СТАН МАТКОВО-ПЛАЦЕНТАРНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ В ІІ ТРИМЕСТРІ У ВАГІТНИХ В РЕЗУЛЬТАТІ ВИКОРИСТАННЯ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЇ

Автор(и)

  • Л. М. ВИГІВСЬКА Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна
  • І. В. МАЙДАННИК Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна
  • І. А. УСЕВИЧ Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна
  • В. Ф. ОЛЕШКО Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна
  • Л. В. МАНЖУЛА Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(46).2020.219467

Ключові слова:

вагітність, допоміжні репродуктивні технології, допплерометрія, маткові артерії, систолодіастолічне співвідношення

Анотація

Мета дослідження. Вивчити в динаміці ІІ триместру вагітності особливості гемодинаміки у вагітних після ДРТ.

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 299 вагітних жінок – до основної групи увійшли 249 жінок, вагітність яких настала в результаті застосування ДРТ. Контрольну група склали 50 вагітних з спонтанним настання вагітності та її фізіологічним перебігом. І група - 94 жінки з трубно-перитонеальним фактором безпліддя, ІІ група - 87 жінок з ендокринним фактором безпліддя, ІІІ група - 68 жінок, безпліддя яких обумовлено чоловічим фактором. Вагітним проведено доплерометричне визначення показників маткових артеріях, артерій пуповини та середньомозкових артерій плода.

Результати дослідження та їх обговорення. В результаті аналізу отриманих даних встановлено, що в 16- 17 тижнів гестації, найбільш висока інтенсивність кровоплину в басейні маткових артерій реєструвалася в контрольній групі. Так, показники систоло-діастолічного співвідношення правої й лівої маткових артерій у цих обстежуваних склали 1,6 (1,5-1,8) і 1,8 (1,6-2,0). У вагітних основної групи показники були вірогідно вище (в 1,2-2,0 рази, р<0,0001). Систоло-діастолічне співвідношення в маткових артеріях в ІІІ групі склало 2,1 (1,9- 2,6); 2,2 (1,9-2,5), в ІІ групі - 3,1 (2,5-3,3); 2,2 (1,9-2,5), у І групі - 2,6 (2,5-3,2); 2,7 (2,5-2,9). На відміну від обстежуваних ІV групи, у яких систоло-діастолічне співвідношення в артеріях пуповини плода склало 3,4 (3,3-3,5), у пацієнток ІІІ групи, відзначалася вірогідно більш висока інтенсивність пуповинного кровоплину (S/D- 3,3 (3,5-3,6), р = 0,03). У той же час, фето-плацентарна гемодинаміка у пацієнток ІІ і І груп характеризувалась достовірним збільшенням чисельних значень показників кровоплину в артеріях пуповини (S/D- 4,5 (4,4-4,7), р = 0,0001 і 3,5 (3,5-3,6), р = 0,03, відповідно). У в пацієнток ІV групи систоло-діастолічне співвідношення в середній мозковій артерії плода в 16-17 тижнів гестації склало 3,4 (3,4-3,5), практично повністю збігаючись із аналогічним показником в артерії пуповини (S/D -3,4 (3,3-3,5)). У пацієнток ІІІ групи була відзначена вища інтенсивність кровоплину про що свідчили вірогідно нижчий (S/D 3,2 (3,1-3,3)), в порівнянні з групою ІV групою (S/D 3,4 (3,4-3,5)) абсолютні значення систоло-діастоличного співвідношення. Підвищення інтенсивності кровоплину в середньомозковій артерії плода (на тлі підвищення судинного опору в артерії пуповини) реєструвалося й у групі обстежуваних ІІ групи (S/D - 2,8 (2,7-2,9). У плодів обстежених з І групи виявлені найвищі абсолютні значення систоло-діастоличного співвідношення в зазначеній судині - 4,4 (4,3-4,5), що характеризують істотне зниження інтенсивності церебрального кровоплину, у порівнянні з усіма аналізованими групами.

Висновки Таким чином, результати дослідження дозволяють віднести доплерометрію до високоінформативних методів дослідження, що надають можливість передбачити гемодинамічні зміни системи мати-плацентаплід, в залежності від виду непліддя, провести профілактичні заходи та вчасно розпочати корекцію.

Біографії авторів

Л. М. ВИГІВСЬКА, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Л.М. ВЫГОВСКАЯ

І. В. МАЙДАННИК, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

I.V. MAIDANNYK

І. А. УСЕВИЧ, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

I.A. USEVYCH

В. Ф. ОЛЕШКО, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

V.F. OLESHKO

Л. В. МАНЖУЛА, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

L.V. MANZHULA

Посилання

Benjuk V.A., Vinjarskij Ja.M., Goncharenko V.N. Intrauterine pathology. Kiev, Biblioteka «Zdorov’e Ukrainy». 2013; 6 (42): 206.

Orlov V.I., Orlov A.V., Avruckaja V.V., Zamanskaja T.A. Mechanisms of formation of perinatal pathology and adult morbidity. Kazan. med. zhurnal. 2007; 88 (2): 117-121.

Medvedev M.V. Basics of Doppler ultrasound in obstetrics. M.: Real Tajm. 2007: 72.

Medvedev M.V., Altynnik N.A. Basics of ultrasound screening at 11-14 weeks of pregnancy. M.: Real Tajm. 2008: 88.

Bansal S. Doppler changes as the earliest parameter in fetal surveillance to detect fetal compromise in intrauterine growth-restricted fetus. Srp Arh Celok Lek. 2016; 144 (1-2): 69-73

Komacki J., Skrzypczak J. The use of Doppler in the second half of pregnancy. Ginekol. Pol. 2015; 86 (8):626-630.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-09

Номер

Розділ

Статті