ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕРАПІЇ У ВАГІТНИХ З ФУНКЦІОНАЛЬНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ ОБТУРАЦІЙНОЇ ФУНКЦІЇ ШИЙКИ МАТКИ

Автор(и)

  • В. Ф. ОЛЕШКО Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна
  • І. А. ЖАБЧЕНКО Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна
  • І. В. МАЙДАННИК Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна
  • Л. М. ВИГІВСЬКА Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(42).2018.173368

Ключові слова:

вагітність, функціональна недостатність обтураційної функції шийки матки, гормональний гомеостаз, лікування

Анотація

В етіології невиношування та недоношування вагітності важливе значення має функціональна недостатність обтураційної функції шийки матки.

Мета дослідження - оцінити показники гормонального гомеостазу в динаміці вагітності у жінок з недостатністю обтураційної функції шийки матки та корекції виявлених порушень для профілактики акушерських ускладнень.

Матеріали і методи дослідження. Обстежено 101 вагітну з встановленим діагнозом недостатності обтураційної функції шийки матки у терміні гестації 22-32 тижні (основна група), та 34 вагітних й породіль з фізіологічним станом шийки матки (контрольна група). Досліджували у сироватці крові вміст естрадіолу, прогестерону, кортизолу і пролактину. 63 вагітні отримували загальноприйняту терапію (І основна група) і 38 вагітних (ІІ основна група) - удосконалений лікувально-профілактичний комплекс: мікронізований прогестерон у добовій дозі 200-400 мг до 34-35 тижнів, магнію оротат дигідрат та аргініну глутамат у терапевтичній дозі. Корекцію недостатності обтураційної функції шийки матки забезпечували шляхом інсталяції силіконового цервікального перфорованого песарію (за показаннями).

Результати дослідження та їх обговорення. Отримані відомості свідчать про наявність ознак нестійкості гормонопродукуючої функції плаценти (достовірне зниження концентрації прогестерону на тлі високої концентрації естрадіолу) і підвищення біосинтезу стрес-асоційованих гормонів. Ефективність удосконаленого курсу лікувально-профілактичних заходів підтверджує зростання концентрації прогестерону у плазмі крові, нормалізація показників концентрації стрес-асоційованих гормонів відповідно до гестаційної норми. Це забезпечило зниження питомої ваги загрозливих передчасних пологів, плацентарної дисфункції, вагініту, бактеріального вагінозу і відтермінування пологів до терміну 38 – 39 тижнів у 97,4% вагітних (у І групі – 82,5%).

Висновки. Призначення вагітним з недостатністю обтураційної функції шийки матки удосконаленої терапії із застосуванням мікронізованого прогестерону, магнію оротату дигідрату, аргініну глутамату, є доцільним і ефективним порівняно із загальноприйнятою терапією.

Біографії авторів

В. Ф. ОЛЕШКО, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

кафедра акушерства і гінекології No 3,

ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України”

І. А. ЖАБЧЕНКО, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

кафедра акушерства і гінекології No 3,

ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України”

І. В. МАЙДАННИК, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

кафедра акушерства і гінекології No 3,

ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України”

Л. М. ВИГІВСЬКА, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

кафедра акушерства і гінекології No 3,

ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України”

Посилання

Бабак О.Я., Фролов В.М. (2005). Глутаргин – фармакологическое действие и клиническое применение. Харьков, 455.

Бенюк В.О., Диндар О.А., Бала О.О. (2011). Фактори перинатального ризику при невиношуванні вагітності. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 1 (2), 75 – 77.

Гопчук О.М. (2016). Диференційований підхід до застосування прогестерону в акушерсько-гінекологічній практиці. Здоровье женщины, 2: 36 – 41.

Жабченко И.А. (2015). Акушерская тактика при истмико-цервикальной недостаточности: решение основных и сопутствующих проблем. Охрана материнства и детства, 2, 58 – 65.

Жук С.И., Щуревская О.Д. (2016).Особенности течения беременности и родов у женщин – вынужденных переселенок. Здоровье женщины, 2, 16 – 18.

Зарічанська Х.В. (2013). Вміст глікопротеїнів та вуглеводних компонентів слизу цервікального каналу у жінок із істміко-цервікальною недостатністю. Актуал. питання педіатрії, акушерства та гінекології, 1, 155 – 157.

Іванюта С.О. (2012). Передчасні пологи (клінічна лекція). Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 2 (1), 71 – 75.

Камінський В.В., Сегедій Л.І. (2011). Цитокінові провісники передчасних пологів підчас вагітності після запліднення in vitro та перенесу ембріонів у порожнину матки. Практ. Медицина, 4 (XVII), 135 – 145.

Наказ МОЗ України від 03.11.2008 р. No 624 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15 грудня 2003 року». Клінічний протокол «Невиношування вагітності».

Наказ МОЗ України від 15.07.2011 р. No 417 «Методичні рекомендації щодо надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги».

Серова О.Ф., Фарин Д., Топильская Н.И. (2014). Новые подходы к профилактике и ведению преждевременных родов. Репродукт. Эндокринология, 1, 70 – 76.

Alexander G. (2007). Prematurity at birth: determinants, consequences and geographic variation. National Academies Press, 2, 607 – 608.

Dodd J.M., Crowther C.A. (2009). The role of progesterone in prevention of preterm birth. Int. J. Women’s Health, 1, 73 – 84.

Norman J.E, Marlow N, Messow C.M, Shennan A, et al. (2016). Vaginal progesterone prophylaxis for preterm birth (the OPPTI-MUM study): a multicentre, randomized, double-blind trial. Lancet., 387, 2106 – 2016.

Van Niekerk, Siebert E.C., Kruger S, South T.F. (2013). An evidence-based approach to recurrent pregnancy loss. African Journal of Obstetrics and Gynaecology, 19, 61 – 65.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-12

Номер

Розділ

Статті