ІМУНОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ В ДІАГНОСТИЦІ ТЯЖКОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ АДЕНОМІОЗУ

Автор(и)

  • М. О. ЩЕРБИНА Харківський національний медичний університет
  • А. О. ЧЕХУНОВА Харківський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(46).2020.219477

Ключові слова:

аденоміоз, цитокіни, фактори росту, хронічна тазовий біль, аномальне маткова кровотеча

Анотація

Частота аденоміозу в структурі генітального ендометріозу досягає 70-90%. Існуючі труднощі в постановці діагнозу і тактики лікування пов’язані з тим, що залишається маловідомим вплив механізмів розвитку захворювання на вираженість клінічних симптомів аденоміозу. До теперішнього часу можна вважати доведеною роль багатьох цитокінів і факторів росту в патогенезі ендометріозу. Визначення імунологічних показників і їх взаємозв’язок з клінічною картиною аденоміозу дозволить вивчити питання патогенезу, сучасні критерії діагностики та прогнозування перебігу даного захворювання, а також вибрати тактику ведення хворих.

Мета роботи. Оцінити патогенетичне та діагностичне значення рівня цитокінів і факторів росту в залежності від тяжкості клінічного перебігу аденоміозу.

Матеріали і методи. Обстежено 170 пацієнток, з яких 120 (70,6%) - хворі ізольованим аденоміозом I, II і III ступеня поширення. Середній вік хворих склав 32,6 ± 3,7 років. Контрольну групу склали 50 (29,4%) практично здорових жінок.

Результати і обговорення. Аналіз цитокінового статусу і факторів росту дозволив виявити взаємозв’язок між тяжкістю клінічного перебігу аденоміозу і концентрацією вивчених факторів. Встановлено, що при клінічно вираженому аденоміозі значно підвищується продукція прозапального цитокіна (ІЛ-6) і протизапального (ІЛ-10), факторів росту ЕФР, СЕФР, що свідчить про активацію процесів проліферації і неоангіогенезу.

Висновки. Отримані результати служать аргументом для проведення клініко-молекулярних паралелей між певними симптомами аденоміозу з тим чи іншим імунологічним фактором і можуть розглядатися як ключові патогенетичні медіатори хронічного тазового болю, аномальних маткових кровотеч.

Біографії авторів

М. О. ЩЕРБИНА, Харківський національний медичний університет

N.A. SCHERBINA

А. О. ЧЕХУНОВА, Харківський національний медичний університет

A.O. CHEKHUNOVA

Посилання

Baskakov VP, Tsvelev YuV, Kira EF. Endometrioid disease. Saint Petersburg: publishing N-L; 2002. 448 p. (In Russian).

Vercellini P, Viganò P, Somigliana E, Daguati R, Abbiati A, Fedele L. Adenomyosis: epidemiological factors. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2006;20(4):465-77. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2006.01.017. PMID: 16563868.

Golubeva OV. Clinical and molecular genetic analysis of genital endometriosis: ovarian endometriomas and adenomyosis abstract of dissertation. Saint Petersburg: Research Institute of Obstetrics and Gynecology named after DO. Ott; 2007. 22 p. (In Russian).

Il’ina EN, Govorun VM. Mass spectrometry of nucleic acids in molecular medicine. (In Russian) Journal of Bioorganic Chemistry. 2009;35(2):149-164. (In Russian).

Radzinski VE, Chamoshina MB. Endometriosis: to treat or not to treat and if to treat what to treat with?. Farmateka. 2009;(9):64-67. (In Russian).

Shaaban OM, Ali MK, Sabra AM, Abd El Aal DE. Levonorgestrel-releasing intrauterine system versus a low-dose combined oral contraceptive for treatment of adenomyotic uteri: a randomized clinical trial. Contraception. 2015;92(4):301-307. doi: 10.1016/j.contraception.2015.05.015. PMID: 26071673.

Brosens I, Benagiano G. Endometriosis, a modern syndrome. Indian J Med Res. 2011;133(6):581-593. PMID: 21727656; PMCID: PMC3135985.

But I, Pakiž M, Rakić S. Overactive bladder symptoms and uterine adenomyosis-is there any connection? Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2011;156(1):109-112. doi: 10.1016/j.ejogrb.2010.12.032. PMID: 21277074.

Larsen SB, Lundorf E, Forman A, Dueholm M. Adenomyosis and junctional zone changes in patients with endometriosis. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2011;157(2):206-211. doi: 10.1016/j.ejogrb.2011.03.003. PMID: 21733615.

Chapron C, Tosti C, Marcellin L, et al. Relationship between the magnetic resonance imaging appearance of adenomyosis and endometriosis phenotypes. Hum Reprod. 2017;32(7):1393- 1401. doi: 10.1093/humrep/dex088. PMID: 28510724.

Shklyar A, Adamyan L, Kogan E, Paramonova N, Kozachenko I, Gavrilova T. The clinical and morphological features of nodular and diffuse forms of adenomyosis. (In Russian) Journal of Human Reproduction = Problemy reproduktsii. 2015; 21(1):74-9. doi: 10.17116/repro20152174-79. (In Russian).

Wang Y, Li Y, Yang Z, Liu K, Wang D. Genome-Wide Microarray Analysis of Long Non-Coding RNAs in Eutopic Secretory Endometrium with Endometriosis. Cell Physiol Biochem. 2015;37(6):2231-2245. doi: 10.1159/000438579. PMID: 26618670.

Rocha AL, Reis FM, Taylor RN. Angiogenesis and endometriosis. Obstet Gynecol Int. 2013;2013:859619. doi: 10.1155/2013/859619. PMID: 23766765; PMCID: PMC3677669.

Dzhamalutdinova KM, Kozachenko IF, Gus AI, Adamyan LV. The pathogenesis and diagnosis of adenomyosis: current aspects. Obstetrics and Gynecology (Moscow). 2018;(1):29- 34. doi: 10.18565/aig.2018.1.29-34. (In Russian).

Pinzauti S, Lazzeri L, Tosti C, et al. Transvaginal sonographic features of diffuse adenomyosis in 18-30-year-old nulligravid women without endometriosis: association with symptoms. Ultrasound Obstet Gynecol. 2015;46(6):730-736. doi: 10.1002/uog.14834. PMID: 25728241.

Choi YS, Cho S, Lim KJ, et al. Effects of LNG-IUS on nerve growth factor and its receptors expression in patients with adenomyosis. Growth Factors. 2010;28(6):452-460. doi: 10.3109/08977194.2010.511619. PMID: 20854189.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-09

Номер

Розділ

Статті