КАРДІАЛЬНІ ПРОЯВИ НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ

Автор(и)

  • В. Ю. ДОБРЯНСЬКА Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • С. М. ГЕРЯК Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • Л. М. МАЛАНЧУК Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • М. І. ШВЕД Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • І. В. КОРДА Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(47).2021.242663

Ключові слова:

вагітність, недиференційована дисплазія сполучної тканини, пролапс мітрального клапана, екстрасистолія, ускладнення вагітності

Анотація

Серед вісцеральних проявів НДСТ у вагітних найчастіше діагностують пролапс мітрального клапана (20–25%) при якому під час вагітності розвивається більша кількість серцево-судинних та акушерських ускладнень, що й демонструє високу загальноклінічну значущість проблеми сполучнотканинної дисплазії серця саме для ведення вагітності та потребує розробки адекватних програм лікування, профілактики ускладнень та ведення вагітних із сполучнотканинною дисплазією.
Мета. Визначення частоти розвитку патології вагітності у жінок з клінічними ознаками синдрому НДСТ та ПМК, ускладненим екстрасистолічною аритмією.
Матеріали й методи. Для аналізу відібрано 138 вагітних із ПМК та супутніми ознаками НДСТ та 54 здорових вагітних. Оцінювали клінічні прояви НДСТ, різні варіанти аритмій та загальну кількість ускладнень вагітності та пологів.
Результати. У вагітних з клінічними ознаками синдрому НДСТ та ПМК, ускладненим екстрасистолічною аритмією значно частіше реєстрували випадки частої ШЕ в порівнянні з частою СЕ (47,8 % проти 18,1 %, р<0,001) та випадки поєднання частої СЕ і ШЕ (13,3% проти 1,5%, р<0,05). У них значно частіше визначались як симптоми аритмологічного характеру, так і симптоми, які свідчили про порушення вегетативного статусу. Наявність синдрому НДСТ частіше супроводжується розвитком ускладнень вагітності та пологів, тобто, у цих вагітних існують обумовлені генетичні та фенотипові фактори ризику для розвитку патологічного перебігу вагітності та пологів, пологового травматизму, інвалідизації матері та новонародженої дитини, що обгрунтовує необхідність виділення вагітних з ознаками НДСТ, ПМК та акстрасистолічною аритмією в окрему групу ризику та розробку для них індивідуалізованих програм профілактики та лікування як вісцеральних (кардіальних) проявів НДСТ, так і можливих ускладнень вагітності і пологів.
Висновки. У 3,1 % вагітних діагностують фенотипові ознаки (стигми) недиференційованої дисплазії сполучної тканини, при цьому найбільш частими вісцеральним кардіальним проявом є пролапс мітрального клапана. Наявність у вагітних з НДСТ пролапсу мітрального клапана та екстрасистолічної аритмії супроводжується достовірно більш частим розвитком у цих пацієнток ускладнень вагітності та пологів.

Біографії авторів

В. Ю. ДОБРЯНСЬКА, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль

Кафедра акушерства та гінекології №1

С. М. ГЕРЯК, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль

Кафедра акушерства та гінекології №2

Л. М. МАЛАНЧУК, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль

Кафедра акушерства та гінекології №1

М. І. ШВЕД, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль

Кафедра невідкладної та екстреної медичної допомоги

І. В. КОРДА, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль

Кафедра акушерства та гінекології №2

Посилання

Sadekova O.N., Kniazeva I.P., Iarovaia E.B., et al. [The role of systemic disorders in formation of gestational complications and their genetic component]. Akusherstvo i ginekologiia., 2012; 4(2): 21-28. Russian.

Vdovychenko YuP. [Influence of connective tissue dysplasia and ulceration diseases of the veins of the lower extremities in pregnant women on the occurrence of perinatal and obstetric complications]. Aktual`ni pytannia pediatriyi, akusherstva ta hinekolohyi. 2013; 2:79-82.

Terekhovskaya YuV, Smirnova EA. [Heart rhythm disord ers in pregnancy]. “Science of the young - Eruditio Juvenium” 2017:462-80. Russian. https://doi.org/210.23888/Hmj20173462-480.

Mach F, Baigent C, Catapano AL, Koskinas KC, Casula M, Badimon L, Chapman MJ, De Backer GG, Delgado V, Ference BA, Graham IM, Halliday A, Landmesser U, Mihaylova B, Pedersen TR, Riccardi G, Richter DJ, Sabatine MS, Taskinen MR, Tokgozoglu L, Wiklund O; ESC Scientific Document Group. 2019 ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias: lipid modification to reduce cardiovascular risk. Eur Heart J. 2020 Jan 1;41(1):111-188. doi: 10.1093/eurheartj/ehz455. Erratum in: Eur Heart J. 2020 Nov 21;41(44):4255. PMID: 31504418.

Nazarenko LH. [Connective tissue dysplasia: a role in human pathology and problems of gestation (Review)]. Zhinochyy likar.2010;1:42-48. Ukrainian.

Zoloto EV., [Connective tissue dysplasia - a problem in modern medicine]. Universitetskaya Clinika, [S.l.], 2018 Dec;4(29): 109-116. Russian. ISSN 1819-0464.

Chia YT, Yeoh SC, Lim MC, Viegas OA, Ratnam SS. Pregnancy outcome and mitral valve prolapse. Asia Oceania J Obstet Gynaecol. 1994 Dec;20(4):383-8. doi: 10.1111/j.1447-0756.1994.tb00485.x. PMID: 7832670.

Anum EA, Hill LD, Pandya A, Strauss JF 3rd. Connective tissue and related disorders and preterm birth: clues to genes contributing to prematurity. Placenta. 2009 Mar;30(3):207-15. doi: 10.1016/j.placenta.2008.12.007. Epub 2009 Jan 18. PMID: 19152976; PMCID: PMC2673455.

Gazieva IA, Chistyakova GN, Remizova II. [The role of hormonal and vascular regulation disorders in the genesis of early reproductive losses]. Zhurnal zhenskikh bolezney. 2014; 63(4): 22-33. Russian.

Soleyko EV, Osipenko IP, Soleyko LP. [«Biochemical portrait» of syndrome of undifferentiated connective tissue dysplasia]. Liky Ukrainy. 2014; 1(177): 6-14. Ukrainian.

Nazarenko LH. [Undifferentiated connective tissue dysplasia - an independent]. Zdorov’e zhenshchiny. 2012; 1:149-152. Ukrainian.

Otto CM, Nishimura RA, Bonow RO, Carabello BA, Erwin JP 3rd, Gentile F, Jneid H, Krieger EV, Mack M, McLeod C, O’Gara PT, Rigolin VH, Sundt TM 3rd, Thompson A, Toly C. 2020 ACC/ AHA Guideline for the Management of Patients With Valvular Heart Disease: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. Circulation. 2021 Feb 2;143(5):e72-e227. doi:10.1161/CIR.0000000000000923. Epub 2020 Dec 17. Erratum in: Circulation. 2021 Feb 2;143(5):e229. PMID: 33332150.

Makarchuk OM, Rymarchuk OM., et. al. [Undifferentiated connective tissue dysplasia as a probable factor gestational complications]. Obstetrics. Gynecology. Genetics’. 2015; 2:18-19. Ukrainian.

Smirnova TL, Gerasimova LI, Sidorov AYe, Chernyshov VV, Gubanova YeA. [Features of the course of pregnancy and childbirth in women with the syndrome of undifferentiated connective tissue dysplasia]. Practical medicine. 2018;16(6):39-44. Russian. https://doi.org/10.32000/2072-1757-2018-16-6-39-44.

Golitsyin SP., Panchenko EP., Maykov EB., Shlevkov NB., Kropacheva ES. [Supraventricular arrhythmias. Diagnosis, treatment, prevention of complications. A practical guide]. MIA. 2018:112. Russian.

A. John Camm, Paulus Kirchhof, Gregory Y.H. Lip, et al. Guidelines for the management of atrial fibrillation: The Task Force for the Management of Atrial Fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC), European Heart Journal, Volume 31, Issue 19, October 2010, Pages 2369–2429, https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehq278

Filipenko PS, Malookaya YuS. [The role of connective tissue dysplasia in the formation of mitral valve prolapse]. Klinicheskaya meditsina. 2006;84(12):13-9. Russian.

Siromakha SO, Davydova YuV, Volkova NI, Lazoryshynets VV. [Marfan syndromeand pregnancy]. Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology. 2020;1:94-101. (Ukrainian) https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11492.

Gaccioli F, Lager S. Placental Nutrient Transport and Intrauterine Growth Restriction. Front Physiol. 2016 Feb 16;7:40. doi: 10.3389/fphys.2016.00040. PMID: 26909042; PMCID: PMC4754577.

Brugada J, Katritsis DG, Arbelo E, Arribas F, Bax JJ, et al., ESC Scientific Document Group. 2019 ESC Guidelines for the management of patients with supraventricular tachycardiaThe Task Force for the management of patients with supraventricular tachycardia of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2020 Feb 1;41(5):655-720. doi: 10.1093/eurheartj/ehz467. Erratum in: Eur Heart J. 2020 Nov 21;41(44):4258. PMID: 31504425.

Nanna M, Stergiopoulos K. Pregnancy complicated by valvular heart disease: an update. J Am Heart Assoc. 2014 Jun 5;3(3):e000712. doi: 10.1161/JAHA.113.000712. PMID: 24904015; PMCID: PMC4309052.

Davydova YuV, Dvulit MP. [Placental syndromes in the clinic of extragenital pathology in terms of endothelial dysfunction: modern ideas and ways of correction]. Zdorov’e zhenshchiny. 2015; 5: 83-86. Ukrainian.

Mel’nyk YuM, Shliakhtina AO. [Early predictors of placental dysfunction]. Zdorov’e zhenshchiny. 2016; 8(114): 25-28. Ukrainian.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-08

Номер

Розділ

Статті