ОСОБЛИВОСТІ ПРЕГРАВІДАРНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ БАТЬКІВ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ COVID–19.

Автор(и)

  • В.П. МІЩЕНКО Одеський національний медичний університет, Україна
  • Г.Л. ЛАВРИНЕНКО Одеський національний медичний університет, Україна
  • Л.І. ІБРАГІМОВА Одеський національний медичний університет, Україна
  • М.Ю. ШВАГА Одеський національний медичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(50).2023.274995

Ключові слова:

прегравідарна підготовка, перенесене захворювання COVID–19

Анотація

Своєчасна персоніфікована підготовка до вагітності має важливе превентивне, прогностичне, клінічне значення для подальшого перебігу гестаційних процесів. Особливого значення набуває планування вагітності майбутніми батьками, принципово чоловіком і жінкою, в умовах пандемії COVID–19, враховуючи тропність віруса SARS–Cov–2 (COVID–19) до ендотелія судин.

Мета дослідження полягала у визначенні особливостей прегравідарної підготовки майбутніх батьків після перенесеного захворювання COVID–19 шляхом застосування персоніфікованих профілактичних заходів.

Матеріали і методи дослідження. Обстежено 42 жінки та 42 їх чоловіків репродуктивного віку, які хворіли на COVID–19 впродовж останнього року. Основна група представлена 21 сімейною парою, які планували вагітність після персоніфікованої підготовки. У групі порівняння (21 сімейна пара) вагітність наступила спонтанно в короткий час після захворювання. Розроблений та запропонований алгоритм передконцепційної підготовки включав своєчасну оцінку їх соматичного стану в постковідний період, в тому числі – гемостазіологічних показників крові, маркерів запалення (феритін, СРБ, D–дімер), виявлення супутньої інфекційної флори та визначенні найбільш безпечного терміну, через який раціонально рекомендувати планування вагітності та персоніфіковану прегравідарну підготовку за 3 – 4 місяців до передбачуваного природного запліднення.

Результати дослідження та їх обговорення. Наявність інфекційних процесів в організмі жінок є супутнім чинником перебігу COVID–19 та особливостей клінічних проявів постковідного синдрому. Підвищені рівні маркерів запалення (феритіну, СРБ (С реактивний білок), D–дімеру) та знижені вітаміну D, магнію є підставою для патогенетичного обґрунтування етапу комплексної персоніфікованої передконцепційної підготовки.

Висновки. Особливості прегравідарної підготовки майбутніх батьків (чоловік/жінка) після перенесеного захворювання COVID–19 полягають у: 1) своєчасній оцінці їх соматичного стану в постковідний період, в тому числі – гемостазіологічних показників крові, маркерів запалення (феритін, СРБ, D–дімер), виявлення супутньої інфекційної флори та визначенні найбільш безпечного терміну, у якому раціонально рекомендувати планування вагітності ; 2) застосуванні за показаннями превентивної комплексної персоніфікованої профілактики та персоніфікованої прегравідарної підготовки за 3 – 4 місяців до передбачуваного природного запліднення, в тому числі шляхом прийому вітамінних макро – мікроелементних амінокислотних комплексів, що містять Метилфолат і продовження їх прийому впродовж гестаційного терміну; 3) контролі показників згортальної системи крові за триместрами вагітності.

Посилання

Mishchenko VP, Shpak IV, Rudenko IV et al. Peculiarities of the postpartum period in a woman in labor. Reproduktyvna endokrynolohiya. 2021; 3(59):46-50. DOI: http://dxdoi.org/10.18370/2309-4117.2021.59.46-50. (In Ukrainian).

Rudenko IV, Mishchenko VP. Pathogenetic substantiation of personalized correction of folate cycle disorders using a complex with metafolin for the prevention of congenital malformations. Reproduktyvna endokrynolohiya. 2020; 2(52):67-72. DOI: http://dxdoi.org/10.18370/2309-4117.2020.52.67-72. (In Ukrainian).

Kilicaslan AÖ, Kutlu R, Kilinc I, Ozberk DI. The effects of vitamin D supplementation during pregnancy and maternal vitamin D levels on neonatal vitamin D levels and birth parameters. J Matern Neonatal Med. 2018;31(13):17271734. doi: https://doi.org/10.1080/14767058.2017.1326897

Metayer C, Elizabeth Milne E, Dockerty JD, et al. Maternal supplementation with folic acid and other vitamins and risk of eulehemia in affspring. Epidemiology. 2014;25: 81122.

Centers for Disease Control and Prevention. Considerations for in patient obstetric health caresettings. Available from:https://www.cdc.gov/coronavirus/2019ncov/hcp/in patient obstetric health care guidance.html.

Diriba K, Awulachew E, Getu E. The effect of coronavirus infection during pregnalfetal transmission: systematic review and metaanalisis. European Journal of Medical Research . 2020; 25:3 9. https:// doi.org/10.1186/s4 000 10 2000 43 0w

Chamseddine RS. Pregnancy and Neonatal Outcomes in SARSCOV2 infection. A. Systematic Review. Journal of Pregnancy. 2020; 25: 7 10. Available from: https//doi.org/10.1155/2020/459250

Dang D. Potential effects of SARSCOV2 іnfection during pregnancy on fetuses and newboms areworty of attnion. J. Obstet. Gynaecol Res. 2020; 46(10): 7 12.

Guan WJ, Ni ZY, Hu Y. Clinical characteristics of coronavirus 2019 in China. N. Engl. J. Med. 2020; 382 (18):170820. doi: 10.1056/NeJMoa2002032.

Gidlöf S, Savchenko J, Brune T, Josefsson H. COVID19 in pregnancy with comorbidities: more liberal testing strategy is needed. Acta Obstet. Gynecol. Scand. 2020; 6: 12731. https://dx.doi.org/10.1111/aogs.13862.

Rasmussen SA, Smulian JC, Lednicky JA Coronavirus disease 2019 (COVID19) and pregnancy: what obstetricians need to know. Am. J. Obstet. Gynecol. 2020; 222(5): 415‐26. https://dx.doi.org/10.1016/j.ajog.2020.02.017.

Zaigham M, Andersson O. Maternal and perinatal outcomes with COVID19: A systematic review of 108 pregnancies. Acta Obstet. Gynecol. Scand. 2020; 99, Issuue 7: 82382. https://dx.doi.org/10.1111/aogs.13867

Sudre CY, Murray B, Varsavsky T, et al. AttributesandpredictorsofLongCOVID: analisis of COVID cаses and their symptoms collected by the Covid Symptoms Study App (https://www.medr[iv.org/content/10.1101/2020. 10. 19. 20214494v1)].

Tang N., Bai H., Chen X. Anticoagulant treatment is associated with decreased mortality in severe coronavirus disease 2019 patients with coagulopathy. J. Thromb. Haemost. 2020; 18, Issue 5: 10949. https://doi.org/10.1111/jth.14817.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-22

Номер

Розділ

Статті