СУЧАСНІ НАПРЯМКИ ЛІКУВАННЯ ГЕНІТОУРИНАРНОГО СИНДРОМУ З ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(45).2020.212237Ключові слова:
генітоуринарний синдром, естрадіол, перименопаузальний вік, сечо-статева система, СО2 - лазерАнотація
Стаття висвітлює сучасний погляд на проблему діагностики та лікування генітоуринарного синдрому (ГС) у пацієнток в перименопаузальному періоді. Дослідження останніх років вказують на значущу роль недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ) яка проявляється порушенням структури колагену та основного матриксу сполучної тканини (СТ), яка входить до складу сечо-статевого комплексу. На сьогодні відсутній єдиний погляд на діагностику та лікування ГС у жінок в перименопаузальному періоді, що й обумовило мету й завдання нашого дослідження.
Мета дослідження: патогенетичне обґрунтування застосування СО2 лазеру в комплексному лікуванні генітоуринарного синдрому у пацієнток в пременопаузальному періоді.
Матеріали і методи дослідження. Обстежено 132 жінки у віці 45-55 років з клінічними проявами ГС, які в залежності від запропонованої терапії були розподілені на основну групу – 56 жінок та групу порівняння – 76 жінок. Окрім загальноклінічного дослідження пацієнткам основної і групи порівняння досліджували вміст маркерів синтезу(Total P1 NP, Total P3 NP) та резорбції (deoxypiridinolin Pyriliks – D) СТ. Для визначення тяжкості симптомів ГС використовували опитувальник PFDI-20 та опитувальник для визначення індексу сексуальної дисфункції (FSFI). Жінки основної групи отримували терапію, що передбачала застосування 4 сеансів СО2 -лазеру з інтервалом 30-45 днів у комбінації з локальною аплікацією крему на основі естрадіолу протягом 7 місяців. Жінки групи порівняння отримували лише терапію що передбачала локальну аплікацію крему на основі естрадіолу протягом 7 місяців.
Результати дослідження та їх обговорення. Середній вік пацієнток обстежених груп склав 47,3±2,4 років. Для жінок з проявами ГС виявилось притаманним зниження середнього значення маркеру синтезу колагену І типу на 58,5% (основна група) та 65,2% (група порівняння) від фізіологічної норми. Середнє значення маркеру синтезу колагену ІІІ типу у виявилось підвищеним на 52,2% (основна група) та 36,0% (група порівняння) від фізіологічної норми. Середній показник маркеру резорбції сполучної тканини Pyriliks -D, у жінок основної і групи порівняння достовірно не відрізнявся. За даними опитувальника PFDI-20 виявлено достовірне зниження медіани балів з 55 до 18 у жінок основної групи протягом 8 місяців лікування. За даними опитувальника FSFI відзначено достовірно значуще збільшення індексу сексуальної функції у жінок основної групи (медіана балів до лікування – 25, після лікування – 46; р<0,05). Результати визначення середньої концентрації маркеру синтезу колагену І типу Total P1 NP в динаміці лікування через 4 місяці демонструють достовірне його підвищення на 72,8% у жінок, які отримували терапію СО2 -лазером у поєднанні з медикаментозною терапією. Середнє значення концентрації маркеру синтезу колагену ІІІ типу Total P3 NP у жінок, які отримували терапію СО2 -лазером у поєднанні з медикаментозною терапією достовірно знизилось у порівнянні з початковим значенням на 62,4%. На тлі проведення терапії СО2 -лазером та медикаментозного лікування у жінок основної групи і групи порівняння достовірної різниці в показниках маркеру резорбції сполучної тканини Pyriliks–D не відзначено.
Висновки. Включення терапії СО2 -лазером до комплексного лікування генітоуринарного синдрому дозволяє достовірно зменшити прояви генітоурінарних розладів, що підтверджується достовірним зниження медіани балів з 55 до 18 у жінок основної групи за результатами опитувальника PFDI-20 (р<0,05). Позитивний лікувальний ефект СО2 -лазеру, з нашої точки зору, відбувається за рахунок впливу на етіопатогенетичні механізми виникнення синдромокомплеку – вікового дисбалансу маркерів синтезу та резорбції сполучної тканини. Збільшення концентрації маркеру синтезу колагену І типу сприяло синергічному зменшенню концентрації маркеру колагену ІІІ типу Total P3 NP у жінок основної групи і стабілізації його значення в динаміці лікування. З нашої точки зору є перспективним дослідження гормонального статусу жінок з генітоурінарним синдромом для вдосконалення тактики етіотропного лікування та профілактики рецидивів
Посилання
Apolihina I.A., Gorbunova E.A. Clinical and morphological aspects of vulvovaginal atrophy. Medicinskij sovet. 2014; 9: 110 – 117.
Arsent'ev V.G., Sereda Ju.V., Tihonov V.V. i dr. Connective tissue dysplasia is the constitutional basis of multiple organ disorders in children and adolescents. Pediatrija. Zhurnal im. G.N. Speranskogo. 2011; 90 (2): 54–57.
Balan V.E., Kovaleva L.A. Comprehensive treatment of urogenital atrophy and recurrent urinary tract infections in postmenopause. Jeffektivnaja farmakoterapija. Akusherstvo i ginekologija. 2013; 2 (18): 10 – 14.
Bezmenko A.A., Shmidt A.A., Koval' A.A., Karpishhenko Zh.M. Conservative methods of treatment of urinary incontinence under stress in women. Vestnik Rossijskoj Voenno-medicinnskoj akademii. 2014; 45 (1): 227 –232.
Gvozd'ov M.Ju., Tupikina N.V., Kasjan G.R., Pushkar D.Ju. Pelvic organ prolapse in the clinical practice of a urologist. Metodychni rekomendacii'. 2016; 2: 22 – 38.
Glazunova A.V., Jureneva S.V. The prevalence of vulvovaginal atrophy and its impact on the quality of life of women. Questions of terminology and safety of local hormone therapy. Akusherstvo i ginekologija. 2014; 11: 29 – 33.
Gorbunova E.A., Apolihina I.A. Atrophic zestoretic as one of the faces genitourinary syndrome. Jeffektivnaja farmakoterapija. Akusherstvo i ginekologija. 2015; 4 (36): 31 – 36.
Dobrohotova Ju.Je., Ibragimova D.M., Mandrykina Zh.A., Serova L.G. Microbiocenosis of the female genital tract. M.: GEOTAR-Media. 2015: 80.
Il'ina I.Ju., Dobrohotova Ju.Je., Venediktova M.G., Utina M.S. i soavt. Effective correction of genitourinary menopausal syndrome by laser fractional ablation. RMZh. Mat' i ditja. 2018; 5 (1): 4 –8.
Il'ina I.Ju., Dobrohotova Ju.Je. Non-surgical methods of correction of genital prolapse and urination disorders. Ginekologija. 2016; 18 (2): 28 – 31.
Il'ina I.Ju., Dobrohotova Ju.Je. Features of urination in gynecological patients. Medicinskij sovet. 2014; 19: 21 – 25.
Kuznecova I.V., Chushkov Ju.V., Ishhenko A.I. The role of local use of estriol in optimizing the outcomes of surgical treatment of genital prolapse in peri - and postmenopausal patients. Akusherstvo i ginekologija. 2015; 19: 2–6.
Kulakov V.I., Manuhin I.B., Savel'eva G.M. National guide to gynecology. M.: GEOTAR-Media. 2011: 1120.
Leonova Z.A., Florensov V.V. Synthesis and functions of female sex hormones. Sibirskij medicinskij zhurnal. 2013; 117 (2): 10 – 12.
Nejmark A.I., Razdorskaja M.V. Urinary incontinence in women. M.: GEOTAR-Media. 2013: 123.
Tumilovich L.G., Gevorkjan M.A. Directory of gynecologistendocrinologist. M.: Prakticheskaja medicina. 2014: 208.
Shestakova I.G. Vaginal atrophy in the practice of an obstetrician-gynecologist. Ginekologija. 2014; 6: 7 – 11.
Arroyo C. Fractional CO2 laser treatment for vulvovaginal atrophy symptoms and vaginal rejuvenation in perimenopausal women. Int J Womens Health. 2017: 28 (9): 591 – 595. DOI: 10.2147/IJWH.S136857.
Athanasiou S., Pitsouni E., Falagas M.E. et al. CO2 -laser for the genitourinary syndrome of menopause. How many laser sessions? // Maturitas. 2017; 104: 24 –28. DOI: 10.1016/j.maturitas.2017.07.00
Behnia-Willison F., Sarraf S., Miller J. et al. Safety and longterm efficacy of fractional CO (2) laser treatment in women suffering from genitourinary syndrome of menopause. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2017; 213: 39 – 44. DOI: 10.1016/j.ejogrb.2017.03.036.
Consensus Recommendations. Management of genitourinary syndrome of menopause in women with high risk for breast cancer: consensus recommendations from The North American Monopause Society and the International Society for the Study of Women’s Sexual Care. 2018; 25 (6): 1 – 13. DOI: 10.1097/GME.0000000000001121
Elisabeth A. Erekson, Sallis O. Yip, Terri S. Wedderburn et al. The VSQ: a questionnaire to measure vulvovaginal symptoms in postmenopausal women. Menopause. 2013; 20 (9): 973 – 979. DOI: 10.1097/GME.0b013e318282600b
Fistonić N, Fistonić I, Lukanovič A, Findri Guštek Š, Sorta Bilajac Turina I, Franić D. First assessment of shortterm efficacy of Er: YAG laser treatment on stress urinary incontinence in women: prospective cohort study. Climacteric. 2015; 18 (1): 37 – 42. DOI: 10.3109/13697137.2015.1071126.
Gambacciani M., Palacios S. Laser therapy for the restoration of vaginal function. Maturitas. 2017; 99: 10 – 15. DOI: 10.1016/j.maturitas.2017.01.012.
Gaspar A, Addamo G, Brandi H. Vaginal Fractional CO2 Laser: A Minimally Invasive Option for Vaginal Rejuvenation. Am.J Cosmetic Surg. 2011; 28 (3): 156 – 162. DOI:10.1177/074880681102800309
Management of symptomatic vulvovaginal atrophy: 2013 position statement of The American Menopause Society. Menopause. 2013; 20 (9): 888 – 902. DOI: 10.1097/GME.0b013e3182a122c2
Moreira A.C, Silva A.M., Santos M.S., Sardao V.A. Phytoestrogens as alternative hormone replacement therapy in menopause: What is real, what is unknown. J. Steroid BiochemMol.Biol. 2014; 21: 61 – 71. DOI: 10.1016/j.jsbmb.2014.01.016.
Nappi R.E., Palacios S. Impact of vulvovaginal atrophy on sexual health and quality of life at postmenopause. Climacteric. 2014; 17 (1): 3 – 9. DOI: 10.3109/13697137.2013.871696
Nede O. Williams, Maryam B. Lustberg.. Time for Action: Managing of Genitourinary Syndrome of Menopaues. Journal of Oncology Practice. 2019; 15 (7): 371. DOI 10.1200/JOP.19.00350
Ogrinc U.B., Senear S., Lenasi H. Novel minimally invasive laser treatment of urinary incontinence in women. Lasers Surg. Med. 2015; 47 (9): 689 – 697. DOI: 10.1002/lsm.22416.
Pagano I., Gieri S., Nocera F. et al. Evaluation of the CO2 Laser Therapy on Vulvo-Vaginal Atrophy (VVA) in Oncological Patients: Preliminary Results. J Cancer Ther. 2017; 8 (5): 452 – 463. DOI: 10.4236/jct.2017.85039.
Perino A., Calligaro A., Forlani F. et al. Vulvo-vaginal atrophy: a new treatment modality using thermo-ablative fractional CO2 laser. Maturitas. 2015; 80 (3): 296 – 301. DOI: 10.1016/j.maturitas.2014.12.006.
Portman D.J., Gass M.L. Vulvovaginal Atrophy Terminology Consensus Conference Panel. Genitourinary syndrome of menopause: new terminology for vulvovaginal atrophy from the International Society for the Study of Women’s Sexual Health and the North American Menopause Society. Maturitas. 2014; 79 (3): 349 – 354. DOI: 10.1016/j.maturitas.2014.07.013.
Rossella E. Nappi, E. Martini, L. Cucinella, S. Martella et al. Addressing Vulvovaginal Atrophy (VVA)/Genitourinary Syndrome of Menopause (GSM) for Health Aging in Women. Frontiers in Endocrinology. 2019; 10: 1-11. DOI 10.3389/fendo.2019.00561
Stefano S., Stavros A., Massimo C. The use of pulsed CO2 lasers for the treatment of vulvovaginal atrophy. Curr Opin Obstet Gynecol. 2015; 27 (6): 504 – 508. DOI: 10.1097/GCO.0000000000000230.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 М. С. ПУЧКО, В. О. БЕНЮК, В. Ф. ОЛЕШКО, Т. В. КОВАЛЮК, А. А. МОМОТ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.
