ВПЛИВ РІВНЯ ЕКСПРЕСІЇ РЕЦЕПТОРІВ СТАТЕВИХ ГОРМОНІВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ГОРМОНАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ГІПЕРПЛАЗІЇ ЕНДОМЕТРІЯ БЕЗ АТИПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(42).2018.173609Ключові слова:
гіперплазія ендометрія без атипії, рецептори естрогенів, рецептори прогестерону, гормональна терапіяАнотація
В даний час вважається, що провідна роль у розвитку ГЕ належить надлишковій естрогенній стимуляції в поєднанні з недостатністю прогестеронового впливу. Однак, не тільки концентрація гормонів в крові і тканинах визначає ступінь їх впливу на клітини, а в першу чергу, реакція клітин залежить від експресії рецепторів до них.
Матеріали та методи. Проведено проспективне імуногістохімічне дослідження експресії рецепторів естрогенів і прогестерону у 45 жінок репродуктивного віку з гістологічно підтвердженою гіперплазією ендометрія без атипії в зразках зішкрібів з порожнини матки. Всі жінки отримували терапію мікронізованим прогестероном в безперервному режимі на протязі 6 місяців з подальшим морфогістологічним дослідженням зішкрібів ендометрія. За рівнем експресії рецепторів прогестерону всі жінки були розподілені на дві групи: з низькою і високою експресією рецепторів.
Результати дослідження та їх обговорення. Отримані дані показали, що у всіх групах жінок з гіперплазією спостерігалася висока експресія рецепторів естрогенів. В групі жінок з високою експресією рецепторів прогестерона, після проведеної терапії, во всіх випадках спостерігалася нормалізація трофики ендометрія, яка характерна фазі менструального цикла. В групі жінок з низькою експресією рецепторів прогестерону спостерігалася в 13,2% прогресія, в 57,8% повторно діагностована гіперплазія без атипії, в 29% нормалізація гістологічної картини.
Висновки. Рівень експресії рецепторів прогестерону потрібно враховувати при призначенні гормональної терапії та виборі лікувальної тактики у хворих з ГЕ без атипії. Низька експресія рецепторів прогестерону в ендометрії призводить до зниження ефекту проведення терапії з застосуванням прогестинів та потребує вибору іншої тактики лікування.
Посилання
Татарчук, Т.Ф. Медикаментозна терапія гіперпроліферативних процесів ендометрія / Т.Ф. Татарчук, О.В. Бурлака, К.О. Корінна // Ліки та життя. — 2015. — No 1. — С. 100–101.
Григоренко А.Н. Гиперплазия эндометрия: вопросов больше, чем ответов /А.Н. Григоренко, А. Б. Гордийчук // Репродуктивна гінекологія.- 2017.- No3(35). - С.31-43.
Clark TJ. The management of endometrial hyperplasia: An evaluation of current practice. / T.J. Clark, D. Neelakantan, J.K. Gupta // Eur J of Obstet Gynecol and Rep. Bio 2006;125:259-264 Endometrial intraepithelial neoplasia /ACOG Committee Opinion. No641 //Obstet Gynecol, 125(2015): 1272–1278.
Dolapcioglu K. The efficacy of intrauterine versus oral progestin for the treatment of endometrial hyperplasia.A prospective randomized comparative study / K. Dolapcioglu, A. Boz Baloglu, A. Clin // Exp Obstet Gynecol 2013;40(1):122-126.
Shao R. Progesterone receptor isoforms A and B: new insights into the mechanism of progesterone resistance for the treatment of endometrial carcinoma /Shao R. // Ecancermedicalscience. - 2013 Dec 18;7:381.
Veriede A.B. Effect of levonorgestrel IUD and oral medroxyprogesterone acetate on glandural and stromal progesterone receptors (PRA and PRB), and estrogen receptors (ER- alfa and ER-beta) in human endometrial hyperplasia /A.B. Veriede, T. Kaino, et al. // Gynecol Oncol. - 2006. - Vol.101. - No2.-P.214-223.
Руководство по иммуногистохимической диагностике опухолей человека / Под ред. С.В. Петрова, Н.Т. Райхлина. – Казань, 2004. – 456 с.
Хариет Э.Р. Иммуноцитохимия: электронная микроскопия / Э.Р. Хариет, К.С. Гаттер // Молекулярная клиническая диагностика. Методы: Пер. с англ. / Под ред. С. Херрингтон, Дж. Макги.– М.: Мир, 1999. – 558 с.
McClelland R.A. A multicentre the reliability of steroid receptor immunocytochemical assay quantification /R.A. McClelland, D. Willson, R. Leake et al. // Europ.J. Cancer. – 1991. – Vol. 27. – P. 711–715.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Д. А. ХАСХАЧИХ, В. О. ПОТАПОВ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.
