ЕТІОПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКИ УСКЛАДНЕНЬ ХРОНІЧНОГО САЛЬПІНГООФОРИТУ

Автор(и)

  • В. М. ГОНЧАРЕНКО Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна
  • О. А. ЩЕРБА Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна
  • Л. Д. ЛАСТОВЕЦЬКА Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна
  • Л. Е. ДОМБРОВСЬКИЙ Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна
  • Д. О. ПОЗНЯК Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(46).2020.219469

Ключові слова:

хронічний сальпінгоофорит, ускладнення, лікування, стрептокіназа і стрептодорназа

Анотація

Запальні захворювання органів малого таза займають перше місце в структурі гінекологічної захворюваності, до найчастіших з яких відносять ураження додатків матки, і є однією з причин порушення функції не тільки репродуктивних органів, але і різних систем жіночого організму, безпліддю, зниженню якості життя. Дисбіоз піхви можна розглядати як початковий етап формування ендогенної інфекції. Дисбіоз піхви можна розглядати як початковий етап формування ендогенної інфекції.

Мета – вивчення ефективності комплексної терапії із застосуванням комбінованого ферментного препарату, який містить стрептокіназу і стрептодорназу у лікуванні хронічного сальпінгоофориту і його наслідків.

Матеріали і методи дослідження. Обстежено 60 жінок репродуктивного віку з хронічним сальпінгоофоритом, із них 30 отримували рекомендовану нами комплексну терапію (1 група), іншим 30 проводили антибактеріальну терапію (2 група). 20 здорових жінок увійшло у контрольну групу. Всім обстеженим проведені загальноклінічні, цитологічні, бактеріоскопічні, бактеріологічні дослідження, ПЛР, УЗД органів малого тазу, загальний клінічний і біохімічний аналізи крові, гемостазіограма. Інтенсивність больового синдрому оцінювалась за візуальною аналоговою шкалою і картою болю.

Результати дослідження та їх обговорення. Вивчення динаміки клінічного статусу пацієнток показало наявність ниючого болю після проведеного лікування у пацієнток 1 групи у 13,3%, у 2 групі - 23,3%. За даними допплер-УЗД ознаки запалення у результаті лікування в 1 групі встановлено у 13,3%, у 2 групі - 20,0% випадків. Найближчі і віддалені результати лікування хронічного сальпінгоофориту, при лабораторному обстеженні показали нормалізацію мікрофлори піхви при бактеріологічному дослідженні через 3-6 місяців у 1 групі – у 90%, у 2 групі – 53,01% хворих; підвищення рівню лімфоцитів у 1,9 разів і моноцитів 1,6 разів у гемограмі жінок 1 групи проти відсутності зміни рівня лімфоцитіі і підвищення рівня моноцитів у 1,4 рази у жінок 2 групи; відсутність достовірної різниці між показниками системи гемостазу у пацієнток контрольної групи і хворими 1 групи. Ефективності лікування у пацієнток 1 групи дослідження склала 86,7%, у 2 групи - 76,7%.

Висновки. Поєднання використання комплексної антибактеріальної терапії, ферментного препарату локальної дії на основі стрептокінази і стрептодорнази з подальшим призначенням препаратів, відновлюючих нормальну мікрофлору піхви, є патогенетично обгрунтованим при лікуванні хворих із хронічним сальпінгоофоритом. Ефективність запропонованої терапії підтверджена зменшенням інтенсивності больового синдрому і позитивною динамікою показників УЗД після проведеного лікування у 1,5 рази у пацієнток 1 групи, ніж у 2 групі. Встановлено стійке відновлення мікробіоценозу у 1,6 рази частіше у жінок 1 групи, ніж у 2 групі вже через 14 днів після лікування, більш швидку нормалізацію показників гемограми (підвищення рівню лімфоцитів у 1,9 разів, моноцитів - у 1,6 разів), а також відсутність достовірної різниці між показниками згортуючої системи крові порівняно з контрольною групою, що свідчить про відсутність протеолітичної дії препарату

Біографії авторів

В. М. ГОНЧАРЕНКО, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

ГОНЧАРЕНКО В.Н.

О. А. ЩЕРБА, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

SHCHERBA O.A

Л. Д. ЛАСТОВЕЦЬКА, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

LASTOVETSKA L.D.

Л. Е. ДОМБРОВСЬКИЙ, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

DOMBROVSKYI L.E

Д. О. ПОЗНЯК, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

POZNIAK D.O.

Посилання

Benyuk V. A., Lastovetskaya L. D., Usevich I. A., Shcherba E. A., Samsonova S. S. Modern approaches to the diagnosis and treatment of inflammatory diseases of the uterus. Women’s Health. 2008;2(34):67-70.

Kornatska A.G., Vovk I.B., Chubei G.V. Zapalnnye seizure of the pelvic organs, due to infections, which are transmitted by the style of the hat. Health’s Ukraine. 2012;4:38-39.

Kosey N.V. Modern principles for the treatment of inflammatory diseases of the female genital organs. Reproductive Endocrinology. 2013;1(9):78-85.

Rischuk S.V., Malisheva A.A. Endogenous vaginal microbiota and its violation. Diagnosis and principles of correction. TERRA MEDICA. 2014;2:9-21.

Burnett AM, Anderson CP, Zwank MD. Laboratory-confirmed gonorrhea and/or chlamydia rates in clinically diagnosed pelvic inflammatory disease and cervicitis. Am J Emerg Med. 2012;30:1114–7.

Wiesenfeld HC, Hillier SL, Meyn L, et al. Mycoplasma genitalium – is it a pathogen in acute pelvic inflammatory disease (PID)? Proceeding of the STI & AIDS World Congress 2013 (Joint Meeting of the 20th ISSTDR and 14th IUSTI Meeting); July 14-27; Vienna, Austria; 2013.

Workowski K.A., Bolan G.A. Sexually Transmitted Diseases Treatment Guidelines. MMWR Recomm Rep. 2015;64(RR03):1-137. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26042815.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-09

Номер

Розділ

Статті