КАРДІАЛЬНІ ПРОЯВИ НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(47).2021.242663Ключові слова:
вагітність, недиференційована дисплазія сполучної тканини, пролапс мітрального клапана, екстрасистолія, ускладнення вагітностіАнотація
Серед вісцеральних проявів НДСТ у вагітних найчастіше діагностують пролапс мітрального клапана (20–25%) при якому під час вагітності розвивається більша кількість серцево-судинних та акушерських ускладнень, що й демонструє високу загальноклінічну значущість проблеми сполучнотканинної дисплазії серця саме для ведення вагітності та потребує розробки адекватних програм лікування, профілактики ускладнень та ведення вагітних із сполучнотканинною дисплазією.
Мета. Визначення частоти розвитку патології вагітності у жінок з клінічними ознаками синдрому НДСТ та ПМК, ускладненим екстрасистолічною аритмією.
Матеріали й методи. Для аналізу відібрано 138 вагітних із ПМК та супутніми ознаками НДСТ та 54 здорових вагітних. Оцінювали клінічні прояви НДСТ, різні варіанти аритмій та загальну кількість ускладнень вагітності та пологів.
Результати. У вагітних з клінічними ознаками синдрому НДСТ та ПМК, ускладненим екстрасистолічною аритмією значно частіше реєстрували випадки частої ШЕ в порівнянні з частою СЕ (47,8 % проти 18,1 %, р<0,001) та випадки поєднання частої СЕ і ШЕ (13,3% проти 1,5%, р<0,05). У них значно частіше визначались як симптоми аритмологічного характеру, так і симптоми, які свідчили про порушення вегетативного статусу. Наявність синдрому НДСТ частіше супроводжується розвитком ускладнень вагітності та пологів, тобто, у цих вагітних існують обумовлені генетичні та фенотипові фактори ризику для розвитку патологічного перебігу вагітності та пологів, пологового травматизму, інвалідизації матері та новонародженої дитини, що обгрунтовує необхідність виділення вагітних з ознаками НДСТ, ПМК та акстрасистолічною аритмією в окрему групу ризику та розробку для них індивідуалізованих програм профілактики та лікування як вісцеральних (кардіальних) проявів НДСТ, так і можливих ускладнень вагітності і пологів.
Висновки. У 3,1 % вагітних діагностують фенотипові ознаки (стигми) недиференційованої дисплазії сполучної тканини, при цьому найбільш частими вісцеральним кардіальним проявом є пролапс мітрального клапана. Наявність у вагітних з НДСТ пролапсу мітрального клапана та екстрасистолічної аритмії супроводжується достовірно більш частим розвитком у цих пацієнток ускладнень вагітності та пологів.
Посилання
Sadekova O.N., Kniazeva I.P., Iarovaia E.B., et al. [The role of systemic disorders in formation of gestational complications and their genetic component]. Akusherstvo i ginekologiia., 2012; 4(2): 21-28. Russian.
Vdovychenko YuP. [Influence of connective tissue dysplasia and ulceration diseases of the veins of the lower extremities in pregnant women on the occurrence of perinatal and obstetric complications]. Aktual`ni pytannia pediatriyi, akusherstva ta hinekolohyi. 2013; 2:79-82.
Terekhovskaya YuV, Smirnova EA. [Heart rhythm disord ers in pregnancy]. “Science of the young - Eruditio Juvenium” 2017:462-80. Russian. https://doi.org/210.23888/Hmj20173462-480.
Mach F, Baigent C, Catapano AL, Koskinas KC, Casula M, Badimon L, Chapman MJ, De Backer GG, Delgado V, Ference BA, Graham IM, Halliday A, Landmesser U, Mihaylova B, Pedersen TR, Riccardi G, Richter DJ, Sabatine MS, Taskinen MR, Tokgozoglu L, Wiklund O; ESC Scientific Document Group. 2019 ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias: lipid modification to reduce cardiovascular risk. Eur Heart J. 2020 Jan 1;41(1):111-188. doi: 10.1093/eurheartj/ehz455. Erratum in: Eur Heart J. 2020 Nov 21;41(44):4255. PMID: 31504418.
Nazarenko LH. [Connective tissue dysplasia: a role in human pathology and problems of gestation (Review)]. Zhinochyy likar.2010;1:42-48. Ukrainian.
Zoloto EV., [Connective tissue dysplasia - a problem in modern medicine]. Universitetskaya Clinika, [S.l.], 2018 Dec;4(29): 109-116. Russian. ISSN 1819-0464.
Chia YT, Yeoh SC, Lim MC, Viegas OA, Ratnam SS. Pregnancy outcome and mitral valve prolapse. Asia Oceania J Obstet Gynaecol. 1994 Dec;20(4):383-8. doi: 10.1111/j.1447-0756.1994.tb00485.x. PMID: 7832670.
Anum EA, Hill LD, Pandya A, Strauss JF 3rd. Connective tissue and related disorders and preterm birth: clues to genes contributing to prematurity. Placenta. 2009 Mar;30(3):207-15. doi: 10.1016/j.placenta.2008.12.007. Epub 2009 Jan 18. PMID: 19152976; PMCID: PMC2673455.
Gazieva IA, Chistyakova GN, Remizova II. [The role of hormonal and vascular regulation disorders in the genesis of early reproductive losses]. Zhurnal zhenskikh bolezney. 2014; 63(4): 22-33. Russian.
Soleyko EV, Osipenko IP, Soleyko LP. [«Biochemical portrait» of syndrome of undifferentiated connective tissue dysplasia]. Liky Ukrainy. 2014; 1(177): 6-14. Ukrainian.
Nazarenko LH. [Undifferentiated connective tissue dysplasia - an independent]. Zdorov’e zhenshchiny. 2012; 1:149-152. Ukrainian.
Otto CM, Nishimura RA, Bonow RO, Carabello BA, Erwin JP 3rd, Gentile F, Jneid H, Krieger EV, Mack M, McLeod C, O’Gara PT, Rigolin VH, Sundt TM 3rd, Thompson A, Toly C. 2020 ACC/ AHA Guideline for the Management of Patients With Valvular Heart Disease: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. Circulation. 2021 Feb 2;143(5):e72-e227. doi:10.1161/CIR.0000000000000923. Epub 2020 Dec 17. Erratum in: Circulation. 2021 Feb 2;143(5):e229. PMID: 33332150.
Makarchuk OM, Rymarchuk OM., et. al. [Undifferentiated connective tissue dysplasia as a probable factor gestational complications]. Obstetrics. Gynecology. Genetics’. 2015; 2:18-19. Ukrainian.
Smirnova TL, Gerasimova LI, Sidorov AYe, Chernyshov VV, Gubanova YeA. [Features of the course of pregnancy and childbirth in women with the syndrome of undifferentiated connective tissue dysplasia]. Practical medicine. 2018;16(6):39-44. Russian. https://doi.org/10.32000/2072-1757-2018-16-6-39-44.
Golitsyin SP., Panchenko EP., Maykov EB., Shlevkov NB., Kropacheva ES. [Supraventricular arrhythmias. Diagnosis, treatment, prevention of complications. A practical guide]. MIA. 2018:112. Russian.
A. John Camm, Paulus Kirchhof, Gregory Y.H. Lip, et al. Guidelines for the management of atrial fibrillation: The Task Force for the Management of Atrial Fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC), European Heart Journal, Volume 31, Issue 19, October 2010, Pages 2369–2429, https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehq278
Filipenko PS, Malookaya YuS. [The role of connective tissue dysplasia in the formation of mitral valve prolapse]. Klinicheskaya meditsina. 2006;84(12):13-9. Russian.
Siromakha SO, Davydova YuV, Volkova NI, Lazoryshynets VV. [Marfan syndromeand pregnancy]. Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology. 2020;1:94-101. (Ukrainian) https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11492.
Gaccioli F, Lager S. Placental Nutrient Transport and Intrauterine Growth Restriction. Front Physiol. 2016 Feb 16;7:40. doi: 10.3389/fphys.2016.00040. PMID: 26909042; PMCID: PMC4754577.
Brugada J, Katritsis DG, Arbelo E, Arribas F, Bax JJ, et al., ESC Scientific Document Group. 2019 ESC Guidelines for the management of patients with supraventricular tachycardiaThe Task Force for the management of patients with supraventricular tachycardia of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2020 Feb 1;41(5):655-720. doi: 10.1093/eurheartj/ehz467. Erratum in: Eur Heart J. 2020 Nov 21;41(44):4258. PMID: 31504425.
Nanna M, Stergiopoulos K. Pregnancy complicated by valvular heart disease: an update. J Am Heart Assoc. 2014 Jun 5;3(3):e000712. doi: 10.1161/JAHA.113.000712. PMID: 24904015; PMCID: PMC4309052.
Davydova YuV, Dvulit MP. [Placental syndromes in the clinic of extragenital pathology in terms of endothelial dysfunction: modern ideas and ways of correction]. Zdorov’e zhenshchiny. 2015; 5: 83-86. Ukrainian.
Mel’nyk YuM, Shliakhtina AO. [Early predictors of placental dysfunction]. Zdorov’e zhenshchiny. 2016; 8(114): 25-28. Ukrainian.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 В. Ю. ДОБРЯНСЬКА, С. М. ГЕРЯК, Л. М. МАЛАНЧУК, М. І. ШВЕД, І. В. КОРДА
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.