ЗНАЧЕННЯ ЕКСПРЕСІЇ РЕЦЕПТОРІВ ПРОГЕСТЕРОНА (PR-A І PR-B) ЯК ПРЕДИКТОРІВ РЕЦИДИВУ ГІПЕРПЛАЗІЇ ЕНДОМЕТРІЯ ПІСЛЯ ТЕРАПІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРОГЕСТИНІВ
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(46).2020.219475Ключові слова:
гіперплазія ендометрія без атипії, імуногістохімія, рецептори прогестерону, терапія, прогнозування, резистентність до прогестеронуАнотація
Мета дослідження. Покращення діагностики та прогнозування ефективності патогенетичного лікування прогестінами гіперплазії ендометрія без атипії, на основі дослідження експресії рецепторів прогестерону (PR-A і PR-B) та їх співвідношення в тканині ендометрія.
Матеріали та методи. Проведено проспективне дослідження у 40 пацієнток репродуктивного віку з аномальними матковими кровотечами, у яких за результатами гістологічного дослідження тканини ендометрія була діагностована гіперплазія ендометрія без атипії. Контрольну групу склали 15 пацієнток у яких після лікування відбулися гістологічні зміни ендометрія секреторного типу. Матеріал для морфологічного та імуногістохімічного дослідження отримували шляхом вишкрібання порожнини матки. Дослідження рецепторів прогестерону (PR-A і PR-B) проводилось імуногістохімічним методом в лабораторії імуногістохімії ДДМА. Всі пацієнтки отримували лікування мікронізованим прогестероном в дозі 400 мг/добу в безперервному режимі на протязі 6 міс. Для визначення ефекту від використання прогестинів проводилося контрольне дослідження шляхом вишкрібання порожнини матки через 6 місяців та визначалась ефективність лікування за гістологічними змінами ендометрія.
Результати досліджень. Проведене лікування показало, що у 74% жінок відбулася гістологічна нормалізація співвідношення стромального і епітеліального компоненту, у 18,7% була діагностована проста неатипова гіперплазія ендометрія (ПНГЕ). У 7,3% жінок була діагностована комплексна неатипова гіперплазія ендометрія (КНГЕ). До призначення лікування спостерігалася низька експресія PR-A в залозах ендометрія (P = 0,013) і стромі (P <0,001) та висока експресія PR-B в залозах ендометрія (P = 0,001) при біопсії ендометрія. Жінки зі співвідношенням PR-A:PR-B ≤ 1 до лікування мають більш високий ризик рецидиву (71%) у порівнянні з жінками зі співвідношенням PR-A: PR-B> 1 (19%; P <0,001). За результатами дослідження жінок з відсутністю ефекту від проведеної терапії, на відміну від жінок з ефективно проведеною терапією, спостерігалося зниження експресії рецепторів до прогестерону на 65%, що має статистично значущий зв’язок з рецидивом гіперплазії ендометрія.
Висновки. Терапія гіперплазії ендометрія без атипії препаратами прогестерону може бути в 74% неефективна при низькій експресії рецепторів до прогестерону в клітинах ендометрія. Імуногістохімічна експресія PR-A і PR-B при біопсії ендометрія та їх співвідношення в залозах та стромі до початку лікування з використанням прогестинів виявляється цінним прогностичним фактором рецидиву гіперплазії ендометрія. Тому при вирішенні питання про призначення препаратів прогестинів для лікування неатипової гіперплазії ендометрія рекомендовано дослідження експресії рецепторів в клітинах ендометрія
Посилання
Hryhorenko, A.N., & Hordiichuk, A.B. Endometrial hyperplasia: there are more questions than answers. Reproduktyvna hinekolohiia, 2017.3 (35), 31-43 [in Russian].
Tatarchuk, T.F., Burlaka, O.V, Korinna, K.O. Drug therapy of endometrial hyperproliferative processes, Liky ta zhyttia, 2015.1, 100–101 [in Ukrainian].
American College of Obstetricians and Gynecologists Committee Opinion No. 631. Endometrial intraepithelial neoplasia. Obstet Gynecol, 2015. 125, 1272-1278.
Clark, T.J., Neelakantan, D., & Gupta, J K. The management of endometrial hyperplasia: An evaluation of current practice. Eur J of Obstet Gynecol and Rep. Bio, 2006. 125, 259-264.
Dolapcioglu, K., Boz, A., & Baloglu, A. The efficacy of intrauterine versus oral progestin for the treatment of endometrial hyperplasia. A prospective randomized comparative study. Clin Exp Obstet Gynecol, 2013. 40 (1), 122-126.
Shao, R. Progesterone receptor isoforms A and B: new insights into the mechanism of progesterone resistance for the treatment of endometrial carcinoma. Ecancermedicalscience, 2013. 7, 381.
Vereide, A.B., Kaino, T., Sager, G., Arnes, M., & Orbo, A. Effect of levonorgestrel IUD and oral medroxyprogesterone acetate on glandural and stromal progesterone receptors (PRA and PRB), and estrogen receptors (ER- alfa and ER-beta) in human endometrial hyperplasia. Gynecol Oncol, 2006.101, 2, 214-223.
Gorban, N.Ye., Zadorozhna, T.D., Vovk, I.B., & Zhulkevych, I.V. Morphological features of uterine polyps in females of reproductive age. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of scientific research, 2019. 2, 47-52.
Horban, N.Y., Vovk, I.B., Lysiana, T.O., Ponomariova, I.H., & Zhulkevych, I.V. Peculiarities of Uterine Cavity Biocenosis in Patients with Different Types of Endometrial Hyperproliferative Pathology. Journal of Medicine and Life, 2019. 12 (3), 266-270.
Petrova, S.V., & Raikhlyna, N.T. (Ed.) Guidance on the immunohistochemical diagnosis of human tumors. Kazan, 2004. 456 [in Russian].
Khariyet, E.R., & Gatter, K.S. Immunocytochemistry: electron microscopy. Molecular clinical diagnosis. Methods. S. Kherrington, Dzh. Makgi eds., transl. from en. Moscow: Mir, 1999. 558 [in Russian].
Khaskhachykh, D.A., & Potapov, V.O. The increase in expression of receptors for hormones to the effectiveness of hormonal expression of endometriosis without atypical. Zb. nauk. pr. Asotsiatsii akusheriv hinekolohiv Ukrainy, 2018. 203-208 [in Ukrainian].
Sletten ET, Arnes M, Lyså LM, Larsen M, Оrbo A. Significance of progesterone receptors (PR-A and PR-B) expression as predictors for relapse after successful therapy of endometrial hyperplasia: a retrospective cohort study. 2019. BJOG;126(7):936-943.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Д. А. ХАСХАЧИХ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.
