ПЕРИНАТАЛЬНІ ФАКТОРИ РИЗИКУ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНОЇ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ НЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ

Автор(и)

  • С. П. ПОСОХОВА Одеський національний медичний університет, Україна
  • О. Ю. КУЧЕРЕНКО Одеський національний медичний університет, Україна
  • Д. М. ЩУРКО Одеський національний медичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(42).2018.173371

Ключові слова:

ередчасні пологи, фактори ризику, гіпоксично-ішемічна енцефалопатія, недоношені новонароджені

Анотація

Мета дослідження – оцінити частоту та фактори ризику розвитку гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у недоношених новонароджених та визначити профілактичні заходи щодо попередження даної патології.

Матеріал і методи дослідження. Обстежено 75 вагітних, які народили 92 недоношених новонароджених, хворих на гіпоксично-ішемічну енцефалопатію (основна група). До групи порівняння увійшли 75 вагітних, які народили 82 недоношених дитини, що не мали симптомів ГІЕ. Визначали фактори ризику та причини передчасних пологів, ускладнення під час вагітності, оцінювали стан здоров’я матерів, соціально-поведінкові чинники, що могли призвести до народження дітей з ГІЕ.

Результати дослідження та їх обговорення. У обстежених вагітних основної групи, які народили дітей з ГІЕ, вірогідно частіше мала місце така екстрагенітальна патологія, як гіпертонічна хвороба (9,3%), загострення хронічного пієлонефриту (18,6%), захворювання щитоподібної залози (12,0%), а також туберкульоз та ВІЛ-інфекція. Серед ускладнень вагітності в обох групах був високий відсоток загрози переривання вагітності у всіх триместрах. Плацентарна дисфункція та затримка росту плода була у кожної п’ятої вагітної в обох групах. Багатоплідна вагітність була вірогідно частіше в основній групі (24,0%). У жінок основної групи вірогідно частіше був трихомоніаз, хламідіоз та уреаплазмоз, що може сприяти висхідному інфікуванні та передчасному перериванню вагітності. У вагітних основної групи вірогідно частіше мали місце такі ускладнення, як передчасний розрив навколоплодових оболонок (ПРПО) з тривалим безводним проміжком (32%), передлежання плаценти з кровотечею (8%) та передчасне відшарування плаценти (14,6%). Ургентний кесарів розтин був проведений в 41,4% випадків в основній групі, що в 2,5 рази більше ніж у групі порівняння. Вагітні основної групи вірогідно частіше народили дітей з екстремально низькою масою тіла (до 30 тижнів вагітності), в 2 рази частіше народили дітей в 32 тижні вагітності. Так серед 92 дітей основної групи, оцінку по Апгар 3 бали мали -5-5,4%, 4-5 балів – 18-19,5%, 6 балів- 28-30,4%, 7 і вище – 41-44,5%. Тобто, важкий дистрес плода при народженні мала кожна четверта дитина. В групі порівняння оцінку по Апгар 4-5 балів мали лише 9,7%, 6 балів – 14,6%, інші 75,7% мали задовільний стан при народженні. Штучна вентиляція легень була проведена 58-63,1% новонароджених з основної групи та лише 10% з групи порівняння

Висновки. Перинатальними факторами ризику гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у недоношених новонароджених є розвиток плацентарної дисфункції, затримка росту плода, антенатальний дистрес плода, загроза переривання вагітності та передчасні пологи.. Найважливішим фактором розвитку ГІЕ є термін гестації (до 32 тижнів вагітності), передлежання плаценти з кровотечею та передчасне відшарування плаценти в дані терміни. Для попередження важких наслідків ГІЕ для дітей важливим є профілактика та лікування ускладнень вагітності, попередження невиношувння вагітності, своєчасна діагностика антенатального та інтранатального дистресу плода і раціональне розродження.

Біографії авторів

С. П. ПОСОХОВА, Одеський національний медичний університет

кафедра акушерства і гінекології No1

О. Ю. КУЧЕРЕНКО, Одеський національний медичний університет

кафедра акушерства і гінекології No1

Д. М. ЩУРКО, Одеський національний медичний університет

кафедра акушерства і гінекології No1

Посилання

Гипоксическая ишемическая энцефалопатия у новорожденных / А. Б. Пальчик, Н. П. Шабалов. – 4-е изд., испр и доп.– М.: МЕД-пресс-информ, 2013. – 228 с.

Знаменська Т.К. Гіпоксія плода та асфіксія новонародженого: монографія / Т.К. Знаменська, В.І. Похилько, В.В. Подольський [та ін.]. – Київ, 2011. – 451 с.

О.И. Изюмец, Л.И. Лайко, Р.А. Гомон, М.В. и соавт. Гипоксически –ишемическое повреждение центральной нервной системы у новорожденных. Современная педиатрия.- 2013.- 7 (55) стр.136-139.

Неонатология : Национальное руководство. Под ред. Н.Н. Володина. М.:ГЭОТАР –Медиа, 2007

Allen MC. Neurodevelopmental outcomes of preterm infants. Curr Opin Neurol (2008) 21(2):123

Blencowe H, Cousens S, Chou D, Oestergaard M, Say L, Moller AB, et al. Born too soon: the global epidemiology of 15 million preterm births. Reprod Health (2013) 10:1–14.10

Moore T, Hennessy EM, Myles J, Johnson SJ, Draper ES, Costeloe KL, et al. Neurological and developmental outcome in extremely preterm children born in England in 1995 and 2006: the EPICure studies. BMJ (2012) 345

Tronnes H, Wilcox AJ, Lie RT, Markestad T, Moster D. Risk of cerebral palsy in relation to pregnancy disorders and preterm birth: a national cohort study. Dev Med Child Neurol (2014) 56(8):779–85.

Qureshi AM, Rehman A, Siddiqi TS. Hypoxic ischemic encephalopathy in neonates. Ayub Med Coll. 2010; 22(4):541–545.

WHO. UNICEF . Countdown to 2015: a decade of. 2015. WHO. Health in 2015: from millennium development goals (MDGs) to sustainable development goals (SDGs). In: WHO press. Geneva; 2015.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-12

Номер

Розділ

Статті