ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ, ОБТЯЖЕНИХ АНЕМІЄЮ І ХЕЛІКОБАКТЕРІОЗОМ
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(51).2023.294841Ключові слова:
вагітність, анемія, хелікобактеріозАнотація
Особливості перебігу вагітності у жінок різних груп населення, обтяжених анемією і хелікобактеріозом у сучасних умовах життя після перенесеної пандемії коронавірусної інфекції, стану постійного стресу війни в Україні полягають у прогресуванні тяжкості гестаційних ускладнень на тлі терапії.
Мета дослідження полягала у визначенні особливостей перебігу вагітності у жінок різних груп населення, обтяженних анемією і хелікобактеріозом.
Матеріали і методи. Під нашим спостереженням перебувало 30 вагітних жінок репродуктивного віку, обтяжених анемією. Із них 15 із числа мешканок міста Одеси (група І) та 15 - із країни південно-східної Азії (група ІІ). Усі жінки перебували на диспансерному обліку у жіночій консультації. Алгоритм спостереження передбачав клініко-лабораторні дослідження інфекції Helicobacter pylori (антитіла сумарні (IgG, IgМ, IgА) до антигенів Helicobacter pylori).
Результати. Наявність інфекційних процесів в організмі жінок є одним із етіологічних чинників гестаційних ускладнень, в тому числі прогресування тяжкості анемії вагітних. Клінічна тяжкість анемії вагітних узгоджувалась з високим коефіцієнтом позитивності сумарних антитіл (IgG, IgМ, IgА) до антигенів Helicobacter pylori та низьким показником гемоглобіну, рівнем феритину, фолієвої кислоти, ціанокобаламіну, вітального мікроелемента заліза. Показники клінічного перебігу вагітності за триместрами гестації між групами І і ІІ мали достовірну різницю (p<0,05), а саме: ранній токсикоз (легкого, середнього, тяжкого ступеня) – 20,0 %, 0 %, 0 % і 26,7 %, 20,0 %, 0 %; синдром загрози раннього викидня – 13,3 % і 33,3 %; синдром загрози пізнього викидня – 6,7 % і 20,0 %; вторинна дисфункція плаценти – 0 % і 20,0 %; синдром затримки росту плода (СЗРП) – 0 % і 6,7 %; багатоводдя – 0 %, 0 %, 13,3 % і 0 %, 13,3 %, 33,3 %; прееклампсія – 0 %, 13,3 % і 0 %, 26,7 %; інтранатальний дистрес плода – 0 % і 6,7 %, відповідно. Післяпологовий період у 13,3 % породілль ІІ-ї групи перебігав на тлі лохіометри.
Висновки. Особливості перебігу вагітності у жінок різних груп населення, обтяжених анемією і хелікобактеріозом полягала у прогресуванні тяжкості клініко- лабораторного перебігу анемії та гестаційних ускладнень за триместрами. Клінічна тяжкість анемії вагітних узгоджувалась з високим коефіцієнтом сумарних антитіл (IgG, IgМ, IgА) до антигенів Helicobacter pylori та низьким показником гемоглобіну, рівнем феритину, фолієвої кислоти, ціанокобаламіну, вітального мікроелемента заліза. Рекомендовано визначати коефіцієнт сумарних антитіл (IgG, IgМ, IgА) до антигенів Helicobacter pylori у крові вагітних з анемією та у жінок обтяжених захворюваннями шлунково-кишкового тракту, гепатобіліарної системи на етапі планування вагітності. Позитивні результати є показанням до обстеження усіх членів родини.
Посилання
Shi H, Chen L, Wang Y et al. (2022). Severity of Anemia During Pregnancy and Adverse Maternal and Fetal Outcomes. JAMA network open. 2022;5(2):e2147046. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2021.47046
Kanu, F. A., Hamner, H. C., Scanlon, K. S., & Sharma, A. J. (2022). Anemia Among Pregnant Women Participating in the Special Supplemental Nutrition Program for Women, Infants, and Children - United States, 2008-2018. MMWR. Morbidity and mortality weekly report, 71(25), 813–819. https://doi.org/10.15585/mmwr.mm7125a1
Malfertheiner P, Megraud F, O’MorainCA.on behalf of the European Helycobacter and Microbiota Study Group and Concensus panel et al. Management of Helicobacter pylori infection – the Maastricht V/Florence Concensus Report. Gut. 2017;66:6-30. Doi: 10.1136/gutjnl-2016-312288.
Нvozdetska HS, Henyk NI. Optimization of pregravidary preparation and monitoring of pregnancy in women with history of early gestosis. Immunology and Allergy: Science and Practice. 2021;1: 72–79 [Ukrainian]. https://doi.org/10.37321
Barks AK, Liu SX, Georgieff MK, Hallstrom TC, Tran PV. Early-Life Iron Deficiency Anemia Programs the Hippocampal Epigenomic Landscape. Nutrients. 2021;13(11):3857. https://doi.org/10.3390/nu13113857
Athe R, Dwivedi R, Pati S, Mazumder A, Banset U. Meta-analysis approach on iron fortification and its effect on pregnancy and its outcome through randomized, controlled trials. Journal of family medicine and primary care, 2020;9(2):513–519. https://doi.org/10.4103/jfmpc.jfmpc_817_19
Benson CS, Shah A, Frise MC, Frise CJ. Iron deficiency anaemia in pregnancy: A contemporary review. Obstetric medicine. 2021;14(2):67–76. https://doi.org/10.1177/1753495X20932426
Pavord S, Daru J, Prasannan N, Robinson S, Stanworth S, Girling J, BSH Committee. UK guidelines on the management of iron deficiency in pregnancy. British journal of haematology. 2020;188(6):819–830. https://doi.org/10.1111/bjh.16221
Sangkhae V, Fisher AL, Wong S et al. Effects of maternal iron status on placental and fetal iron homeostasis. The Journal of clinical investigation. 2020;130(2): 625–640. https://doi.org/10.1172/JCI127341
Shah A, Chester-Jones M, Dutton SJ et al. Intravenous iron to treat anaemia following critical care: a multicentre feasibility randomised trial. British journal of anaesthesia. 2022;128(2):272–282. https://doi.org/10.1016/j.bja.2021.11.010
Brenner A, Roberts I, Balogun E et al. Postpartum haemorrhage in anaemic women: assessing outcome measures for clinical trials. Trials. 2022;23(1): 220. https://doi.org/10.1186/s13063-022-06140-z
Erlandsson L, Masoumi Z, Hansson LR, Hansson SR. The roles of free iron, heme, haemoglobin, and the scavenger proteins haemopexin and alpha-1-microglobulin in preeclampsia and fetal growth restriction. Journal of internal medicineю. 2021;290(5): 952–968. https://doi.org/10.1111/joim.13349
O’Brien KO. Maternal, fetal and placental regulation of placental iron trafficking. Placenta. 2022;125: 47–53. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2021.12.018
Shvets OV, Bondarenko OO, Korolyova NI, Belyayeva NV, KsenchinOO. Results of amulti center study of the effectiveness of Helicobacter pylorieradication, conductedaccording to the recommendations of the Maastricht ConsensusV. Modern gastroenterology. 2019; 105 (1): 87-92. DOI: https://doi.org/10.30978/MG2019-1-87 (InUkrainian).
Moayyedi PM, Lacy BE, Andrews EJ et al. ACG and CAG Clinical Guideline: Management of Dyspepsia. Am J Gastroenterol. 2017;;112:988. Doi: 101038/ajg.2017.154.
Kan NE, Khachatryan ZV, Tyutyunyk VL, Lomova NA, DonnikovAE.The use of folates in the prevention of fetal growth retardation during pregnancy. Medical Council. 2018;13:65 – 67; doi 10.21518/2079–701х–2018–13–65–67.
Sultan P, Bampoe S, Shah R et al. (2019). Oral vs intravenous iron therapy for postpartum anemia: a systematic review and meta-analysis. American journal of obstetrics and gynecology. 2019;221(1):19–29.e3. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2018.12.016
Sugano K, Tack J, Kuipers EJ et al. Kyoto global consensus reporton Helicobacter pylori gastritis. Gut. 2015; 64:1353-1367. Doi: 10.1136/gutjnl-2015-309252.
Zherebak NM, Gnatko OP, Skuriatina NG. Effect of Helicobacter pylori on early emesis gravidarum in pregnant women with chrjnic gastritis. Immunology and Allergy Science and Practice. 2020;1: 72-79. doi: 10.37321/immunology.2020.1-10 (InUkrainian).
Ansari S, Yamaoka Y. Curent understanding and managtmtnt of Helicobacter pilori infection: an updated appraisal. F1000Res.2018;7. F1000 Faculty Rev-721. doi: 10.12688/f1000research.14149.1.eCollection 2018.
Parisi F, Fusè F, Brunetti M et al. Effects of Different Regimens of Iron Supplementation on Iron Status and Pregnancy Outcomes in a Cohort of Healthy Pregnant Women: A Randomized Control Trial. Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 2017; 30: 1787-1792. https://doi.org/10.1080/14767058.2016.1224841
Kilicaslan AÖ, Kutlu R, Kilinc I, Ozberk DI. The effects of vitamin D supplementation during pregnancy and maternal vitamin D levels on neonatal vitamin D levels and birth parameters. J.Matern. Neonatal. Med. 2018;31(13):1727-1734. doi: https://doi.org/10.1080/14767058.2017.1326897
El-Serag Hashem B, Kao JY, Kanwal F et al. Houston Consensus Conference on Testing for Helicobacter Infection in the United State. Clin Gastroenterol Hepatol. 2018; 16(7):992-1002. Doi: 10.1016/j.cgh.2018.03.013.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.
