СТАН ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ У САМОТНІХ ЖІНОК НА ТЛІ РОЗРОБЛЕНОГО АЛГОРИТМУ ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ ТА ПОЛОГІВ

Автор(и)

  • В. Г. ГІНЗБУРГ Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна
  • В. О. БЕНЮК Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна
  • Н. Г. ГИЧКА Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна
  • В. В. КУРОЧКА Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна
  • Н. П. КОРОЛЮК Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(46).2020.219468

Ключові слова:

самотні жінки, фетоплацентарний комплекс, доплерометрія, кардіотокографія, гормональний гомеостаз, плацентарні білки, вагітність

Анотація

В статті представлено результати вивчення стану фетоплацентарного комплексу на тлі розробленого алгоритму ведення вагітності і пологів у самотніх жінок.

Мета роботи: оцінка стану фетоплацентарного комплексу у самотніх на тлі проведеного психотерапевтичного комплексу заходів під час вагітності та пологів.

Матеріали і методи: проведена оцінка фетоплацентарного комплексу в 36-40 тижнів вагітності у 50 самотніх жінок на тлі запропонованого комплексного алгоритму (основна група І), у 50 самотніх (основна група ІІ) та 50 заміжніх жінок (група порівняння) при загальноприйнятому веденні вагітності і пологів. Алгоритм ведення вагітності та пологів у самотніх жінок включав гіпносуггестивну психотерапію, аутогенне тренування, прийоми когнітивної, поведінкової, позитивної психотерапії.

Результати і обговорення: При дослідженні стану фетоплацентарного комплексу у самотніх вагітних виявили: затримку росту плода (16,5%), багатоводдя (21,3%), ехографічні зміни плаценти (53,8%), гемодинамічні та кардіотокографічні зміни, що проявлялись порушенням кровотоку в артерії пуповини, маткових артеріях і середній мозкової артерії, зниженням варіабельності частоти серцевих скорочень, зменшенням тривалості акцелерацій, збільшенням кількості децелерацій. Про плацентарну дисфункцію свідчить зниження рівня естріолу в 1,6 рази, прогестерону та пролактину в 1,2 рази, плацентарного лактогену в 1,3 рази і хоріонічного гонадотропіну в 1,5 рази при зростанні рівня кортизолу в 1,6 рази та зміни вмісту плацентарних білків: збільшення альфа-фетопротеїну в 1,9 рази, альфа2-мікроглобуліну фертильності в 1,7 рази, тестостерон-естрадіол-зв’язуючого глобуліну в 1,5 рази, плацентарного альфа1-мікроглобуліну фертильності в 1,9 рази при зменшенні трофічного бетаглікопротеїду в 1,5 рази. Запропонований алгоритм заходів дозволив зменшити патологічні ехографічні (на 12%) та кардіогемодинамічні зміни стану фетоплацентарного комплексу, покращити показники гормонсинтезуючої функції плацент: підвищенні рівня естріолу (на 12%), прогестерону (на 14%), плацентарного лактогену (на 12%), хоріонічного гонадотропіну (на 14%) та вмісту плацентарних білків: трофічного бета-глікопротеїну (на 16%); зниженні вмісту альфа-фетопротеїну (на 10%); плацентарного альфа-1 мікроглобуліну (на 12%), альфа-2 мікроглобуліну фертильності (на 14%) і тестостерон-естрадіолзв’язуючого глобуліну (на 16%).

Висновки: За результатами проведених досліджень виявлено високу частоту плацентарної дисфункції (28%) у самотніх жінок, що в тричі перевищувало показник (8,7%) заміжніх жінок. Проведений самотнім жінкам психотерапевтичний комплекс заходів під час вагітності достовірно покращив стан фетоплацентарного комплексу, що підтверджується гемодинамічними, ендокринологічними, метаболічними змінами та задовільним функціональним станом плода

Біографії авторів

В. Г. ГІНЗБУРГ, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

ГИНЗБУРГ В.Г.

В. О. БЕНЮК, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

BENYUK V.O.

Н. Г. ГИЧКА, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

HYCHKA N.M.

В. В. КУРОЧКА, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

KUROCHKA V.V.

Н. П. КОРОЛЮК, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

KOROLYUK N.P

Посилання

Babkina TM. Ultrasound Doppler studies in obstetrics. Zdorov`e zhenshhiny. 2014; (1): 49-54.

Benyuk V.A., Makarenko M.V., Dyndar E.A., Usevich I.A., Govseev D.A. Algorithms in obstetrics and gynecology. Spravochnik vracha. Kiev: TOV «Doktor-Media». 2019: 510.

Vdovichenko S.Yu. The role of ultrasound in the early diagnosis of fetal pathology. Zb. nauk. pr. spivrobitnikiv NMAPO im. P.L. Shupika. Kiyiv; 2012; 21(5): 54-61.

Kurochka VV, Korolyuk NP, Benyuk SV, Momot AA. Clinical and medico-social aspects of pregnancy, childbirth and the condition of the newborn in single women. Zbirnik naukovikh pracz` asocziacziyi akusheriv-ginekologiv Ukrayini. 2019; 2 (44):71-75

Mamyrbaeva ZhM, Lastochkina ZI, Zhakupova NZh, Khakimova GN. Dependence of the state of health of newborns on the state of health of expectant mothers. Vestnik Almatinskogo gos. instituta usovershenstvovaniya vrachej. 2013 (1): 73-74.

Bernardes Zapata FJ. The organizational structure of the gynecology and obstetrics in the country. Ginecol Obstet Mex. 2016; 84 (4): 2-4.

Harland K.K., Saftlas A.F., Yankowitz J., Peek-Asa C. Risk factors for maternal injuries in a population-based sample of pregnant women. J Womens Health. 2014; 23 (12): 1033-1038.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-09

Номер

Розділ

Статті