ЕЛЕКТРОЛІТНІ ПОРУШЕННЯ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ У ВАГІТНИХ ІЗ ПРОЛАПСОМ МІТРАЛЬНОГО КЛАПАНА

Анотація

Ідіопатичний пролапс мітрального клапана у вагітних характеризується більшою частотою розвитку різних серцево-судинних та акушерських ускладнень, супроводжується низкою фенотипових і вісцеральних аномалій які можуть успадковуватися у дитини та має більш тяжкий перебіг, що демонструє високу загальноклінічну значущість проблеми ведення саме такої вагітності. Наявність у вагітних із пролапсом мітрального клапана дефіциту вітамінів, мікро- та макроелементів може додатково негативно впливати на перебіг вагітності та вимагає відповідної компенсації їх дефіциту.

Мета дослідження – дослідити значення електролітних порушень як предикторів розвитку акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних із пролапсом мітрального клапана та порушеннями серцевого ритму і оцінити ефективність їх корекції за допомогою профілактичного застосування збалансованого вітамінно-мінерального комплексу емфетал.

Матеріали і методи. В дослідження включено 98 вагітних, хворих на ідіопатичний (первинний) ПМК із порушеннями серцевого ритму у вигляді суправентрикулярної або шлуночкової екстрасистолії (78 пацієнток), які отримали детальні рекомендації з харчування, фізичної активності та вживали збалансований вітамінно-мінеральний комплекс емфетал по 1 таблетці 2 рази на добу двома курсами протягом 28 днів в терміні гестації 15-16 та 28-29 тижні. До групи порівняння увійшли 20 вагітних з ПМК та аритмією, які не отримували вітамінно-електролітного лікування. Групу контролю склали 25 здорових вагітних.

Результати. Аналіз перебігу вагітності і пологів у основній групі жінок показав, що у жінок, із кардіоваскулярними факторами ризику (пролапс мітрального клапану, порушення серцевого ритму) під час вагітності виникає значно більше ускладнень, ніж у загальній популяції. Гестаційний процес найчастіше ускладнювався невиношуванням, розвитком дисфункції плаценти, анемії, прееклампсії, синдрому затримки росту плода. Наявність вищевказаних ускладнень вагітності асоціювалась з низьким рівнем в плазмі крові іонізованих мікроелементів та деяких вітамінів, необхідних для нормального розвитку плода і фізіологічного перебігу вагітності. При цьому наявність ПМК, ускладненого аритміями серця, у вагітних асоціюється з відносною гіпомагніємією. Саме порушення нормального балансу між іонами Mg2+ і Ca2+ може слугувати маркером не лише порушень ритму серця, але й предиктором розвитку акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних із ПМК та аритміями. Використання збалансованого вітамінно-мінерального комплексу Емфетал у вагітних з ПМК та екстрасистолією супроводжувалось також суттєвим зменшенням як кількості пацієнток з аритмією (на 55,1 %), так і добової кількості екстрасистол за результатами холтерівського аналізу ритму серця.

Висновки. У жінок із такими кардіоваскулярними факторами ризику, як пролапс мітрального клапана та порушення серцевого ритму, вагітність часто ускладнюється розвитком дисфункції плаценти (60,0 %), невиношуванням в ранніх термінах (30,0 %), анемією (75,0 %), прееклампсією (30,0 %), синдромом затримки росту плода (10,0 %). Зниження рівня магнію нижче 0,62 ± 0,04 ммоль/л при зменшенні нормального співвідношення Mg2+/Ca2+ і Mg2+/К+ в сироватці крові асоціюється не лише з розвитком порушень серцевого ритму у вигляді екстрасистолічної аритмії, але й з високою частотою розвитку ускладнень вагітності. Застосування них комплексу лікувально-профілактичних заходів з використанням збалансованого вітамінно-мінерального препарату (емфетал) сприяє достовірному зниженню добової кількості екстрасистол та частоти розвитку важких ускладнень вагітності.