ПРОФІЛАКТИКА ПІСЛЯПОЛОГОВИХ УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК З ВЕЛИКИМ ІНТЕРГЕНЕТИЧНИМ ІНТЕРВАЛОМ

Автор(и)

  • Л. Є. ТУМАНОВА ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М.Лук’янової НАМН України», Україна
  • Н. П. БАДЗЮК ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М.Лук’янової НАМН України», Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(43).2019.178270

Ключові слова:

великий інтергенетичний інтервал, післяпологовий період, контрацепція, лактація

Анотація

Профілактика та лікування ускладнень післяпологового періоду залишається однією з актуальних задач сучасного акушерства.

Мета: оцінити ефективність лікувально-профілактичного комплексу для зниження частоти післяпологових ускладнень у жінок з великим інтергенетичним інтервалом.

Матеріали і методи. Обстежено 197 вагітних та породіль: 85 жінок з великим інтергенетичним інтервалом – 1 група; 68 вікових впершенароджуючі – 2 група та 44 жінки що народжували з перервою від 3 до 5 років – 3 група.

Середній вік жінок становив від 26 до 45 років.

Розроблений лікувально-профілактичний комплекс був застосований у 30 жінок з великим інтергенетичним інтервалом (основна група) та у 37 жінок, які спостерігались по загальноприйнятих заходах (група порівняння).

Під час дослідження були використані клінічні, психологічні, бактеріологічні, інструментальні (УЗД), імунологічні, статистичні методи дослідження.

Результати. В післяпологовому періоді у жінок з великим інтергенетичним інтервалом спостерігаються порушення інволюції матки в пуерперії (субінволюція – 9,4 %, лохіометра – 7,1 %). Протягом року у цих жінок спостерігається низький рівень стресостійкості (70 %), нетривала лактація (до півроку 54 %), затяжне відновлення менструальної функції (37,5 % - більше року), недостатня освіченість стосовно сучасних методів контрацепції (> 75 % - перерваний статевий акт).

Запропонований комплекс дозволив знизити частоту ускладнень пуерперія (субінволюція та лохіометра – не спостерігались) та порушень репродуктивного здоров’я протягом року після пологів (відновлення показників менструальної функції через 6-12 місяців – 70 %, тривалість лактації більше 6 місяців – 58 %, використання сучасних методів контрацепції до 70 %). Високий рівень стресостійкості був у 60 % жінок основної групи.

Висновки. Жінки з великим інтергенетичним інтервалом мають ускладнення після пологів і тому потребують ретельного акушерсько-гінекологічного супроводу як під час вагітності, так і протягом року після пологів.

Біографії авторів

Л. Є. ТУМАНОВА, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М.Лук’янової НАМН України»

TUMANOVA L.E.

Н. П. БАДЗЮК, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М.Лук’янової НАМН України»

BADZYUK N.P.

Посилання

Solovjov O. «Fourth Trimester» to improve postpartum care. Z turbotoju pro zhinku. 2018;6(90):14-15

Shurpiak SA. Optimization of postpartum care. Zdorov’e zhenshchiny. 2018;5(131):136-142

Tumanova LJe, Sorokin OV. Births with a great intergenetic interval: a modern trend (review of literature). PAG. 6:41-44.

Tumanova L, Sorokin O. Dynamics of incidence of delivery in women with long intergenetic interval. The J. of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine (XXII Europen Congress Perinatal Medicine, Granada, Spain, 2010 May 26-29). 2010;23(1):635.

Medved’ VI, Tumanova LE, Sorokin AV, Kolomiets EV, Badziuk NP. Obstetric and extragenital pathology in women with a large intergenetic interval. Reproduktivnoe zdorov’e. Vostochnaia Evropa. 2015;4:53-60.

Kolomijec’ OV. Indicators of quality of life in the firstyear-olds. Perynatologyja y pedyatryja. 2016;1(65):55-58.

Kolomijec’ OV. Peculiarities of the psychoemotional state of the firstborn. Perynatologyja y pedyatryja. 2016;2(66):35-39.

Tumanova LJe, Kolomijec’ OV, Badzjuk NP, Demenina NK, Grydyna T. Condition of mammary glands during pregnancy and lactation in women with a high intergenetic interval. Perynatologyja y pedyatryja. 2018;2(74):26-30.

Tumanova LJe, Kolomijec’ OV, Badzjuk NP. Colposcopic-cytological parallels in pregnant women with a large intergenetic interval. Zdorov’e zhenshchiny. 2016;6(112):77-81.

Nappi RE, Kokot-Kierepa M. Vaginal Health: Insights, views and Attitudes (viva) results from an international survey. Climacteric. 2012;15:36-44.

Pyrogova VI, Fejta JuR, Shurpjak SO. Clinical efficiency of correction of vaginal microbiote state in women with reproductive health disorders and postpartum complications in history. Zdorov’e zhenshchiny. 2018;5(131):40-43.

Belkina OV, Cyn’ko NI, Lomakina OI, Oleshko VF. Dysbiotic vaginal abnormalities in the context of non-pregnancy. Perspektyvy medycyny ta biologii’. 2010;2(1, dodatok):46-49.

Gnatko OP. Bacterial vaginosis in pregnant women. Simejna medycyna. 2010; 2:32-35.

Kira EF. Bacterial vaginosis. Meditsinskoe informatsionnoe agentstvo; 2012. 472 s.

Tirskaia IuI, Barinov SV, Dolgikh TI i dr. Prevention of the development of postpartum endometritis in puerperas of the group of infectious risk. Akusherstvo i ginekologiia. 2013;3:75-79.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-14

Номер

№ 1(43) (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Л. Є. ТУМАНОВА, Н. П. БАДЗЮК

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
  2. Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
  3. Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
  4. Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції  (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
  5. Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
  6. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
  7. Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.