ВНУТРІШНЬОМАТКОВА БАЛОННА ТАМПОНАДА, ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД КОНСЕРВАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ ПІСЛЯПОЛОГОВОЇ КРОВОТЕЧІ
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(49).2022.266324Ключові слова:
післяпологова кровотеча, фактори ризику, внутрішньоматкова балонна тампонадаАнотація
Післяпологова кровотеча (ППК) є основною причиною материнської смертності в усьому світі і становить приблизно чверть усіх материнських смертей на сучасному етапі. У травні 2021 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) опублікувала оновлені рекомендації, що внутрішньоматкова балонна тампонада є ефективним засобом лікування післяпологової кровотечі, коли лікування першої лінії неефективне. Впровадження внутрішньоматкової балонної тампонади для лікування післяпологової кровотечі під час кесаревого розтину виявляється безпечним і ефективним, що сприяє зниженню як інвазивних процедур, так і частоти трансфузій.
Мета дослідження Оцінити ефективність комплексного лікування гіпотонічної післяпологової кровотечі та кровотечі з передлежанням або відшаруванням плаценти під час кесаревого розтину шляхом використання внутрішньоматкової балонної тампонади для запобігання перипортальної гістеректомії.
Матеріал і методи дослідження Проведений аналіз 30 випадків післяпологових кровотеч для лікування яких застосовували внутрішньоматкову балонну тампонаду (ВБТ), які закінчились ефективним консервативним лікуванням без гістеректомії.
Результати дослідження та їх обговорення Паритет пологів має важливе значення, як фактор ризику виникнення гіпотонічної кровотечі. Розтягнена матка внаслідок великого плода була у 4 (13,3%), двійня – у 3 (10%), багатоводдя – у 2 (6,6%), тобто кожна третя жінка мала такий фактор ризику виникнення кровотечі. Важливе значення щодо виснаження скоротливої діяльності матки та виникнення післяпологових кровотеч має перебіг пологів. Масивна акушерська кровотеча більше 1,5% від маси була у 3 (13,6%) жінок, до 1,5% - у 17 (77,2%), до 1% - у 2 (9,2%). Для лікування ППК після неефективних заходів першої лінії проводили внутрішньоматкову балонну тампонаду. Як свідчать наші дані, знаходження внутрішньоматкового балона поступово призводило до зупинки кровотечі. Через 1 годину після ВБТ матки величина крововтрати зменшилась до 400 мл за годину, поступово зменшуючись до 4 – 6 годин. Після 6 годин знаходження ВБТ в матці кровотеча була зупинена та відновлений ОЦК жінок.
Висновки Таким чином, жінки, які мають в анамнезі масивні післяпологові кровотечі, жінки, що багато народжували, вагітні з розтягненою маткою, внаслідок великого плода, багатоплідної вагітності, роділлі з порушенням скоротливої діяльності матки є групою ризику щодо виникнення післяпологових кровотеч. Внутрішньоматкова балонна тампонада є ефективним методом консервативного лікування післяпологових кровотеч, яка повинна широко використовуватись в акушерській практиці.
Посилання
Quandalle A, Ghesquière L, Kyheng M, Ducloy AS, Subtil D, Debarge V, Garabedian C.Impact of intrauterine balloon tamponade on emergency peripartum hysterectomy following vaginal delivery. Review Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2021 Jan;256:125-129. 10. doi: 10.1016/j.ejogrb.2020.10.064.
BienstockJ. L., EkeA. C., HueppchenN. A. Postpartum Hemorrhage. N Engl J Med. 2021 Apr 29;384(17):1635-1645. doi: 10.1056/NEJMra1513247.
Einerson BD, Son M, Schneider P, Fields I, Miller ES. The association between intrauterine balloon tamponade duration and postpartum hemorrhage outcomes. Am J Obstet Gynecol. 2017 Mar; 216(3):300.e1-300.e5. doi: 10.1016/j.ajog.2016.10.040.
Claire McLintock. Prevention and treatment of postpartum hemorrhage: focus on hematological aspects of management //Hematology Am Soc Hematol Educ Program (2020) 2020 (1): 542–546. https://doi.org/10.1182/hematology.2020000139
Dumont A, Bodin C, Hounkpatin B, Popowski T, Traore M, Perrin R, et al. Uterine balloon tamponade as an adjunct to misoprostol for the treatment of uncontrolled postpartum haemorrhage: a randomised controlled trial in Benin and Mali. BMJ Open. 2017;7(9):e016590. doi:10.1136/bmjopen-2017-016590
Efficacy of Intra-Uterine Tamponade Balloon in Post-Partum Hemorrhage after Cesarean Delivery: An Impact Study Mickaël Soued, Alexandre J Vivanti, Daniel Smiljkovski et al. J Clin Med. 2020 Dec 28;10(1):81. doi: 10.3390/jcm10010081 PMID: 33379355.
Weeks AD, Akinola OI, Amorim M, et al. World Health Organization Recommendation for Using Uterine Balloon Tamponade to Treat Postpartum Hemorrhage. Obstet Gynecol. 2022 Mar 1;139(3):458-462. doi: 10.1097/AOG.0000000000004674.
Ozgen G, Aydin GA. Effectiveness of Intrauterine Bakri Balloon® Tamponade for Placenta Previa and Placenta Accreta Spectrum. J Coll Physicians Surg Pak. 2020 Jul;30(7):707-712. doi: 10.29271/jcpsp.2020.07.707.
International Federation of Gynecology and Obstetrics, International Confederation of Midwives. Joint statement of recommendation for the use of tranexamic acid for the treatment of postpartum haemorrhage. 2021. Available from: www.figo.org/joint-statement-recommendation-tranexamic-acidtreatment-pph
Wei J, Dai Y, Wang Z, et al. Intrauterine double-balloon tamponade vs gauze packing in the management of placenta previa: A multicentre randomized controlled trial. Medicine (Baltimore). 2020 Feb;99(7):e19221. doi: 10.1097/MD.0000000000019221.
Kong MC, To WW. Balloon tamponade for postpartum haemorrhage: case series and literature review. Hong Kong Med J. 2013 Dec;19(6):484-90. doi: 10.12809/hkmj133873. Epub 2013 May
Mathur M, Ng QJ, Tagore S. Use of Bakri balloon tamponade (BBT) for conservative management of postpartum haemorrhage: a tertiary referral centre case series. J Obstet Gynaecol. 2018 Jan;38(1):66-70. doi: 10.1080/01443615.2017.1328671.
Revert M, Rozenberg P, Cottenet J, Quantin C. Intrauterine Balloon Tamponade for Severe Postpartum Hemorrhage. Obstet Gynecol. 2018 Jan;131(1):143-149. doi: 10.1097/AOG.0000000000002405.
Mattern J, Sibiude J, Picone O, Mandelbrot L. Efficiency of Bakri intra uterine tamponade balloon use in postpartum hemorrhage: Before and after study. Gynecol Obstet Fertil Senol. 2021 Apr;49(4):239-245. doi: 10.1016/j.gofs.2020.11.017.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.
