012; 1: 98 – 102.

Краснопольский В.И., Новикова С.В., Капустина М.В., Титченко Л.И., Аксенов А.Н., Жарова А.А. Современные проблемы многоплодной беременности. Российский вестник акушера-гинеколога. 2009; 2:79 – 81.

Бурлев В.А., Зайдиева З.С., Тютюник В.Л. Роль факторов роста в развитии плацентарной недостаточности. Проблемы репродуктологии. 1999; 6: 7 – 12.

Радзинский В.Е., Столько П.Я. Биохимия плацентарной недостаточности. – М.: РУДН, 2001; 273.

Павлов О.В., Сельков С.А. Иммунология репродукции: старые догмы и представления. Журнал акушерских и женских болезней, 2004; 53: 1: 89-97.

Botting BJ, MacDonald-Davies I, MacFarland AJ. Recent trends in the incidence of multiple birth and associated mortality. Arch. Dis. Child. 2011; 62: 941-948.

Almonte L, Davis М, Ward С, Brown D, Craparo F. Spontaneous and non - spontaneous twins: a comparasion study of preterm labor, preterm premature rupture of membranes, gestational age at delivery, maternal age, and len th of hospital stay. Twin Research and Human Genetics. 2012;2: 170.

Barrilari G., Albania L., Franzese O. The basic residues of placenta growth factor type 2 retrieve sequestered angiogenic factors into a solube form – Implications for tumor angiogenesis. Am J Pathol 1998; 152: 5: 1161–1166.

Maruo T. Insulin like growth factor 1 as a local regulator of proliferation and differentiated function of the human trophoblast in early pregnancy. Early Pregnancy 1995; 1: 1: 54–161.

Shore V.N., Wang T.N., Wang T.L. Vascular endothelial growth factor, placenta growth factor and their receptors in isolated human trophoblast. Placenta.1997; 18: 657–669.

Unterscheider J. Guidelineson fetal growth restriction:a comprision of recentnational publication / J. Unterscheider, K. O’Donoghue, F.D. Malone // Am. J. Perinatal. – 2015.- Vol. 32, N4.- P. 307-316.

Van den Bosh T. Maximum Peak Systolic Velocity and Management of Highly Vascularized Retained Product of Concepcion / T. Van den Bosh, D.Van Schoubroeck, D. Timmerman // J Ultrasound. Med. – 2015. – Vol 34, N9 – P. 1577-1582.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-12

Номер

Розділ

Статті