КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ПОВТОРНОГО КЕСАРЕВА РОЗТИНУ
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(42).2018.173476Ключові слова:
повторний кесарів розтин, рубець на матці, репарація міометрія, аргоноплазмова коагуляція, транексамова кислота, карбетоцинАнотація
Наявність рубця на матці практично зумовлює планове оперативне розродження при наступних вагітностях. Імовірність ускладнень при повторній операції зростає та обумовлена інфікуванням рани, порушенням гемостазу в ній, дефектами техніки операції.
Мета дослідження – оцінити вплив застосування аргоноплазмової коагуляції тканин, транексамової кислоти, карбетоцину на перебіг операції повторного кесарева розтину, вивчити вплив обробки шва на матці факелом аргонової плазми на процеси репарації міометрія.
Матеріал і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 87 жінок з рубцем на матці після попереднього кесарева розтину. I група – 42 вагітні, яким проведено кесарів розтин з використанням радіохвильового скальпеля, аргоноплазмової коагуляції тканин. За 10 хв. до початку операції вводили 1,0 г транексамової кислоти, після перетину пуповини внутрішньовенно вводили 100 мкг карбетоцину. II група – 45 пацієнток, розроджені шляхом кесарева розтину за традиційною методикою без використання аргоноплазмової коагуляції та профілактичного введення транексамової кислоти та карбетоцину. Другим напрямком дослідження було проведення патоморфологічної оцінки 26 рубців з матки, висічених при повторних операціях: 12 рубців після попереднього кесарева розтину з аргоноплазмовою коагуляцією шва, 14 рубців без обробки факелом аргонової плазми під час першої операції. Проведено імуногістохімічне дослідження, застосовано антитіла до CD3, CD34, CD68, віментину, α-SMA. Кількісні показники представлені як M±m.
Результати дослідження та їх обговорення. Загальна тривалість операції в I групі склала 37,7±2,4 хв., у II групі — 47,4±1,6 хв. (р<0,05). Об’єм інтраопераційної крововтрати в I групі - 476,7±37,4 мл (від 400 до 530 мл), у II групі — 549,7±35,7 мл (від 470 до 700 мл - р<0,05). Середній об’єм крововтрати протягом перших 6 годин після операції у I групі склав 78,0 мл, у II групі – 110,2 мл. Знеболювання пацієнтки I групи потребували впродовж 18–24 годин після операції, а II групи — 36–72 годин. У I групі спостерігали значно швидші темпи інволюції матки. Тривалість стаціонарного перебування після операції у I групі склала 4,7±0,12 днів, у II групі — 6,8±0,24 днів. Через 3 місяці після кесарева розтину проведено трансвагінальне ультразвукове дослідження з метою оцінки стану міометрія в ділянці післяопераційного рубця. За результатами вимірювань товщина міометрія у I групі становила 8,72±0,54 мм, у II групі - 6,75±0,69 мм. При гістологічному дослідженні матеріалу виявлено, що після впливу факелу аргонової плазми на ділянку шва на матці, спостерігається виразна інвазія міозитів, неоангіогенез, переважання гладко-м’язових волокон над сполучнотканинними.
Висновки. Застосування комплексу аргоноплазмової коагуляції тканин у поєднанні з внутрішньовенним введеням транексамової кислоти та карбетоцину сприятливо впливає на перебіг периопераційного періоду, сприяє кращій регенерації тканин та формуванню спроможного рубця на матці.
Посилання
Глухов, Е. Ю., Обоскалова, Т. А., Столин, А. В., Спирин, А. В., Бутунов, О. В. (2014). Рубец на матке после кесарева сечения в клинике и эксперименте. Российский вестник акушера-гинеколога, 1, 10–18.
Марковський, В. Д. & Туманський, В. О. (Ред.). (2015). Патоморфологія: національний підручник. Київ: ВСВ “Медицина”.
Никитина, Е. В., Васильева, Л. Н., Давыдова, Д. Н. Методы родоразрешения женщин с рубцом на матке. В кн.: Материалы VII Международного конгресса по репродуктивной медицине (Москва, 21–24 января 2013 года): Сборник тезисов. М., 2013. С. 186–188. Доступно на: http: //www.mediexpo. ru/fileadmin/user_upload/content/pdf/thesis/thesis_rzs13.pdf
Щукина, Н. А., Благина, Е. И., Баринова, И. В. (2015). Причины формирования и методы профилактики несостоятельного рубца на матке после кесарева сечения // Альманах клинической медицины, 37, 85–92.
Behery, M. M., Sayed, G. A., Hameed, A. A., Soliman, B. S., Abdelsalam, W. A., & Bahaa, A. (2016). Carbetocin versus oxytocin for prevention of postpartum hemorrhage in obese nulliparous women undergoing emergency cesarean delivery. J. Matern. Fetal Neonatal Med., 29 (8), 1257–1260. doi:
10.3109/14767058.2015.1043882.
Hung, H. W., Yang, P. Y., Yan, Y. H., Jou, H. J., Lu, M. C., & Wu, S. C. (2016). Increased postpartum maternal complications after cesarean section
compared with vaginal delivery in 225 304 Taiwanese women. J. Matern. Fetal Neonatal Med., 29 (10), 1665–1672. doi: 10.3109/14767058.2015.1059806.
Khan, M., Balki, M., Ahmed, I., Farine, D., Seaward G., & Carvalho, J. C. A. (2014). Carbetocin at elective Cesarean delivery: a sequential allocation trial to determine the minimum effective dose. Canadian Journal of Anesthesia, 61 (3), 242–248. doi: 10.1097/01.aoa.0000469484.82256.52.
Pizzagalli, F., Agasse, J., & Marpeau, L. (2015). Carbetocin versus Oxytocin during caesarean section for preventing postpartum haemorrhage. Gynecol. Obstet. Fertil., 43 (5), 356–360. Doi: 10.1016/j.gyobfe.2015.03.004.
Rosai, J. (Ed.). (2011). Rosai and Ackerman’s Surgical Pathology (7th ed.). (p. 25–95). Elsevier Inc.
Silver, R. M., Landon, M. B., & Rouse, D. J. (2006). Maternal morbidity associated with multiple repeat cesarean deliveries. Int. J. Gynecol. Obst., 107 (6), 1226–32. doi: 10.1097/01.AOG.0000219750.79480.84.
Sofiene, B. M., Zied, H., Laidi, B. N., Yahya, M., & Hayen, M. (2015). A comparison of two doses of tranexamic acid to reduce blood loss during cesarean delivery. Glob. Anesth. Perioper. Med., 1 (4), 93–95. doi: 10.15761/GAPM.1000123.
Yehia, A. H., Koleib, M. H., Abdelazim, I. A., & Atik A. (2014). Tranexamic acid reduces blood loss during and after cesarean section: A double blinded, randomized, controlled trial. Asian Pacific Journal of Reproduction, 3 (1), 53–56. doi: 10.1016/s2305-0500(14)60002-6.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Ю. В. СЛОБОДЯН, О. В. ГОЛЯНОВСЬКИЙ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.
