КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ У РАЗІ ПЕРЕДЛЕЖАННЯ ПЛАЦЕНТИ

Автор(и)

  • К. В. СТЕЦЮК Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
  • О. В. ГОЛЯНОВСЬКИЙ Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
  • О. О. ДЯДИК Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
  • К. С. КОЗЛОВА Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
  • Ю. В. СЛОБОДЯН Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(42).2018.173480

Ключові слова:

передлежання плаценти, мікронізований прогестерон, гемостатична терапія, препарати магнія, вітаміни групи В, терлипресин

Анотація

Кровотечі являють собою одне з найбільш частих та грізних ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду. Передлежання плаценти залишається однією з основних причин  виникнення кровотеч в акушерстві.

Мета дослідження - оцінити ефективність запропонованої нами методики щодо зменшення частоти рецидивуючих кровотеч, плацентарної дисфункції, перинатальних ускладнень у вагітних з передлежанням плаценти.

Матеріали і методи - до участі в дослідженні було залучено 127 вагітних. І група (основна) - 77 вагітних які отримували запропоновану нами комплексну медикаментозну терапію, а саме: магнію лактат дигідрат (470 мг) та піридоксину гідрохлорид (5мг) по 2 таблетки 3р./д.; мікронізований прогестерон в сублінгвальній формі (50 мг) двічі на добу до 34 тиж. вагітності, транексамову кислоту (10 мг/кг маси тіла); терліпресин (0,2мг) в вену пуповини; всім вагітним обох груп проводили профілактику РДС плода бетаметазоном (24мг/ в/м на курс) в терміні вагітності 26-34 тиж. ІІ група (контрольна) – 50 вагітних, які отримували терапію згідно стандартного методу ведення, що полягає у ранньому і комплексному лікуванні, спрямованому на зупинку кровотечі, нормалізацію гемодинаміки і профілактику респіраторного дистресу плода. Паралельно з цим було проведено комплексне патоморфологічне дослідження матеріалу посліду.

Результати дослідження та їх обговорення - частота повторних епізодів загрози передчасних пологів в І групі становила – 24 випадки - відповідно 31,16 на 100 пацієнток. В ІІ групі зарєстровано 31 випадок – відповідно 56,3 на 100 пацієнток. Зниження кількості повторних епізодів загрози передчасних пологів пов’язано зі здатністю прогестерону ліквідувати скоротливу діяльність гладкої мускулатури матки. Рецидив допологової кровотечі в І групі становив 25 випадків (32,47%), в ІІ групі –36 випадків (60,0%), (р <0,05), що в свою чергу обумовлено здатністю мікронізованого прогестерону до агрегаційного впливу на тромбоцити. Дистрес плода під час вагітності було зареєстровано в 9 пацієнток з І групи, та у 13 вагітних з ІІ групи, при (р <0,05). Таким чином, експресія прогестеронових рецепторів в ядрах клітин різної локалізації в групі дослідження достовірно вища (довірчий рівень дорівнює 95%,р ≤0,05)за розповсюдженістю реакції, аніж в групі контролю. При кількісній оцінці розповсюдженості рецепторів естрогену в ядрах клітин базальної пластинки децидуальної оболонки групи контролю і групи дослідження, виявлено, що в групі дослідження кількість клітин вдвічі менша (28,1±0,56 клітин в полі зору), аніж в групі контролю (56,4±1,12 клітин в полі зору).

Висновки - використання мікронізованого прогестерону, препаратів магнію з вітамінами групи В та комбінацією гемостатичних засобів – транексамової кислоти та терліпресину, порівняно зі стандартним веденням вагітних з передлежанням плаценти, достовірно зменшує кількість рецидивів допологових кровотеч та гіпоксичних уражень плода, дозволяє пролонгувати вагітність до терміну життєздатності плода, зменшує відсоток захворюваності серед жінок та новонароджених.

Біографії авторів

К. В. СТЕЦЮК, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

STETSIUK K.

О. В. ГОЛЯНОВСЬКИЙ, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

GOLIANOVSKIY O.

О. О. ДЯДИК, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

DIADEK O.

К. С. КОЗЛОВА, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

KOZLOVA K.

Ю. В. СЛОБОДЯН, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

SLOBODYAN Yu.

Посилання

Автандилов Г. Г. (2002). Основы количественной патологической анатомии. / Г. Г. Автандилов. - М.: Медицина, - 240 C.

Жук С.І.,Чечуга С.Б.,Пехньо Т.В., Пехньо М.В. (2015) Досвід застосування транексамової кислоти при деяких видах акушерських кровотеч: medprosvita.com.ua

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.14 No 205

Форма No013-2/0, затверджена наказом МЗ України No417 від 19.08.2004.

Anisodowleh N., Farahanz K., Atefeh S. and Sara D. (2014) Frequency of Placenta Previa and Maternal Morbidity Associated with Previous Cesarean Delivery, Open J. Obst. and Gynecol., 4, 903 - 908.

Priyanka Tyagi, Nidhi Yadav, Parul Sinha, Uma Gupta. (2016) Int J Reprod Contra cept Obstet Gynecol.; 5(11), 3972 - 3977.

Maurya A, Arya S. (2014) Study of Antepartum Haemorrhage and Its Maternal and Perinatal Outcome. Int J Sci Res Publ. Vol (4), Issue 2, 225 - 335.

Pandey VP, Pandey M. (2016) Study of Antepartum Haemorrhage and its Maternal and Perinatal Outcome. Annals of Inter. Med. and Dent. Res., Vol (2), Issue (1), 384 - 389.

Griffin Jon.(2017), Digital pathology in clinical use: where are we now and what is holding us back? No70 (1),134-145.

Rosai and Ackerman’s (2011) ,Surgical Pathology Seven edition/edited by J.Rosai-Elsevier Inc,Vol (1), Ch. 2,3-25-95.

Sofiene, B. M., Zied, H., Laidi, B. N., Yahya, M., & Hayen, M. (2015). A comparison of two doses of tranexamic acid to reduce blood loss during cesarean delivery. Glob. Anesth. Perioper. Med., 1 (4), 93–95. doi: 10.15761/GAPM.1000123.

Yehia, A. H., Koleib, M. H., Abdelazim, I. A., & Atik A. (2014). Tranexamic acid reduces blood loss during and after cesarean section: A double blinded, randomized, controlled trial. Asian Pacific Journal of Reproduction, 3 (1), 53–56. doi: 10.1016/s2305-0500(14)60002-6.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-12

Номер

Розділ

Статті