МОЖЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ ПСИХОВЕГЕТАТИВНИХ РОЗЛАДІВ У ПРОФІЛАКТИЦІ ДИСТРЕСУ ПЛОДА ПРИ ОБТЯЖЕНИМУ АКУШЕРСЬКОМУ АНАМНЕЗІ

Автор(и)

  • Л. І. ВОРОБЕЙ Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, м.Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(45).2020.212155

Ключові слова:

перинатальні втрати в анамнезі, дистрес плода, нейровегетативна регуляція, діагностика, профілактика

Анотація

Мета дослідження – перевірити ефективність корекції психовегетативних розладів у профілактиці дистресу плода у вагітних з обтяженим акушерським анамнезом (перинатальними втратами).

Матеріали та методи дослідження. Вагітні з обтяженим акушерським анамнезом були поділені на 2 клінічні групи: основна (І група) та група порівняння (ІІ група). Пацієнткам основної групи (n=60) призначали запропонований лікувальний комплекс, що включає комбінацію психотерапії та вегетостабілізуючих засобів. Групу порівняння склали 60 вагітних із перинатальними втратами в анамнезі, що не відрізнялися за віком, статтю, індексом маси тіла і отримували тільки стандартну медикаментозну терапію. Для оцінювання динаміки виразності клінічних проявів вегетативного дисбалансу до та після проведеного лікування використовували показники кардіоінтервалографії. Рівень психоемоційного стану та психосоматичних розладів визначали за шкалою Спілберга-Ханіна.

Результати. Під впливом проведеної терапії суттєво зменшилась вираженість клінічних проявів вегетативних розладів, достовірно знизилась частота симпатикотонії за даними кардіоінтервалографії. Після проведеного лікування у вагітних основної групи відмічене достовірне зростання відсотка вагітних з нормоадаптивним станом регуляторних систем з 48,3% до 86,7%, виражене зниження рівня тривожності та відновлення нормального психо-емоційного фону. Застосування запропонованого лікувального комплексу сприяло покращенню перебігу вагітності у пацієнток з перинатальними втратами в анамнезі, зокрема, зменшилась частота гемодинамічних розладів з 34,1% до 10% та дистресу плода - з 10,8% до 3,3%.

Висновки. Зростання частоти акушерських ускладнень, зокрема, дистресу плода, у вагітних з перинатальними втратами в анамнезі пов'язане з розвитком нейровегетативних порушень, що підтверджено даними кардіоінтервалографії. Аналіз варіабельності серцевого ритму може застосовуватись для ранньої діагностики нейровегетативних розладів і вчасної профілактики гестаційних ускладнень. Застосування профілактичного комплексу, що спрямований на нормалізацію механізмів психоемоційної регуляції і симптоматичну терапію вегетативної дисфункції, знижує частоту гемодинамічних розладів та дистресу плода

Біографія автора

Л. І. ВОРОБЕЙ, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, м.Київ

VOROBEY L.I.

Посилання

Autonomic disorders: clinical picture, treatment, diagnosis Мoscow: Mediczinskoe informaczionnoe agenstvo; 2010. 640 p. (In Russian).

Venovtseva N. Yu. Adaptation resource as a leading indicator of the choice of strategies and evaluation of the effectiveness of medical and psychological support of adolescents with somatoform autonomic dysfunction of the cardiovascular system at the stage of inpatient treatment. Ukrajinsʹkyj visnyk psyxonevrolohiji. 2014; 4(81): 63-66. (In Ukrainian).

Vorobey L.I. Features of diagnosis of fetal distress in pregnant women with impaired neurovegetative regulation. Semejnaya medicina. 2018; 4: 105-109. (In Ukrainian).

Girsheeva E.M., Erohina A.N. Circadian features of sympathetic-parasympathetic interaction according to the spectral components of the heart rate in pregnant women and mothers in the perinatal period. Vestnik novyh medicinskih tehnologij. 2014; 21(1): 21-25. (In Russian).

Pidlubnyi V. L. Medico-psychosocial care for mental disorders: a textbook. Zaporizhzhia, 2017. 80 p. (In Ukrainian).

Sokolov S.A.Algorithm for an objective assessment of the results of treatment of patients with neurocirculatory dystonia: justification and experience of application. Rossijskij medikobiologicheskij vestnik imeni akadademika I.P. Pavlova. 2010; 4: 104-109. (In Russian).

Chaplinskyi R. B. Determinants of psychological rehabilitation of patients with acute myocardial infarction. Visnyk KamjanecʹPodilʹsʹkoho nacionalʹnoho universytetu imeni Ivana Ohijenka. Fizyčne vyxovannja, sport i zdorovja ljudyny. 2017; 10: 298- 306. (In Ukrainian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-09

Номер

№ 1(45) (2020)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Л. І. ВОРОБЕЙ

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
  2. Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
  3. Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
  4. Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції  (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
  5. Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
  6. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
  7. Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.