ЗНАЧЕННЯ АНТИФОСФОЛІПІДНИХ АНТИТІЛ У ЖІНОК З БЕЗПЛІДДЯМ ТА ПСИХОСОМАТИЧНИМИ РОЗЛАДАМИ
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(42).2018.172833Ключові слова:
екстракорпоральне запліднення, антифосфоліпідний синдром, система гемостазу, ген β-fibrinogenАнотація
Невдачі екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) можуть бути пов’язані з протромботичними станами, циркуляцією антифосфоліпідних антитіл (АФА).
Мета дослідження – встановити значення антифосфоліпідних антитіл у ефективності лікування безпліддя методами допоміжних репродуктивних технологій у жінок з психосоматичними розладами.
Матеріали і методи дослідження. Обстежили 93 жінки з безпліддям: 1 група – 32 жінки без виражених психосоматичних розладів; 2 група – 61 жінка з психосоматичними розладами. Контрольну групу склали 30 фертильних жінок. Проводили визначення у сироватці крові рівня АФА до мембранних фосфоліпідів (фосфатидилетаноламіну, фосфатидилсерину, кардіоліпіну), показників системи гемостазу (кількість тромбоцитів, концентрація фібриногену, активований частковий тромбопластиновий час - АЧТЧ, D-димер), гомоцистеіну, молекулярно-генетичне дослідження поліморфних варіантів за генами β-fibrinogen (C148T, -455GA).
Результати дослідження та їх обговорення. Частота значимих титрів АФА у групі жінок без психосоматичних порушень була 18,9 %, а при їх наявності - 44,3 %. Лише у 11,5 % жінок 2 групи підвищений рівень АФА сполучався з одним і більше клінічними критеріями антифосфоліпідного синдрому (АФС). У пацієнток з безпліддям та психосоматичними розладами виявили підвищення агрегації тромбоцитів на тлі відносної тромбоцитопенії, вищий рівень фібриногену, подовжений АЧТЧ при підвищеному рівні D-димеру. У частини пацієнток відмічена гіпергомоцистеінемія. У пацієнток з психосоматичним розладами частота мінорних алелів локусів C148T та -455GA гену β-fibrinogen перевищувала 40 % (проти 25-30 % у 1 групі).
Висновки. Виділені фактори, що негативно впливають на ефективність застосування ЕКЗ у пацієнток з психосоматичними розладами: підвищення рівня АФА; зниження кількості тромбоцитів; зростання індексу АДФ-індукованої агрегації; подовження АЧТЧ; підвищення рівня фібриногену, D-димеру; гомоцистеіну; наявність мінорного алелю Т поліморфного локусу C148T гену β-fibrinogen. Наявність протромботичних станів, що асоціюються з АФС, необхідно враховувати при підготовці до ЕКЗ та проводити їх відповідну корекцію.
Посилання
Aléssio, A.M., Siqueira, L.H., de Carvalho E.C., Barini R., Mansur Ade P., Hoehr N.F., & Annichino-Bizzacchi J.M. (2008). Estrogen receptor alpha and beta gene polymorphisms are not risk factors for recurrent miscarriage in a Brazilian population. Clin Appl Thromb Hemost. 14(2),180-5.
Bao, S.H., Sheng, S.L., Liao, H., Zhou, Q., Frempong, S.T., & Tu, W.Y. (2017). Use of D-dimer measurement to guide anticoagulant treatment in recurrent pregnancy loss associated with antiphospholipid syndrome. Am J Reprod Immunol. 78(6). doi: 10.1111/aji.12770.
Boivin, J., & Gameiro S. (2015). Evolution of psychology and counseling in infertility. Fertil Steril., 104(2):251-9. doi: 10.1016/j.fertnstert.2015.05.035.
Chan W.S. (2009).The ‘ART’ of thrombosis: a review of arterial and venous thrombosis in assisted reproductive technology. Current Opinion in Obstetrics and Gynecology, 21 (3), 207–18. doi: 10.1097/GCO.0b013e328329c2b8.
Chernyshov V., Dons’koi B., Vodyanik M. (2011). Anti-idiotypic regulation of cofactor-independent antiphospholipid antibodies. Central European Journal of Immunology, 36 (4), 220-5.
Chighizola, C. B., Ubiali, T., & Meroni, P. L. (2015). Treatment of Thrombotic Antiphospholipid Syndrome: The Rationale of Current Management—An Insight into Future Approaches. Journal of Immunology Research, 951424. doi: 10.1155/2015/951424
da Silva, F.F., Levy, R.A., & de Carvalho, J.F. (2014). Cardiovascular risk factors in the antiphospholipid syndrome. J Immunol Res. 621270. doi: 10.1155/2014/621270.
de Souza, A.W., Silva N.P., de Carvalho, J.F., D’Almeida, V., Noguti, M.A., & Sato, E.I. (2007). Impact of hypertension and hyperhomocysteinemia on arterial thrombosis in primary antiphospholipid syndrome. Lupus, 16(10),782-7.
Di Nisio M.., Rutjes A.W., Ferrante, N., Tiboni, G.M., Cuccurullo, F., & Porreca, E. (2011). Thrombophilia and outcomes of assisted reproduction technologies: a systematic review and meta-analysis. Blood, 118 (10), 2670-8. doi: 10.1182/blood-2011-03-340216.
Fabris, M., Cifù, A., Pistis, C., Siega-Ducaton, M., Fontana, D.E., Giacomello, R., Tonutti, E., Curcio, F. (2017). Exploring the plasmatic platelet-activating factor acetylhydrolase activity in patients with anti-phospholipid antibodies. Auto Immun Highlights, 8 (1): 5. doi: 10.1007/s13317-017-0092-7. Epub 2017 Mar 25.
Islam, Md.A., Alam, F., Kamal, M.A., Wong, K.K., Sasongko, T.H., & Gan, S.H. (2016). CNS & Neurological Disorders. Drug Targets, 15 (10), 1253 - 1265. doi: 10.2174/1871527315666160920122750.
Jeddi-Tehrani, M., Torabi, R., Zarnani, A.H., Mohammadzadeh, A., Arefi, S., Zeraati, H., Akhondi, M.M., Chamani-Tabriz, L., Idali, F., Emami, S., & Zarei, S. (2011). Analysis of plasminogen activator inhibitor-1, integrin beta3, beta fibrinogen, and methylenetetrahydrofolate reductase polymorphisms in Iranian women with recurrent pregnancy loss. Am J Reprod Immunol., 66(2),149-56. doi: 10.1111/j.1600-0897.2010.00974.x.
Kasum, M., Danolić, D., Orešković, S., Ježek, D., Beketić-Orešković L. & Pekez M.(2014). Thrombosis following ovarian hyperstimulation syndrome, Gynecological Endocrinology, 30(11), 764-8, doi: 10.3109/09513590.2014.927858
Lai, W.K., & Kan, M.Y. (2015). Homocysteine-Induced Endothelial Dysfunction. Ann Nutr Metab., 67(1),1-12. doi: 10.1159/000437098.
Lampe, A., & Schüßler, G. (2015). Psychosocial factors in reproductive medicine. Z Psychosom Med Psychother, 61(4):309-26. doi: 10.13109/zptm.2015.61.4.309.
Levy, G., & Lucidi, R. S. (2011). Thrombophilia and Ovarian Hyperstimulation Syndrome: A Case Report. Hawaii Medical Journal, 70(5), 97–98.
Madjunkova, S., Volk, M., Peterlin, B., & Plaseska-Karanfilska, D. (2012). Detection of thrombophilic mutations related to spontaneous abortions by a multiplex SNaPshot method. Genet. Test Mol. Biomarkers. 16 (4), 259–64. doi: 10.1089/gtmb.2011.0173.
Mascarenhas, M.N., Flaxman, S.R., Boerma, T., Vanderpoel, & S., Stevens, G.A. (2012). National, Regional, and Global Trends in Infertility Prevalence Since 1990: A Systematic Analysis of 277 Health Surveys. PLoS Med., 9(12): e1001356. doi: 10.1371/journal.pmed.1001356
Mashkova, T.Ia. (2015). Trombofilii i neudachi JeKO [Thrombophilia and failure of IVF]. Akusherstvo, ginekologija i reprodukcija. 9 (3): 17-21 (in Russian). DOI: 10.17749/2070-4968.2015.9.3.017-021
Masliah-Planchon, J., & Darnige, L. (2012). Antiphospholipid antibodies and haemostasis. Rev Med Interne, 33 (4), 181-8. doi: 10.1016/j.revmed.2011.10.008.
Mehdi, A.A., Salti, I., & Uthman I. (2011). Antiphospholipid syndrome: endocrinologic manifestations and organ involvement. Semin Thromb Hemost., 37(1), 49-57.
Messerlian, C., Gaskins, A.J. (2017). Epidemiologic Approaches for Studying Assisted Reproductive Technologies: Design, Methods, Analysis and Interpretation. Curr Epidemiol Rep., 4(2):124-32. doi: 10.1007/s40471-017-0105-0.
Negrini, S., Pappalardo, F., Murdaca, G. Indiveri, F., & Puppo, F. (2017). The antiphospholipid syndrome: from pathophysiology to treatment. Clin Exp Med, 17 (3), 257-267. doi: 10.1007/s10238-016-0430-5
Nelson, S.M. (2013). Venous thrombosis during assisted reproduction: novel risk reduction strategies. Thromb Res. 131 (1), S1-S3. doi: 10.1016/S0049-3848(13)00023-6
Oszajca K., Wroński K., Janiszewska G., Bieńkiewicz M., Paneket M., Bartkowiak J., & Szemraj J. (2012). Association analysis of genetic polymorphisms of factor V, factor VII and fibrinogen β chain genes with human abdominal aortic aneurysm. Experimental and Therapeutic Medicine, 4 (3), 514–8. doi: 10.3892/etm.2012.608
Rao, A.K., Chitkara, U., & Milki, A.A. (2005). Subclavian vein thrombosis following IVF and ovarian hyperstimulation: a case report. Hum Reprod., 20 (12), 3307–12. doi: 10.1093/humrep/dei235
Rova K, Passmark H, & Lindquist PG. Venous thromboembolism in relation to in vitro fertilization: an approach to determining the incidence and increase in risk in successful cycles. Fertil Steril 2012;97:95–100. doi: 10.1016/j.fertnstert.2011.10.038.
Rupert, J.L., Devine, D.V., Monsalve, M.V., & Hochachka, P.W. (1999). Beta-fibrinogen allele frequencies in Peruvian Quechua, a high-altitude native population. Am. J. Phys. Anthropol., 109 (2), 181–6. doi: 10.1002/(SICI)1096-8644(199906)109:2<181::AID-AJPA4>3.0.CO;2-Y
Saccone, G., Berghella V., Maruotti, G.M., Ghi, T., Rizzo, G., Simonazzi, G., Rizzo, N., Facchinetti, F., Dall’Asta, A., Visentin, S., Sarno, L., Xodo, S., Bernabini, D., Monari, F., Roman, A., Eke, AC., Hoxha, A., Ruffatti, A., Schuit, E., Martinelli, P.; PREGNANTS (pregnancy in women with antiphospholipid syndrome) working group. (2017). Antiphospholipid antibody profile based obstetric outcomes of primary antiphospholipid syndrome: the PREGNANTS
study. Am J Obstet Gynecol, 216, 525.e1-12. doi: 10.1016/j.ajog.2017.01.026
Sauer R., Roussev R., Jeyendran R.S., & Coulam, C.B. (2010). Prevalence of antiphospholipid antibodies among women experiencing unexplained infertility and recurrent implantation failure. Fertil Steril., 93 (7): 2441-3. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2009.08.062
Sennström, M., Rova, K., Hellgren, M., Hjertberg, R., Nord, E., Thurn, L., Lindqvis,t P.G.( 2017). Thromboembolism and in vitro fertilization - a systematic review. Acta Obstet Gynecol Scand.;96(9),1045-52. doi: 10.1111/aogs.
Song, Y., Wang, H.-Y., Qiao, J., Liu, P., & Chi, H.-B. (2017). Antiphospholipid Antibody Titers and Clinical Outcomes in Patients with Recurrent Miscarriage and Antiphospholipid Antibody Syndrome: A Prospective Study. Chinese Medical Journal, 130(3), 267–272. doi: 10.4103/0366-6999.198934
Stuleva N.S., Khizroeva D.Kh., Mashkova T.Ia. & Abramian G.R. (2015). Cirkuljacija antifosfolipidnyh antitel i neudachi JeKO [Circulation of antiphospholipid antibodies and IVF failures]. Akusherstvo, ginekologija i reprodukcija, 9 (3), 6-10 (in Russian). DOI: 10.17749/2070-4968.2015.9.3.006-010
Tatarchuk T.F., Giulmamedova I.D., Rossokha Z.I. , Zadoorozhnaia T.D., Giulmamedova E.Iu. (2015). Beremennost’ i rody posle cikla VRT u pacientki s mutaciej gena receptora FSG, vtorichnoj amenoreej, gipoplaziej matki i narusheniem receptivnosti jendometrija [Pregnancy and childbirth after the ART cycle in a patient with a mutation of the FSH receptor gene, secondary amenorrhoea, uterine hypoplasia and impaired endometrial receptivity] Reproduktyvna endokrynolohiia, 6 (26), 72-5. (in Russian) doi: 10.18370/2309-4117.2015.26.72-7
Yelnik, C.M., Kozora, E., & Appenzeller, S. (2016). Non-stroke Central Neurologic Manifestations in Antiphospholipid Syndrome. Curr Rheumatol Rep.,18(2),11. doi: 10.1007/s11926-016-0568-x.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 О. Г. БОЙЧУК, Т. В. КОЛОМІЙЧЕНКО, А. В. КАМІНСЬКИЙ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.
