ВПЛИВ ІНФЕКЦІЙНОГО АГЕНТА НА РОЗВИТОК ГІПЕРПЛАСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЕНДОМЕТРІЯ У РАННЬОМУ РЕПРОДУКТИВНОМУ ВІЦІ

Автор(и)

  • І.М. НІКІТІНА Сумський державний університет, Україна
  • К.В. МИКИТИН ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології імені О.М. Лук’янової НАМН України», Україна
  • Н.Є. ГОРБАНЬ Сумський державний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(50).2023.274997

Ключові слова:

гіперпластичні процеси ендометрія, гіперплазія ендометрія, поліп ендометрія, гістероскопія

Анотація

Проблема гіперпластичних процесів ендометрія (ГПЕ) у жінок репродуктивного віку є потенційною причиною зниження фертильності і ризику розвитку онкологічної патології, що невпинно зростають за останні роки, привертаючи підвищену увагу клініцистів.

Мета роботи: проаналізувати роль інфекційного збудника у розвитку гіперпластичних процесів ендометрія у жінок раннього репродуктивного віку для формування груп ризику щодо виникнення гіперплазії та поліпів.

Матеріали та методи. Обстежено 90 пацієнток у ранньому репродуктивному віці, які були поділені на групи: до основної групи увійшли хворі з гістологічно верифікованою неатиповою гіперпластичною патологією ендометрія (поліпи тіла матки та неатипова гіперплазія ендометрія) (n = 60). Контрольну групу склали 30 здорових пацієнток-добровольців тієї ж вікової категорії. Пацієнткам основної групи проведена діагностична гістероскопія з біопсією ендометрія, забір матеріалу у жінок контрольної групи за попередньою згодою здійснювали за допомогою Пайпель-біопсії з послідуючим дослідженням матеріалу. Бактеріологічний аналіз матеріалу з порожнини матки включав дослідження аеробної та анаеробної флори з використанням набору селективних дифференційно-діагностичних поживних середовищ.

Результати дослідження та їх обговорення. Наведені дані про роль мікробного і вірусного факторів у розвитку неатипової гіперплазії ендометрія у жінок раннього репродуктивного віку. Встановлено структуру мікробного обсіменіння порожнини матки у таких жінок. Антигени вірусу цитомегалії в гіперплазованому ендометрії виявлені в 38,3% випадків. Отримані дані зумовлюють необхідність проведення якісного інфекційного скринінгу для формування груп ризику щодо виникнення гіперпластичних змін слизової оболонки матки.

Висновки. У пацієнток раннього репродуктивного віку з неатиповою гіперплазією ендометрію персистенція бактеріальних агентів у порожнині матки у незначній концентрації відзначена у всіх обстежених, вірусних – у 38,3 %, що відображає роль бактеріально-вірусного інфікування в реалізації запального процесу та формуванню гіперпластичної патології. Патогенетичні особливості бактеріально-вірусного інфікування статевого тракту пацієнток з гіперпластичною патологією ендометрія обумовлюють необхідність проведення якісного інфекційного скринінгу із формуванням груп ризику та подальшим етіопатогенетичним лікуванням.

Посилання

Royal Coll. (2016). Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. British Society for Gynaecological Endoscopy, Management of Endometrial Hyperplasia. Green-top Guideline No. 67, London: RCOG.

Beniuk, V.O., Kurochka, V.V., & Honcharenko, V.M. (2009). Suchasni pidkhody do diahnostyky hiperplastychnykh protsesiv endometriia u zhinok reproduktyvnoho viku [Modern approaches to the diagnosis of hyperplastic processes of the endometrium in women of reproductive age]. Problemy, dostyzheniya i perspektivy razvitiya mediko-biologicheskykh nauk i prakticheskogo zdravookhraneniya – Problems, Achievements and Prospects for the Development of Medical and Biological Sciences and Practical Health Care, 145, 3, 3004-3005 [in Ukrainian].

Pavlovskaya, M.A. (2015). Giperplaziya endometriya u zhenshchin fertilnogo vozrasta: klinika, diagnostika, patogenez i vozmozhosti terapii [Endometrial hyperplasia in women of childbearing age: Clinic, diagnosis, pathogenesis and treatment options]. Zhurnal Grodnenskogo gosudarstvennogo meditsinskogo universiteta – Journal of Grodno State Medical University, 2, 123-127 [in Russian].

Gorban, N.Y., Zadorozhna, T.D., Vovk, I.B.,& Zhulkevych, I.V. (2019). Morphological features of uterine polyps in females of reproductive age. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, 2, 47-52.

Boychuk, A.V., Shadrina, V.S., & Vereshchahina, T.V. (2019). Hiperplaziia endometriia – suchasnyi systemno-patohenetychnyi pohliad na problemu (ohliad literatury) [Hyperplasia of the endometrium – a modern systemic and pathogenetic view of the problem (review of the literature)]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii – Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 1, 67-72 [in Ukrainian].

Vovk IB, Horban NY, Lysiana TA, Netreba NI, Ponomariova NH. The role of the inflammatory factor in the genesis of hyperplastic changes of endometrium in women of reproductive age. Actual Prob. Pediatr., Obstet. Gynecol. 2019; (1): 73-80. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10180.

Gorban NY, Vovk IB, Hoida NH, Linchak OV. Menstrual dysfunction: the situation in the world and in Ukraine – in women of reproductive age and with atypical hyperproliferative pathology of the endometrium. Bull. Soc. Hygiene Health Protect.Organiz. Ukraine. 2019;(3):77-83.

Huh, W.K., Ault, K.A., Chelmow, D., Davey, D.D., Goulart, R.A., Garcia. F.A.R. & Einstein, M.H. (2015). Use of primary high-risk human papillomavirus testing for cervical cancer screening: Interim clinical guidance. Gynecol. Oncol., 136 (2), 178-182.

Perez-Muñz, M.E., Arrieta, M.C., Ramer-Tait, A.E., & Walter, J. (2017). A critical assessment of the “sterile womb” and “in utero colonization” hypotheses: implications for research on the pioneer infant microbiome. Microbiome, 5, 1, 48 (2017)

Peymani, R., & DeCherney, A. (2016). Microbiome, Infection and Inflammation in Infertility. In book: Genital Infections and Infertility. Darwish, A. (Ed.) Chapter 8, InTech, 2016.99.133. DOI: 10.5772/63090.

Gorban NY, Vovk IB, Nikitina IM, Yemets N. Immunoglobulin indicators to viruses citomegal and genital herpes in the blood serum of women with non-atipycal endometrial hiperproliferative pathology. Wiadomości Lekarskie. 2020; LXXIII(8):1600–1605.

Podolskyi, Vl.V., Lysyana, T.O., & Ponomarova, I.H. (2015). Stan mikrobiotsenozu urohenitalnykh orhaniv u zhinok z porushenniam reproduktyvnoho zdorovia ta zminamy vehetatyvnoho homeostazu [The state of microbiocenosis of urogenital organs in women with reproductive health disorders and changes in autonomic homeostasis]. Zdorove zhenshchyny – Women’s Health, 2, 142-150 [in Ukrainian].

Horban, N.Ye., Vovk, I.B., Lysiana, T.O., Ponomariova, I.H., & Zhulkevych, I.V. (2019). Peculiarities of uterine cavity biocenosis in patients with different types of endometrial hyperproliferative pathology. Journal of Medicine and Life, 12 (3), 266-270.

Apostolopoulos, N.V., Alexandraki, K.I., Gorry, A., & Coker, A. (2016). Association between chronic pelvic pain symptoms and the presence of endometriosis. Archives of Gynecology and Obstetrics, 293, 439-445.

Boychuk AV, Vereshchahina TV, Nikitina IM. Estimation of relative risk of development and informativeness of diagnostic metods of hiperproliferative processes of endometrium. Wiadomości Lekarskie. 2020: LXXIV(9):1600–1609.

Dakhly, D.M.R., Abdel Moety, G.A.F., Saber, W., Gad Allah, S.H., Hashem, A.T., & Abdel Salam, L.O.E. (2016). Accuracy of hysteroscopic endomyometrial biopsy in diagnosis of adenomyosis. J. Minim. Invasive Gynecol, 23 (3), 364-371. DOI: 10.1016/j.jmig.2015.11.004.

Heavy menstrual bleeding (update). National Guideline Alliance (UK). London: National Institute for Health and Care Excellence (UK); 2018 Mar. (NICE Guideline, No. 88.)

Lasmar, R.B., Lasmar, B.P., Celeste, R.K., Larbig, A., & De Wilde, R.L. (2015). Validation of a score to guide endometriosis therapy for the non-specialized gynecologist. International Journal of Gynecology and Obstetrics, 131, 78-81.

Lindsay, S.F., Luciano, D.E., & Luciano, A.A. (2015). Emerging therapy for endometriosis. Expert Opin Emerg Drugs, 20 (3), 449-461. DOI: 10.1517/14728214.2015.1051966.

Joste, N.E., Ronnett, B.M., Hunt, W.C., Pearse, A., Langsfeld, E., Leete, T., …, & Wheeler, C.M. (2015). Human papillomavirus genotype-specific prevalence across the continuum of cervical neoplasia and cancer. Cancer Epidemiol. Biomarkers Prev., 24, 230-240.

Kim, J.J., Campos, N.G., Sy, S., Burger, E.A., Cuzick, J., Castle, P.E., …, & Wheeler, C.M. (2015). Inefficiencies and high-value improvements in U.S. cervical cancer screening practice: a costeffectiveness analysis. Ann. Intern. Med., 163, 589-597.

Melnikow, J., Henderson, J.T., Burda, B.U., Senger, C.A., Durbin, S., & Soulsby, M.A. (2017). Screening for cervical cancer with high-risk human papillomavirus testing: A systematic evidence review for the U.S. Preventive services task force. Evidence synthesis No. 158. AHRQ Publication No. 17-05231- EF-1. Rockville, MD: Agency for Healthcare Research and Quality; 2017.

Elkhalek, Abd Y.I., Kamel, O.F., & El-Sabaa, H. (2016). Comparison of 3 dimensional sonohysterography and hysteroscopy in Premenopausal women with abnormal uterine bleeding. Egyptian Journal of Radiology and Nuclear Medicine, 47, 1117-1122.

Pennant, M.E., Mehta, R., Moody, P., Hackett, G., Prentice, A., Sharp, S.J., & Lakshman, R. (2017). Premenopausal abnormal uterine bleeding and risk of endometrial cancer. BJOG, 124, 404-411.

Gorban NY, Vovk IB, Nikitina IM, Yemets N. Immunoglobulin indicators to viruses citomegal and genital herpes in the blood serum of women with non-atipycal endometrial hiperproliferative pathology. Wiadomości Lekarskie. 2020; LXXIII(8):1600–1605.

NTP Research Report on the CLARITY-BPA Core Study: APerinatal and Chronic Extended-DoseRange Study of Bisphenol A in Rats. National Toxicology Program. Research Triangle Park (NC): National Toxicology Program; 2018.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-22

Номер

Розділ

Статті