ЕЛЕКТРОЛІТНІ ПОРУШЕННЯ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ У ВАГІТНИХ ІЗ ПРОЛАПСОМ МІТРАЛЬНОГО КЛАПАНА

Автор(и)

  • С. М. ГЕРЯК ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України», Україна
  • В. Ю. ДОБРЯНСЬКА ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України», Україна
  • Т. О. ДОБРЯНСЬКИЙ ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України», Україна
  • І. В. КОРДА ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України», Україна
  • М. І. ШВЕД ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України», Україна
  • Н. В. ПЕТРЕНКО ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України», Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(43).2019.177813

Ключові слова:

пролапс мітрального клапана, суправентрикулярна та шлуночкова екстрасистолія, ускладнення вагітності, вітамінно-мінеральний комплекс, профілактика

Анотація

Ідіопатичний пролапс мітрального клапана у вагітних характеризується більшою частотою розвитку різних серцево-судинних та акушерських ускладнень, супроводжується низкою фенотипових і вісцеральних аномалій які можуть успадковуватися у дитини та має більш тяжкий перебіг, що демонструє високу загальноклінічну значущість проблеми ведення саме такої вагітності. Наявність у вагітних із пролапсом мітрального клапана дефіциту вітамінів, мікро- та макроелементів може додатково негативно впливати на перебіг вагітності та вимагає відповідної компенсації їх дефіциту.

Мета дослідження – дослідити значення електролітних порушень як предикторів розвитку акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних із пролапсом мітрального клапана та порушеннями серцевого ритму і оцінити ефективність їх корекції за допомогою профілактичного застосування збалансованого вітамінно-мінерального комплексу емфетал.

Матеріали і методи. В дослідження включено 98 вагітних, хворих на ідіопатичний (первинний) ПМК із порушеннями серцевого ритму у вигляді суправентрикулярної або шлуночкової екстрасистолії (78 пацієнток), які отримали детальні рекомендації з харчування, фізичної активності та вживали збалансований вітамінно-мінеральний комплекс емфетал по 1 таблетці 2 рази на добу двома курсами протягом 28 днів в терміні гестації 15-16 та 28-29 тижні. До групи порівняння увійшли 20 вагітних з ПМК та аритмією, які не отримували вітамінно-електролітного лікування. Групу контролю склали 25 здорових вагітних.

Результати. Аналіз перебігу вагітності і пологів у основній групі жінок показав, що у жінок, із кардіоваскулярними факторами ризику (пролапс мітрального клапану, порушення серцевого ритму) під час вагітності виникає значно більше ускладнень, ніж у загальній популяції. Гестаційний процес найчастіше ускладнювався невиношуванням, розвитком дисфункції плаценти, анемії, прееклампсії, синдрому затримки росту плода. Наявність вищевказаних ускладнень вагітності асоціювалась з низьким рівнем в плазмі крові іонізованих мікроелементів та деяких вітамінів, необхідних для нормального розвитку плода і фізіологічного перебігу вагітності. При цьому наявність ПМК, ускладненого аритміями серця, у вагітних асоціюється з відносною гіпомагніємією. Саме порушення нормального балансу між іонами Mg2+ і Ca2+ може слугувати маркером не лише порушень ритму серця, але й предиктором розвитку акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних із ПМК та аритміями. Використання збалансованого вітамінно-мінерального комплексу Емфетал у вагітних з ПМК та екстрасистолією супроводжувалось також суттєвим зменшенням як кількості пацієнток з аритмією (на 55,1 %), так і добової кількості екстрасистол за результатами холтерівського аналізу ритму серця.

Висновки. У жінок із такими кардіоваскулярними факторами ризику, як пролапс мітрального клапана та порушення серцевого ритму, вагітність часто ускладнюється розвитком дисфункції плаценти (60,0 %), невиношуванням в ранніх термінах (30,0 %), анемією (75,0 %), прееклампсією (30,0 %), синдромом затримки росту плода (10,0 %). Зниження рівня магнію нижче 0,62 ± 0,04 ммоль/л при зменшенні нормального співвідношення Mg2+/Ca2+ і Mg2+/К+ в сироватці крові асоціюється не лише з розвитком порушень серцевого ритму у вигляді екстрасистолічної аритмії, але й з високою частотою розвитку ускладнень вагітності. Застосування них комплексу лікувально-профілактичних заходів з використанням збалансованого вітамінно-мінерального препарату (емфетал) сприяє достовірному зниженню добової кількості екстрасистол та частоти розвитку важких ускладнень вагітності.

Біографії авторів

С. М. ГЕРЯК, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України»

HERYAK S. N.

В. Ю. ДОБРЯНСЬКА, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України»

DOBRYANSKA V. YU.

Т. О. ДОБРЯНСЬКИЙ, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України»

DOBRYANSKII T.O.

І. В. КОРДА, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України»

KORDA I.V.

М. І. ШВЕД, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України»

SHVED N. I.

Н. В. ПЕТРЕНКО, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України»

PETRENKO N.V.

Посилання

Shkolna, I. I., Tarasova, I. V., Markevych, V. V., Petrashenko, V. O., Zagorodnii, M. P., & Hordienko, O. V. (2017). Vmist i balans esentsialnykh mikroelementiv u platsenti v rizni terminy hestatsiynoho protsesu [Content and balance of trace elements in placenta on different stages of gestation]. Zaporizkyi medychnyi zhurnal – Zaporozhye Medical Journal, 1, 59–62. doi: 10.14739/2310-1210.2017.1.91708. [in Ukrainian].

Zaremba, E. H., Karplyak, V. M., Rak, N. O., Zaremba-Fedchyshyn, O. V., & Zaremba, O. V. (2018). Оптимальний метод лікування артеріальної гіпертензії, поєднаної з дисплазією сполучної тканини [Optimal Method of Treatment of Arterial Hypertension Combined with Dysplasia of Connective Tissue]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 3, 61–68. doi: 10.11603/1811-2471. 2018.v0.i3.9276. [in Ukrainian].

Lymanska, A.Yu., Davydova, Yu.V., Mokryk, O.M., & Bulyk, L.M. (2016). Poiednanyi defitsyt yodu i selenu ta yoho vplyv na perebih vahitnosti [Combined deficiency of iodine and selenium and its influence on the course of pregnancy]. Perynatolohiia i Pediatriia – Perinatology and Pediatrics, 2 (66), 52–56. doi: 10.15574/PP.2016.66.52. [in Ukrainian].

Terekhovskaya, Yu. V., & Smirnova, Ye. A. (2017). Narusheniya ritma serdtsa u beremennykh [Heart rhythm disorders in pregnant women]. Nauka molodykh – Eruditio Juvenium – Science of the Young – Eruditio Juvenium, 5, 3, 462–480. doi: 10.23888/HMJ20173462-480. [in Russian]

Tovstanovskaya, V.A., & Alatorskikh, A.Ye. (2018). Perspektivy ispolzovaniya preparatov magniya i vitamina V6 u beremennykh s nedifferentsirovannoy displaziyey soyedinitelnoy tkani [Prospects for the use of magnesium and vitamin B6 in pregnant women with undifferentiated connective tissue dysplasia]. Novosti meditsiny i farmatsii – News of medicine and pharmacy, 665, 6–10. [in Russian].

Yagoda, A. V., Gladkikh, L. N., Gladkikh, N. N. (2014). Svyaz serdechnoy aritmii s remodelirovaniyem miokarda i ekspressiyey molekul adgezii u patsiyentov s prolapsom mitralnogo klapana [Connection of cardiac arrhythmia with myocardial remodeling and expression of adhesion molecules in patients with mitral valve prolapse]. Annaly aritmologii – Annals of Arrhythmology, 11, 3, 152–160. doi: 10.15275/annaritmol.2014.3.3. [in Russian].

(2017). Rekomendatsii VOZ po okazaniyu dorodovoy pomoshchi dlya formirovaniya polozhitelnogo opyta beremennosti [WHO recommendations on antenatal care for a positive pregnancy experience]. Zheneva: VOZ; Retrieved from: http://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/255150/9789244549919-rus.pdf. [in Russian].

Ramakrishnan, U., Grant, F., Goldenberg, T., Buinh, V., Zulfiqar, A. I., & Bhutta, A. (2012). Effect of Multiple Micronutrient Supplementation on Pregnancy and Infant Outcomes: A Systematic Review. Paediatric and Perinatal Epidemiology, 26, 153–167. doi.org/10.1111/j.1365-3016.2012.01276.x.

Hovdenak, N., & Haram, K. (2012). Influence of mineral and vitamin supplements on pregnancy outcome. European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology, 164 (2), 127–132. doi: 10.1016/j.ejogrb.2012.06.020.

Ohata, Y., Ozono, K., & Michigami, T. (2016). Current concepts in perinatal mineral metabolism. Clin Pediatr Endocrinol, 25(1), 9–17. doi: 10.1297/cpe.25.9.

Yoon, M., Schroeter, J. D., Nong, A., Taylor, M. D., Dorman, D. C., Andersen M. E., et al. (2011). Physiologically based pharmacokinetic modeling of fetal and neonatal manganese exposure in humans: describing manganese homeostasis during development. Toxicol Sci., 122(2), 297–316. doi: 10.1093/toxsci/kfr141.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-14

Номер

Розділ

Статті