СУЧАСНІ АСПЕКТИ ТЕРАПІЇ МАСИВНИХ АКУШЕРСЬКИХ КРОВОТЕЧ ЗГІДНО КОНЦЕПЦІЇ DCR

Автор(и)

  • О.В. ГОЛЯНОВСЬКИЙ Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Україна
  • Д.О. ДЗЮБА Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Україна
  • І.М. ГОЛЕНЯ Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Україна
  • К.В. СУПРУНЮК Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(51).2023.294838

Ключові слова:

акушерські кровотечі, масивні акушерські кровотечі, АІП, PAS, кесарів розтин, інфузійно-трансфузійна терапія, DCR

Анотація

Метою нашого дослідження стало визначення ефективності терапії масивних акушерських кровотеч (МАК), яка виникала за різних етіологічних чинників, з впровадженням сучасної концепції реанімації контролю пошкоджень (DCR – Damage Control Resuscitation) та інноваційних методик хірургічного гемостазу.

Матеріали і методи дослідження. Упродовж 2015 – 2023 рр. на клінічних базах кафедри акушерства і гінекології №1 НУОЗ України імені П.Л. Шупика проаналізовано 165 випадків розвитку МАК. В усіх випадках МАК для зупинення кровотечі застосовували комплексний підхід з використанням як медикаментозної терапії, так і сучасних методів хірургічного гемостазу згідно з нормативними документами МОЗ України. Основна група – 59 породіль з розвитком МАК (2020-2023рр.), яким застосовували комплексний підхід до зупинення кровотечі та відновленням крововтрати за концепцією DCR з приорітетом якісного і швидкого відновлення ОЦК препаратами крові з мінімізацією інфузійної терапії. Групу порівняння склали 106 породіль з МАК (2015-2019рр.) і аналогічними методами зупинення кровотечі з відновленням крововтрати згідно наказу №205 МОЗ України «Акушерські кровотечі» з приорітетом швидкого відновлення об’єму крововтрати кристалоїдами (впродовж 2015-2019рр.).

Результати дослідження. У післяпологовому періоді в групі порівняння достовірно частіше спостерігалися випадки тяжкої анемії – 47,2% проти 11,9% в основній групі (р < 0,01). Кількість випадків проведених гістеректомій була достовірно вищою в групі порівняння – 50,9% проти 28,8% (р < 0,01). Ранній початок і суттєво вищий показник кількості проведених трансфузій свіжозамороженої плазми і еритроцитарної маси в основній групі – відповідно 88,1% проти 38,7% (р < 0,001), що впливало на достовірно менший об’єм крововтрати, тривалість хірургічного втручання і середній час зупинення кровотечі в основній групі відносно групи порівняння (р < 0,05).

Висновки. Використання сучасних утеротонічних засобів (карбетоцин), препаратів транексамової кислоти, інноваційних хірургічних технологій і раннього початку проведення трансфузійної терапії препаратами крові з мінімізацією інфузії кристалоїдів і згідно концепції DCR за розвитку МАК дозволяє зменшити об’єм крововтрати, частоту тяжких післяпологових ускладнень, попередити випадки материнської захворюваності та смертності.

Посилання

Escobar MF, Anwar HN, Theron G et al. FIGO recommendations on the management of postpartum hemorrhage 2022. Int J Gynecol Obstet. 2022; 157 (Suppl. 1):3–50.

World Health Organization. WHO Model List of Essential Medicines. Accessed December 16, 2021. https://www.who.int/ groups/expert-committeeon-selection-and-use-of-essential-medicines/essential medicines-lists.

Mukherjee S, Arulkumaran S. Postpartum haemorrhage. Obstet. Gynaecol. Reprod Med. 2009;19: 121-126.

Cannon JW. Hemorrhagic shock. N Engl J Med. 2018; 378:370-379.

Zhang Y, Yan J, Han Q, et al Emergency obstetric hysterectomy for life-threatening postpartum hemorrhage: a 12-year review. Medicine. 2017;96:e 8443.

Bateman BT, Mhyre JM, Callaghan WM, Kuklina EV. Peripartum hysterectomy in the USA: nationwide 14year experience. Am J Obst. Gyn. 2012; 206: 63.e1-8.

Mhyre JM, Bateman BT, Leffert LR. Influence of patient comorbidities on the risk of near-miss maternal morbidity or mortality. Anesthesiol 2011;115: 963-72.

Committee on Practice Bulletins-Obstetrics. Practice bulletin no. 183: postpartum hemorrhage. Obstet Gynecol. 2017;130: e168–e186.

Kogutt BK, Vaught AJ. Postpartum hemorrhage: Blood product management and massive transfusion. Semin Perinatol. 2019; 43:44-50.

Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 205 of March 24, 2014. Clinical protocol «Obstetric bleeding». Kyiv, 2014. 81.

Posokhova S.P., Ryazantcev I.I., Baylo N.V., Fetshenko I.V. Patient blood management» strategy in pregnant women with the risk of massive obstetric bleeding. Reproductive health of woman. 2021; 6(51): 50-5.

Effect of early tranexamic acid administration on mortality, hysterectomy, and other morbidities in women with postpartum haemorrhage (WOMAN): an international, randomised, double-blind, placebocontrolled trial. WOMAN Trial Collaborators. Lancet 2017; 389: 2105-16.

Pabinger I, Fries D, Schochl H, et al. Tranexamic acid for treatment and prophylaxis of bleeding and hyper fibrinolysis. Wien Klin Wochenschr. 2017; 129:303-316.

Shakur H. Tranexamic acid for the treatment of postpartum haemorrhage: an international randomised, double blind, placebo controlled trial. http://clinicaltrials.gov/ct2/show/NCT00872469?term=Postpartum+tranexamic&rank=3. [Accessed October 31, 2014].

Owattanapanich N, Chittawatanarat K, Benyakorn T, Sirikun J. Risks and benefits of hypotensive resuscitation in patients with traumatic hemorrhagic shock: a meta-analysis. Scand J Trauma Resusc Emerg Med. 2018; 26:107.

Zwinkels RLJ, Endeman H, Hoeks SE, de Maat MPM, den Hartog D, Stolker RJ. The clinical effect of hemostatic resuscitation in traumatic hemorrhage; a before- after study. J Crit Care. 2020; 56: 288-293.

Spahn DR, Bouillon B, Cerny V, et al. The European guideline on management of major bleeding and coagulopathy following trauma. Crit Care. 2019; 23:98.

Holcomb JB, Tilley BC, Baraniuk S, et al. Transfusion of plasma, platelets, and red blood cells in a 1:1:1 vs a 1:1:2 ratio and mortality in patients with severe trauma: the PROPPR randomized clinical trial. JAMA. 2015;313: 471-482.

Stainsby D, MacLennan S, Thomas D, et al. Guidelines on the management of massive blood loss. Br J Haematol. 2006;135: 634–641.

Johansson PI, Stensballe J, Oliveri R, Wade CE, Ostrowski SR, Holcomb JB. How I treat patients with massive hemorrhage. Blood Oct 7 2014. http://dx.doi.org/10. 1182/blood-2014-05-575340 [

Kozek-Langenecker SA: Fluids and coagulation. Curr Opin Crit Care 2015; 21(4): 285-91.81.

Stein P, Kaserer A, Sprengel K, et al. Change of transfusion and treatment paradigm in major trauma patients. Anaesthesia. 2017; 72:1317-1326.

Nunn A, Fischer P, Sing R, et al. Improvement of treatment outcomes after implementation of a massive transfusion protocol: a level trauma center experience. Am Surg. 2017; 83:394-398.

Cherkas D. Traumatic hemorrhagic shock: advances in fluid management. Emerg Med Pract. 2011;13(11):1-19 quiz 19-20.

Spahn DR, Bouillon B, Cerny V, et al. The European guideline on management of major bleeding and coagulopathy following trauma: fifth edition. Crit Care. 2019; 23:98.

Cotton BA, Reddy N, Hatch QM, LeFebvre E, Wade CE, Kozar RA, et al. Damage control resuscitation is associated with a reduction in resuscitation volumes and improvement in survival in 390 damage control laparotomy patients. Ann Surg 2011; 254:598-605.

Gonzalez EA, Moore FA, Holcomb JB, Miller CC, Kozar RA, Todd SR, et al. Fresh frozen plasma should be given earlier to patients requiring massive transfusion. J Trauma 2007; 62:112-9.

NICE. Major trauma: assessment and initial management. Available at: https://wwwniceorguk/

guidance/ng39. Accessed July 22, 2019

Pacheco LD, Saade GR, Costantine MM, Clark SL, Hankins GD. An update on the use of massive transfusion protocols in obstetrics. Am J Obst Gyn. 2016; 214:340-344.

Carvajal JA, Ramos I, Kusanovic JP, Escobar MF. Damage control resuscitation in obstetrics. J Matern Fetal Neonatal Med. 2022;35: 785-798.

Gillissen A, van den Akker T, Caram-Deelder C, et al. Association between fluid management and dilutional coagulopathy in severe postpartum haemorrhage: nationwide retrospective cohort study. BMC Pregn Childbirth. 2018;18: 398.

Henriquez DDCA, Bloemenkamp KWM, Loeff RM, et al. Fluid resuscitation during persistent postpartum haemorrhage and maternal outcome: a nationwide cohort study. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2019;235: 49-56.

Tanaka H, Matsunaga S, Yamashita T, et al. A systematic review of massive transfusion protocol in obstetrics. Taiwan J Obstet Gynecol. 2017;56: 715-718.

Shields LE, Smalarz K, Reffigee L, Mugg S, Burdumy TJ, Propst M. Comprehensive maternal hemorrhage protocols improve patient safety and reduce utilization of blood products. Am J Obstet Gynecol 2011; 205: 368.e1.

Alexander JM, Sarode R, McIntire DD, et al: Whole blood in the management of hypovolemia due to obstetric hemorrhage. Obstet Gynecol 2009; 113(6):1320-6.

Zielinski MD, Jenkin DH, Hughes JD, et al: Back to the future: the renaissance of whole-blood transfusions for massively hemorrhaging patients. Surgery 2014; 155(5): 883-6.

Spinella PC, Pidcoke HF, Strandenes G, et al. Whole blood for hemostatic resuscitation of major bleeding. Transfusion. 2016;56(Suppl 2): S190-202.

Golyanovskiy OV, Kulchytskiy DV, Rubinshtein AM. Combined staged surgical hemostasis in a case of Placenta previa and Placenta accreta spectrum disorders. Reproductive health of woman. 2022; 4(59):13-8.

Placenta accreta spectrum. Obstetric Care Consensus No. 7. American College of Obstetricians and Gynecologists. Obstet Gynecol 2018;132: e259-75.

Wu S, Kocherginsky M, Hibbard JU. Abnormal placentation: twenty-year analysis. Am J Obstet Gynecol 2005;192: 1458-61.

Jauniaux E, D’Antonio F, Bhide A, et al. Modified Delphi study of ultrasound signs associated with placenta accreta spectrum. Ultrasound Obstet Gynecol 2023 [Epub ahead of print].

Eller AG, Bennett MA, Sharshiner M, Masheter C, Soisson AP, Dodson M, et al. Maternal morbidity in cases of placenta accreta managed by a multidisciplinary care team compared with standard obstetric care. Obstet Gynec. 2011; 117:331-7.

Balayla J, Bondarenko HD. Placenta accreta and the risk of adverse maternal and neonatal outcomes. J Perinat Med 2013; 41:141-9.

Stotler B, Padmanabhan A, Devine P, Wright J, Spitalnik SL, Schwartz J. Transfusion requirements in obstetric patients with placenta accreta. Transfusion 2011;51: 2627-33.

Panigrahi AK, Yeaton-Massey A, Bakhtary S , Andrews J , Lyell DJ , Butwick AJ et al. A standardized approach for transfusion medicine support in patients with morbidly adherent placenta. Anesth Analg 2017; 125: 603-8.

Golyanovskiy О.V., Dyadyk O.A, Oshovskyy V.I.,.Geint N.E, Mekhedko V.V., Kachur O.Yu. Clinical case of delivery of a pregnant woman with Vasa previa on the backgroundof Placenta previa/ accreta. Reproductive health of woman. 2021;4(49): 23-9.

Golyanovskiy О.V., Goncharenko A.O., Kachur O.Yu. Prevention and therapy of massive obstetric bleeding with placenta percreta 3b. Reproductive health of woman. 2022; 2(57): 8-16.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-11

Номер

Розділ

Статті