ДО ПИТАННЯ ПРО СТАН МІОМИ МАТКИ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ

Автор(и)

  • Т. Ф. ТАТАРЧУК Державна установа «ІПАГ ім. академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ; Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-5498-4143
  • Н. В. КОСЕЙ Державна установа «ІПАГ ім. академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ; Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ, Ukraine
  • С. І. РЕГЕДА Державна установа «ІПАГ ім. академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ; Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ, Ukraine
  • О. В. ЗАНЬКО Державна установа «ІПАГ ім. академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ; Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ, Ukraine
  • К. Д. ПЛАКСІЄВА Державна установа «ІПАГ ім. академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ; Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(47).2021.242698

Ключові слова:

міома матки, вагітність, фертильність

Анотація

Міома матки є надзвичайно поширеною пухлиною репродуктивної системи жінки, серед проявів якої є безпліддя, спонтанні аборти, неправильне положення плоду, передлежання плаценти, передчасні пологи, кровотечі під час та після пологів, а також підвищений ризик кесарського розтину. Відповідно до даних літературних джерел міоми демонструють зміну розміру під час вагітності та в післяпологовому періоді.
Метою дослідження було оцінити динаміку зміни розмірів міоми матки під час вагітності та вплив наявної міоми матки на перебіг вагітності та пологів.
Матеріали та методи. Були оцінені амбулаторні карти пацієнток віком від 24 до 45 років (середній вік склав 33,36 ± 4,63 року), яким були встановлені діагнози Вагітність та Міома матки з 2016 по 2021 рік в медичному центрі Верум (n=57). Для статистичного аналізу використовувався розмір найбільшого міоматозного вузла до під час (І або ІІ пренатальний скринінг) та після вагітності (перше УЗД ОМТ після пологів). 41 пацієнтка з 57 мали заключення УЗД до, під час та після вагітності і були включені до статистичного аналізу змін розмірів міоми матки.
Результати. Cеред пацієнток, включених у статистичний аналіз під час вагітності міома матки збільшувалась у об’ємі на 194,38%±86,9 (на 40,98±18,4 в діаметрі), та зменшувалась на 53,98%±14,93 в діаметрі та на 54,28%±29,62 від вихідного показника в післяпологовому періоді. Значне число міом (39,47%) дійсно зазнало регресу та не було візуалізовано під час першого УЗД після пологів. Показник живонародження був високим - 90% (у 64% пологорозрішення відбувалось через природні пологові шляхи та у 26% шляхом кесарського розтину).
Висновки. Не відмічено впливу інтрамуральних, інтрамурально-субсерозних та субсерозних вузлів середнім діаметром £20 мм на настання вагітності та живонародження у жінок. Переважна кількість міоматозних вузлів під час вагітності збільшується майже втричі, однак після пологів вони повертаються до вихідного розміру та навіть зменшуються вдвічі. Це можна розглядати як підтвердження відсутності негативного впливу вагітності, а можливо, і позитивний вплив на розмір міоми матки, що потребує подальших досліджень.

Біографії авторів

Т. Ф. ТАТАРЧУК, Державна установа «ІПАГ ім. академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ; Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ

Відділення ендокринної гінекології;

Відділ репродуктивного здоров’я

Н. В. КОСЕЙ, Державна установа «ІПАГ ім. академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ; Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ

Відділення ендокринної гінекології;

Відділ репродуктивного здоров’я

С. І. РЕГЕДА, Державна установа «ІПАГ ім. академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ; Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ

Відділення ендокринної гінекології;

Відділ репродуктивного здоров’я

О. В. ЗАНЬКО, Державна установа «ІПАГ ім. академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ; Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ

Відділення ендокринної гінекології;

Відділ репродуктивного здоров’я

 

К. Д. ПЛАКСІЄВА, Державна установа «ІПАГ ім. академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ; Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ

Відділення ендокринної гінекології;

Відділ репродуктивного здоров’я

Посилання

Tatarchuk T, Kosey N, Redko N, Yarotskaya N, Dzhupin V. Conserving therapy for symptomatic uterine leiomyoma in patient of reproductive age. Reproductive Endocrinology. 2016;(28):94. DOI:10.18370/2309-4117.2016.28.94-100

Stewart EA, Cookson CL, Gandolfo RA, Schulze- Rath R. Epidemiology of uterine fibroids: A systematic review. BJOG: An International Journal of Obstetrics & Gynaecology.

Mercy SE, Lekpa KD. Prevalence of Uterine Leiomyoma Coexisting with Intrauterine Pregnancy. International Journal of Research and Innovation in Applied Science (IJRIAS).2021;(5);3.31–35.

Laughlin S, Baird D, Savitz D, Herring A, Hartmann K. Prevalence of Uterine LEIOMYOMAS in the first trimester of pregnancy. Obstetrics & Gynecology. 2009;113(3):630–5. DOI: 10.1097/aog.0b013e318197bbaf

Delli Carpini G, Verdecchia V, Papiccio M, Grelloni C, Ciavattini A. Comparison of uterine fibroids’ growth pattern during pregnancy according to fetal sex: An observational study. Biology of Sex Differences. 2019;10(1). DOI:10.1186/s13293-019-0266-2 (date of access: 11.08.2021).

Saleh HS, Mowafy HE, Hameid AA, Sherif HE, Mahfouz EM. Does uterine fibroid adversely affect obstetric outcome of pregnancy? BioMed Research International. 2018;2018:1–5. DOI:10.1155/2018/8367068 (date of access: 11.08.2021).

Song L, Shen L, Mandiwa C, Yang S, Liang Y, Yuan J, et al. Induced and spontaneous abortion and risk of uterine fibroids. Journal of Women’s Health. 2017;26(1):76–82. DOI:10.1089/jwh.2016.5913.

Sundermann AC, Velez Edwards DR, Bray MJ, Jones SH, Latham SM, Hartmann KE. Leiomyomas in pregnancy and spontaneous abortion: A systematic review and meta-analysis [Internet]. Obstetrics and gynecology. U.S. National Library of Medicine; 2017 [cited 2021Aug17]. Available from: https://pubmed. ncbi.nlm.nih.gov/29016496/ (date of access: 11.08.2021). DOI:10.1097/aog.0000000000002313

Hartmann KE [et al.]. Prospective Cohort Study of Uterine Fibroids and Miscarriage Risk. American Journal of Epidemiology. 2017; (186):10:1140–1148 DOI:10.1093/aje/kwx062

Karlsen K, Schiшler Kesmodel U, Mogensen O, Humaidan P, Ravn P. Relationship between a uterine fibroid diagnosis and the risk of adverse obstetrical outcomes: A cohort study. BMJ Open. 2020;10(2). DOI:10.1136/bmjopen-2019-032104

Yan L, Yu Q, Zhang Y-nan, Guo Z, Li Z, Niu J, et al. Effect of Type 3 intramural FIBROIDS on in vitro fertilization–intracytoplasmic sperm INJECTION outcomes: A retrospective cohort study. Fertility and Sterility. 2018;109(5). DOI:10.1016/j.fertnstert.2018.01.007

Zhao R, Wang X, Zou L, Li G, Chen Y, Li C, et al. Adverse obstetric outcomes in pregnant women with uterine Fibroids in China: A Multicenter Survey involving 112,403 DELIVERIES. PLOS ONE. 2017;12(11). DOI:10.1371/journal.pone.0187821

Lai J, Caughey A, Qidwai GI, Jacoby AF. Neonatal outcomes in women With SONOGRAPHICALLY identified uterine leiomyomata. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 2007;197(6). DOI: 10.3109/14767058.2011.572205

Girault A, Le Ray C, Chapron C, Goffinet F, Marcellin L. Leiomyomatous uterus and preterm birth: An exposed/unexposed monocentric cohort study. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 2018;219(4). DOI:10.1016/j.ajog.2018.08.033

Penzias A, Bendikson K, Butts S, Coutifaris C, Falcone T, Fossum G, et al. Removal of myomas in asymptomatic patients to improve fertility and/or reduce miscarriage rate: A guideline. Fertility and Sterility. 2017;108(3):416–25. DOI:10.1016/j.fertnstert.2017.06.034.

Lee SJ, Ko HS, Na S, Bae JY, Seong WJ, Kim JW, et al. Nationwide population-based cohort study of adverse obstetric outcomes in pregnancies with myoma or following myomectomy: Retrospective cohort study. BMC Pregnancy and Childbirth. 2020;20(1). DOI:10.1186/s12884-020-03406-9.

Ciavattini A, Clemente N, Delli Carpini G, Di Giuseppe J, Giannubilo SR, Tranquilli AL. Number and size of uterine fibroids and obstetric outcomes. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 2014;28(4):484–8. DOI:10.3109/14767058.2014.921675

Kim M. Spontaneous complete regression of large uterine fibroid after the second vaginal delivery. Medicine. 2018;97(45). DOI:10.1097/md.0000000000013092 (date of access: 11.08.2021).

Pйcout M, Cosson M, Collinet P, Rubod C, Giraudet G. Disappearance of a Myoma after pregnancy in a 38 years OLD patient, treated by Ulipristal Acetate without success before getting pregnant. Journal of Gynecology Obstetrics and Human Reproduction. 2019;48(9):781–3. DOI:10.1016/j.jogoh.2019.03.015 (date of access: 11.08.2021).

Ghosh S, Naftalin J, Imrie R, Hoo W-L. Natural history of UTERINE Fibroids: A RADIOLOGICAL PERSPECTIVE. Current Obstetrics and Gynecology Reports. 2018;7(3):117–21. DOI:10.1007/s13669-018-0243-5 (date of access: 11.08.2021).

Zhang J, Zou B, Wang K. Spontaneous expulsion of a huge cervical leiomyoma from the vagina after cesarean. Medicine. 2018;97(33). DOI:10.1097/md.0000000000011766 (date of access: 11.08.2021).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-08

Номер

Розділ

Статті