НАСЛІДКИ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНОЇ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ У НЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(45).2020.212236Ключові слова:
гіпоксично-ішемічна енцефалопатія, фактори ризику, дистрес плода, недоношеність, дитячий церебральний паралічАнотація
Гіпоксично-ішемічні ураження головного мозку плода та новонародженого є актуальною медико-соціальною проблемою сучасної медицини, оскільки за рахунок цих пацієнтів збільшується кількість дітей з обмеженими можливостями. Недоношені новонароджені мають високий ризик розвитку неврологічних порушень, при цьому когнітивні порушення становлять від 20% у пізніх недоношених дітей та до 64% у дітей з екстремально низькою масою тіла.
Метою дослідження було оцінити значення своєчасної діагностики гіпоксії недоношеного плода під час вагітності та пологів і запропонованих профілактичних заходів у зниженні несприятливих неврологічних порушень.
Матеріал і методи. Під нашим спостереженням було 120 вагітних, які народили передчасно у терміні 26-34 тижні вагітності. Основну групу склали 60 вагітних, у яких були програмовані передчасні пологи за різними показаннями, як прогресування прееклампсії, затримка росту плода та антенатальний дистрес. Групу порівняння склали 60 вагітних, у яких були спонтанні передчасні пологи. Нейропротекція сульфатом магнію проводилась лише вагітним основної групи, термін вагітності яких був до 32 тижнів. Окрім того, вагітні основної групи отримували препарати докозагексаєнової кислоти.
Результати та їх обговорення. Серед дітей, народжених вагітними основної групи, у віці 18-24 місяці лише 18,8% дітей мали незначні неврологічні порушення, як затримка фізичного та розумового розвитку. Тільки у 1 дитини (2,1%) був дитячий церебральний параліч (вага при народженні 1200,0, у матері була прееклампсія важкого ступеню, затримка росту плода, антенатальний дистрес). В 3 рази частіше затримка фізичного та розумового розвитку була у дітей, народжених вагітними з групи порівняння, у 2 випадках розвився ДЦП (ці новонароджені мали екстремально низьку масу тіла, народились від вагітних з тривалим безводним проміжком та відшаруванням плаценти, з низькою оцінкою по Апгар).
Висновки. Таким чином, найважливішим фактором розвитку ГІЕ у новонароджених був термін гестації (до 32 тижні вагітності), ПРПО, передлежання плаценти з кровотечею та передчасне відшарування плаценти в дані терміни. Для попередження важких наслідків ГІЕ для дітей важливим заходом є своєчасна діагностика антенатального та інтранатального дистресу плода, раціональне розродження, проведення нейропротекції сульфатом магнію, профілактика респіраторного дистресу плода
Посилання
Liu L, Oza S, Hogan D, Chu Y, Perin J, Zhu J, et al. Global, regional, and national causes of under-5 mortality in 2000- 15: an updated systematic analysis with implications for the Sustainable Development Goals. Lancet. 2016;388(10063):3027-35.DOI:https://doi.org/10.1016/S0140 6736(16)31593-8
Thompson L, Crimmins S, Telugu B, Turan S. Intrauterine hypoxia: clinical consequences and therapeutic perspectives. Journals «Research and Reports in Neonatology » 15 September 2015 Volume 2015:5 Pages 79—89 doi.org/10.2147/RRN.S57990
Neonatal Encephalopathy and Neurologic Outcome, Second Edition. Report of the American College of Obstetricians and Gynecologists’Task Force on Neonatal Encephalopathy. Obstetrics & Gynecology: April 2014 - Volume 123 - Issue 4 - p 896-901 doi: 10.1097/01.AOG.0000445580.65983.d2
Younge N, Goldstein RF, Cotten CM et al. Survival and neurodevelopment of periviable infants. N Engl J Med. 2017;376(19):1890–1. doi: 10.1056/NEJMoa1605566
Abbot R. Laptook. Birth Asphyxia and Hypoxic-Ischemic Brain Injury in the Preterm Infant. Сlinic in Perinatology V. 43, N.3, P.529-545, June 10, 2016. DOI:https://doi.org/10.1016/j.clp.2016.04.01
Krishna Revanna Gopagondanahalli, Jingang Li, Michael C. et al. Preterm Hypoxic–Ischemic Encephalopathy. Frontiers in Pediatrics 4 (9832). October 2016. DOI: 10.3389/fped.2016.0011
Herrera C. A., Silver, R. M. “Perinatal asphyxia from the obstetric standpoint: diagnosis and interventions,” Clinics in Perinatology, vol. 43, no. 3, pp. 423–438, 2016. doi: 10.1016/j.clp.2016.04.003.
ISUOG Practice Guidelines: ultrasound assessment of fetal biometry and growth. Ultrasound Obstet Gynecol 2019; 53: 715–723 Published online in Wiley Online Library (wileyonlinelibrary.com). DOI: 10.1002/uog.20272
Kazuo Maeda. Intrapartum Hypoxic Damage is detected by Hypoxia Index to Prevent Cerebral Palsy. Obstet Gynecol Res 2018; 1 (1): 009-018 DOI: 10.26502/ogr002
Stoll BJ, Hansen NI, Bell EF, et al. Neonatal outcomes of extremely preterm infants from the NICHD Neonatal Research Network. Pediatrics 2010; 126:443 DOI: 10.1542/п.2009-2959
Čila Demeši Drljan, Aleksandra Mikov, Karmela Filipović et al. Cerebral palsy in preterm infants. Vojnosanit Pregl. 2016 Apr;73(4):343-8. doi: 10.2298/VSP140321019D
Turitz AL, Too GT, Gyamfi-Bannerman C. Proximity of magnesium exposure to delivery and neonatal outcomes. Am J Obstet Gynecol 2016; 215:508. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2016.05.004
American College of Obstetricians and Gynecologists Committee on Obstetric Practice, Society for Maternal-Fetal Medicine. ACOG Committee Opinion No. 455: Magnesium sulfate before anticipated preterm birth for neuroprotection. Obstet Gynecol 2010; 115:669. Reaffirmed 2020.
WHO Reproductive Health Library. WHO recommendation on the use of magnesium sulfate for fetal protection from neurological complications (November 2015). The WHO Reproductive Health Library; Geneva: World Health Organization
Klevebro S., Juu S.E.,Wood T. A More Comprehensive Approach to the Neuroprotective Potential of Long-Chain Polyunsaturated Fatty Acids in Preterm Infants Is Needed— Should We Consider Maternal Diet and the n-6:n-3 Fatty Acid Ratio? Front. Pediatr., 10 January 2020 | doi.org/10.3389/fped.2019.00533
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 С. П. ПОСОХОВА, О. Ю. КУЧЕРЕНКО
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.
