МЕТАБОЛІЧНА ТЕРАПІЯ У ЖІНОК З ПЛАЦЕНТАРНОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ

Автор(и)

  • І. З. ГЛАДЧУК Одеський національний медичний університет, Україна
  • Е. А. ПАНЧУК Одеський національний медичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(42).2018.173185

Ключові слова:

Омега-3 ПНЖК, метаболічна терапія, плацентарна дисфункція

Анотація

Потреба в мікронутрієнтах під час вагітності зростає на 25% за рахунок підвищеного споживання організму плода. Омега-3 ПНЖК не синтезуються в організмі людини та є незамінними, а також входять до складу структурних компонентів не тільки ліпідів мозку, а й клітин імунної, серцево-судинної систем та зорового аналізатору. Вживання Омега-3 ПНЖК сприяє поліпшенню кровообігу в системі мати-плацента-плід, поліпшує реологічні властивості крові, попереджує розвиток прееклампсії та впливає на зменшення перинатальних ускладнень. Висока ефективність, добра переносимість, відсутність тератогенної та ембріотоксичної дій дозволяє широке використання Омега-3 ПНЖК в акушерсько-гінекологічній практиці.

Мета дослідження – порівняльний аналіз перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у вагітних із плацентарною дисфункцією, які отримували метаболічну терапію та тих, які її не  отримували.

Матеріал і методи дослідження. Проведений проспективний аналіз перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених 130 вагітних з плацентарною дисфункцією (ПД) в терміні гестації 28-34 тижні, які народжували на базі перинатального центру обласної клінічної лікарні м. Одеси, який є третім рівнем надання допомоги. Пацієнтки були розподілені на 2 групи: I – основна група (ОГ) (n=67) – вагітні з ПД, які отримували метаболічну терапію у вигляді 300 мг Омега-3 ПНЖК на добу на протязі 4-х тижнів, II – контрольна група (КГ) (n=63) – вагітні з ПД, які не отримували метаболічної терапії.

Результати дослідження та їх обговорення. У обстежених пацієнток ОГ було виявлено, що за даними допплерографічного дослідження фетоплацентарного комплексу (ФПК), вагітність ускладнювалась порушеннями плодово-плацентарного кровотоку IIст. у 36 (53,7%) та III ст. – 8 (12,0%). А у вагітних КГ достовірно частіше – 45 (71,4%) та 14 (22,2%) відповідно. Такі ускладнення новонароджених, як: синдром дихальних розладів – 31 (49,2%), внутрішньошлуночкові крововиливи – 33 (52,4%), гіпоксично-ішемічна енцефалопатія – 49 (77,8%), некротичний ентероколіт – 34 (54,0%) були частіше вираженими у дітей жінок з КГ.

Висновки. Використання Омега-3 ПНЖК покращує перинатальні наслідки, знижує частоту ВШК 17
(25,4%), знижує частоту ГІЕ 27 (40,3%), зменшує частоту розвитку НЕК 16 (23,9%) та знижує ризик розвитку СДР у недоношених дітей 22 (32,8%). Новонароджені вагітних ОГ мали більш високі оцінки за шкалою Апгар (1-а хв. – 6,66±1,0 б., 5-та – 7,26±0,81 б.) у порівнянні з новонародженими жінок КГ (1-а хв. – 5,65±1,54 б., 5-та – 6,38±1,68 б.). Середня маса дітей при народженні була більшою в ОГ (1608±292 г., в КГ– 1470±304 г.).

Біографії авторів

І. З. ГЛАДЧУК, Одеський національний медичний університет

кафедра акушерства і гінекології No1

Е. А. ПАНЧУК, Одеський національний медичний університет

кафедра акушерства і гінекології No1

Посилання

Сидельникова В.М. Применение Омега-3 ПНЖК для профилактики и комплексного лечения тромбофилических нарушений при беременности // Русский медицинский журнал. 2008. Т. 16, No6. С. 1–6.

Серов В.Н., Сидельникова В.М. Омега 3 полиненасыщенные жирные кислоты в практике врача акушера-гинеколога. Методические рекомендации для врачей акушеров-гинекологов и врачей общей практики, 2010. 24 с.

Роли различных форм омега-3 ПНЖК в акушерстве и неонатологии / О.А. Громова, И.Ю. Торшин, Г.Т. Сухих [и др.] М.: Национальный проект «Здоровье», 2009. 64 с.

Innis S.M. Dietary (n-3) fatty acids and brain development // The Journal of Nutrition. 2007. Vol. 137, No4. P.855–859.

A quantitative analysis of prenatal intake of n-3 polyunsaturated fatty acids and cognitive development / J.T. Cohen, D.C. Bellinger, W.E. Connor, B.A. Shaywitz // Am. J. Prev. Med. 2005. Vol. 29, No4. P.329-349.

О профилактической, лечебной, избыточной дозе омега-3 полиненасыщенных жирных кислот в прегравидарный период, во время беременности и кормления грудью / О.А. Громова, И.Ю. Торшин, О.А. Лиманова, В.Н. Серов // Эффективная фармакотерапия. 2014. No45. С. 28-36.

Тапильская Н.И., Гайдуков С.Н. Оценка значимости восполнения дефицита фолатов и полиненасыщенных жирных кислот во время беременности и лактации: данные доказательной медицины // Эффективная фармакотерапия. 2013. No36. С. 12-22.

Карпов Ю.А. ω3-полиненасыщенные жирные кислоты: применение сегодня и перспективы использования в клинической практике Атмосфера. Новости кардиологии. 2014. No2. С. 43-50.

Higher dose of docosahexaenoic acid in the neonatal period improves visual acuity of preterm infants: results of a randomized controlled trial / L.G. Smithers, R.A. Gibson, A. McPhee, M. Makrides // Am. J. Clin. Nutr. 2008. Vol. 88, No4. P.1049-1056.

Maternal n−3, n−6, and trans fatty acid profile early in pregnancy and term birth weight: a prospective cohort study / M.van Eijsden, G. Hornstra, M.F.van der Wal [et al.] // Am. J. Clin. Nutr. 2008. Vol. 87, No4. P.887-895.

Similar effects on infants of n-3 and n-6 fatty acids supplementation to pregnant and lactating women / I.B. Helland, O.D. Saugstad, L. Smith [et al.] // Pediatrics. 2011. Vol. 108, No5. P. 82-92.

Elias S.L. Infant plasma trans, n-6 and n-3 fatty acids and conjugated linoleic acids are related to maternal plasma fatty acids, length of gestation and birth weight and length // Am. J. Clin. Nutr. 2001. Vol. 73, No4. P.807-814.

A randomized trial of docosahexaenoic acid supplementation during the third trimester of pregnancy / C.M. Smuts, M. Huang, D. Mundy [et al.] // Obstet Gynecol. 2003. Vol. 101, No3. P. 469-479.

Макацария А.Д., Бицадзе В.О. Тромбофилии и противотромботическая терапия в акушерской практике. Москва: Триада-Х, 2003. 904 с.

Способ профилактики гестоза беременности: пат. 2281774 Российская Федерация; заявл. 28.04.05; опубл. 20.08.06, Бюл. No23.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-12

Номер

Розділ

Статті