ОСОБЛИВОСТІ ПРЕГРАВІДАРНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ БАТЬКІВ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ COVID–19.
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(50).2023.274995Ключові слова:
прегравідарна підготовка, перенесене захворювання COVID–19Анотація
Своєчасна персоніфікована підготовка до вагітності має важливе превентивне, прогностичне, клінічне значення для подальшого перебігу гестаційних процесів. Особливого значення набуває планування вагітності майбутніми батьками, принципово чоловіком і жінкою, в умовах пандемії COVID–19, враховуючи тропність віруса SARS–Cov–2 (COVID–19) до ендотелія судин.
Мета дослідження полягала у визначенні особливостей прегравідарної підготовки майбутніх батьків після перенесеного захворювання COVID–19 шляхом застосування персоніфікованих профілактичних заходів.
Матеріали і методи дослідження. Обстежено 42 жінки та 42 їх чоловіків репродуктивного віку, які хворіли на COVID–19 впродовж останнього року. Основна група представлена 21 сімейною парою, які планували вагітність після персоніфікованої підготовки. У групі порівняння (21 сімейна пара) вагітність наступила спонтанно в короткий час після захворювання. Розроблений та запропонований алгоритм передконцепційної підготовки включав своєчасну оцінку їх соматичного стану в постковідний період, в тому числі – гемостазіологічних показників крові, маркерів запалення (феритін, СРБ, D–дімер), виявлення супутньої інфекційної флори та визначенні найбільш безпечного терміну, через який раціонально рекомендувати планування вагітності та персоніфіковану прегравідарну підготовку за 3 – 4 місяців до передбачуваного природного запліднення.
Результати дослідження та їх обговорення. Наявність інфекційних процесів в організмі жінок є супутнім чинником перебігу COVID–19 та особливостей клінічних проявів постковідного синдрому. Підвищені рівні маркерів запалення (феритіну, СРБ (С реактивний білок), D–дімеру) та знижені вітаміну D, магнію є підставою для патогенетичного обґрунтування етапу комплексної персоніфікованої передконцепційної підготовки.
Висновки. Особливості прегравідарної підготовки майбутніх батьків (чоловік/жінка) після перенесеного захворювання COVID–19 полягають у: 1) своєчасній оцінці їх соматичного стану в постковідний період, в тому числі – гемостазіологічних показників крові, маркерів запалення (феритін, СРБ, D–дімер), виявлення супутньої інфекційної флори та визначенні найбільш безпечного терміну, у якому раціонально рекомендувати планування вагітності ; 2) застосуванні за показаннями превентивної комплексної персоніфікованої профілактики та персоніфікованої прегравідарної підготовки за 3 – 4 місяців до передбачуваного природного запліднення, в тому числі шляхом прийому вітамінних макро – мікроелементних амінокислотних комплексів, що містять Метилфолат і продовження їх прийому впродовж гестаційного терміну; 3) контролі показників згортальної системи крові за триместрами вагітності.
Посилання
Mishchenko VP, Shpak IV, Rudenko IV et al. Peculiarities of the postpartum period in a woman in labor. Reproduktyvna endokrynolohiya. 2021; 3(59):46-50. DOI: http://dxdoi.org/10.18370/2309-4117.2021.59.46-50. (In Ukrainian).
Rudenko IV, Mishchenko VP. Pathogenetic substantiation of personalized correction of folate cycle disorders using a complex with metafolin for the prevention of congenital malformations. Reproduktyvna endokrynolohiya. 2020; 2(52):67-72. DOI: http://dxdoi.org/10.18370/2309-4117.2020.52.67-72. (In Ukrainian).
Kilicaslan AÖ, Kutlu R, Kilinc I, Ozberk DI. The effects of vitamin D supplementation during pregnancy and maternal vitamin D levels on neonatal vitamin D levels and birth parameters. J Matern Neonatal Med. 2018;31(13):17271734. doi: https://doi.org/10.1080/14767058.2017.1326897
Metayer C, Elizabeth Milne E, Dockerty JD, et al. Maternal supplementation with folic acid and other vitamins and risk of eulehemia in affspring. Epidemiology. 2014;25: 81122.
Centers for Disease Control and Prevention. Considerations for in patient obstetric health caresettings. Available from:https://www.cdc.gov/coronavirus/2019ncov/hcp/in patient obstetric health care guidance.html.
Diriba K, Awulachew E, Getu E. The effect of coronavirus infection during pregnalfetal transmission: systematic review and metaanalisis. European Journal of Medical Research . 2020; 25:3 9. https:// doi.org/10.1186/s4 000 10 2000 43 0w
Chamseddine RS. Pregnancy and Neonatal Outcomes in SARSCOV2 infection. A. Systematic Review. Journal of Pregnancy. 2020; 25: 7 10. Available from: https//doi.org/10.1155/2020/459250
Dang D. Potential effects of SARSCOV2 іnfection during pregnancy on fetuses and newboms areworty of attnion. J. Obstet. Gynaecol Res. 2020; 46(10): 7 12.
Guan WJ, Ni ZY, Hu Y. Clinical characteristics of coronavirus 2019 in China. N. Engl. J. Med. 2020; 382 (18):170820. doi: 10.1056/NeJMoa2002032.
Gidlöf S, Savchenko J, Brune T, Josefsson H. COVID19 in pregnancy with comorbidities: more liberal testing strategy is needed. Acta Obstet. Gynecol. Scand. 2020; 6: 12731. https://dx.doi.org/10.1111/aogs.13862.
Rasmussen SA, Smulian JC, Lednicky JA Coronavirus disease 2019 (COVID19) and pregnancy: what obstetricians need to know. Am. J. Obstet. Gynecol. 2020; 222(5): 415‐26. https://dx.doi.org/10.1016/j.ajog.2020.02.017.
Zaigham M, Andersson O. Maternal and perinatal outcomes with COVID19: A systematic review of 108 pregnancies. Acta Obstet. Gynecol. Scand. 2020; 99, Issuue 7: 82382. https://dx.doi.org/10.1111/aogs.13867
Sudre CY, Murray B, Varsavsky T, et al. AttributesandpredictorsofLongCOVID: analisis of COVID cаses and their symptoms collected by the Covid Symptoms Study App (https://www.medr[iv.org/content/10.1101/2020. 10. 19. 20214494v1)].
Tang N., Bai H., Chen X. Anticoagulant treatment is associated with decreased mortality in severe coronavirus disease 2019 patients with coagulopathy. J. Thromb. Haemost. 2020; 18, Issue 5: 10949. https://doi.org/10.1111/jth.14817.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 В.П. МІЩЕНКО, Г.Л. ЛАВРИНЕНКО, Л.І. ІБРАГІМОВА, М.Ю. ШВАГА
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.
