ПРЕДИКТОРИ РОЗВИТКУ АКУШЕРСЬКИХ УСКЛАДНЕНЬ ТА АЛГОРИТМ ВЕДЕННЯ ВАГІТНИХ ІЗ СПОЛУЧНО-ТКАНИННОЮ ДИСПЛАЗІЄЮ СЕРЦЯ

Анотація

Вагітність, навіть за умови її фізіологічного перебігу, супроводжується напруженням усіх функціональних систем організму, яке виникає вже починаючи з I триместру вагітності і зростає в період їх функціональної перебудови. При наявності недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ) процеси гестації можуть порушуватися і приводити до виникнення акушерських втрат.

Мета роботи присвячена оптимізації тактики ведення вагітності, лікування та профілактики акушерських ускладнень у жінок із сполучнотканинною дисплазією та пролапсом мітрального клапана, ускладненим екстрасистолічною аритмією, шляхом диференційованого застосування комплексного медикаментозного лікування, що дає змогу нормалізувати основні патогенетичні фактори розвитку ускладнень вагітності при даній коморбідній патології.

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення мети обстежено 164 вагітних, з ознаками НДСТ та ПМК та 26 здорових вагітних. Окрім загально-клінічного та акушерського обстеження всім вагітним було проведено лабораторно - інструментальне дослідження вивчення стану плода та фетоплацентарного комплексу, стану ССС, судинного ендотелію, активність перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантних систем захисту, визначення електролітного балансу крові.

Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що перебіг вагітності у жінок з недиференційованою дисплазією сполучної тканини та пролапсом мітрального клапану, ускладненим ЕА, супроводжується достовірно вищою частотою розвитку акушерських та перинатальних ускладнень вагітності протягом усього періоду гестації (r=0,756-0,869, р<0,05).

У вагітних із синдромом НДСТ та ПМК, ускладненим ЕА, клінічно хвороба проявляється розвитком як симптомів аритмічного характеру, так і ознаками порушення вегетативного статусу, що суттєво скорочує час кровопостачання і погіршує метаболічні процеси в міокарді та плаценті, які є безпосередніми причинами дисфункції плаценти, затримки росту плода, розвитку аномалій пологової діяльності та ускладнень в ранньому післяпологовому періоді. Вказані порушення у вагітних із ПМК на фоні НДСТ асоціюються з гіпо- та диселектролітемією Mg²+, К+ та гіперкальціемією, порушеннями рівноваги в системі ПОЛ-АОЗ, вираженістю ендотеліальної дисфункції.

У вагітних з НДСТ та ПМК під впливом рекомендованого лікування аргінін-карнітиновим та вітамінно-мінеральним комплексом рівень електролітів, електрофізіологічні та функціональні показники систоло-діастолічної функції міокарда нормалізувались до рівня здорових вагітних за рахунок відновлення метаболічних процесів та покращення периферичної гемодинаміки, що супроводжувалось задовільним матково-плацентарно-плодовим кровотоком (за даними доплерометрії), зниженням частоти невиношування, прееклампсії, СЗРП та ускладнень в пологах та післяпологовому періоді. Додавання до запропонованого медикаментозного супроводу вагітних селективного бета-адреноблокатора небівололу сприяло ліквідації екстрасистолії, що проявлялося достовірним покращенням електрофізіологічних параметрів та систоло-діастолічної функції серця.

Отримані гемодинамічні, антиаритмічні та метаболічні ефекти від запропонованої комплексної терапії у вагітних з НДСТ та ПМК, ускладненим екстрасистолічною аритмією, супроводжувались достовірним зниженням частоти розвитку ускладнень вагітності та пологів.