ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАТУС ЖІНОК З НЕПЛІДДЯМ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ COVID 19

Автор(и)

  • О.Г. БОЙЧУК Івано-Франківський національний медичний університет, Україна
  • І.С. ГОЛОВЧАК Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(50).2023.274972

Ключові слова:

неплідність, Covid 19, допоміжні репродуктивні технології, якість життя, депресія

Анотація

Пандемія коронавірусної хвороби 2019 вплинула на психічне здоров’я людей у цілому світі.

Мета: вивчити психоемоційний статус жінок з непліддям після перенесеного захворювання Covid 19.

Матеріали і методи. У комплексне дослідження включено 150 пацієнток-програм ДРТ. Основну групу склали 100 пацієнток з непліддям репродуктивного віку, які перенесли Covid 19 і були розділені на 2 підгрупи. І підгрупу склали 70 жінок, у яких лікування ДРТ не було ефективним, ІІ підгрупу склали 30 пацієнток, у яких лікування ДРТ було ефективним. Групу порівняння склали 50 пацієнток, які не хворіли Covid 19. Для оцінки психоемоційного статусу використовували опитувальник FertiQoL, методику диференційоної діагностики депресивних станів В.Зунга.

Результати. Проблеми з репродукцією позначаються на якості їх життя жінок, що перенесли захворювання на Covid 19, та обумовлюють психологічні порушення. Більше третини (35,7 %) жінок, у яких лікування ДРТ було неефективним оцінюють свій стан здоров’я як поганий і дуже поганий, а більше половини (52,8 %) незадоволені якістю свого життя. Найбільше від проблем з фертильністю страждала емоційна сфера – середня оцінка 45,3±2,2. Знижена також оцінка за шкалами «психічне та фізичне здоров’я» та «соціальна сфера». Хоча пацієнтки досить високо оцінили якість наданого лікування непліддя, його переносимість у цієї групи жінок була гіршою. При цьому стан половини жінок оцінювався як субдепресивний або маскована депресія (54,3 %), а депресію діагностовано у 14,3 %.

Висновок. Порушення психоемоційного стану після перенесеного захворювання Covid 19 у жінок репродуктивного віку з непліддям негативно впливає на ефективність лікування методами ДРТ.

Посилання

Luo Y, Chua CR, Xiong Z, Ho RC, Ho CSH. A Systematic Review of the Impact of Viral Respiratory Epidemics on Mental Health: An Implication on the Coronavirus Disease 2019 Pandemic. Front Psychiatry. 2020 Nov 23;11:565098. doi: 10.3389/fpsyt.2020.565098. PMID: 33329106; PMCID: PMC7719673.

COVID-19 Mental Disorders Collaborators. Global prevalence and burden of depressive and anxiety disorders in 204 countries and territories in 2020 due to the COVID-19 pandemic. Lancet. 2021 Nov 6;398(10312):1700-1712. doi: 10.1016/S0140-6736(21)02143-7. Epub 2021 Oct 8. PMID: 34634250; PMCID: PMC8500697.

Almeida M, Shrestha AD, Stojanac D, Miller LJ. The impact of the COVID-19 pandemic on women’s mental health. Arch Womens Ment Health. 2020 Dec;23(6):741-748. doi: 10.1007/s00737-020-01092-2. Epub 2020 Dec 1. PMID: 33263142; PMCID: PMC7707813.

Akgor U, Fadıloglu E, Soyak B, Unal C, Cagan M, Temiz BE, Erzenoglu BE, Ak S, Gultekin M, Ozyuncu O. Anxiety, depression and concerns of pregnant women during the COVID-19 pandemic. Arch Gynecol Obstet. 2021 Jul;304(1):125-130. doi: 10.1007/s00404-020-05944-1. Epub 2021 Jan 12. PMID: 33433702; PMCID: PMC7802427.

Leight K. L., Fitelson E. M., Weston C. A., Wisner K. L. Childbirth and mental disorders. Int. Rev. Psychiatry. 2010. 22 (5): 453–471.

Eleftheriades M, Vousoura E, Eleftheriades A, Pervanidou P, Zervas IM, Chrousos G, Vlahos NF, Sotiriadis A. Physical Health, Media Use, Stress, and Mental Health in Pregnant Women during the COVID-19 Pandemic. Diagnostics (Basel). 2022 May 1;12(5):1125. doi: 10.3390/diagnostics12051125. PMID: 35626281; PMCID: PMC9140022.

Cuijpers P., Vogelzangs N., Twisk J. [et al.] Differential mortality rates in major and subthreshold depression: a meta-analysis of studies that measured both. Br. J. Psychiatry. 2013. 202 (1): 22–27.

Ding X. X., Wu Y. L., Xu S. J. [et al.] Maternal anxiety during pregnancy and adverse birth outcomes: a systematic review and metaanalysis of prospective cohort studies. J. Affect. Disord. 2014. 159: 103–110.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-22

Номер

№ 2(50) (2022)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 О.Г. БОЙЧУК, І.С. ГОЛОВЧАК

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
  2. Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
  3. Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
  4. Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції  (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
  5. Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
  6. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
  7. Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.