ОПТИМІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ ПРИ ГЕПАТИТІ В

Автор(и)

  • Ю.С. МУДРА Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Україна
  • С.І. МУДРИЙ КНП «Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини», Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(51).2023.294842

Ключові слова:

гепатит В, вагітність, акушерські та перинатальні ускладнення, прогнозування, лікування

Анотація

Мета дослідження. Визначити ефективність оптимізованої тактики ведення вагітності при гепатиті В. Матеріал і методи дослідження. Для визначення ризику акушерського і перинатального ризику необхідно визначити медико-соціальні показники, провести додаткові обстеження для оцінки перебігу гепатиту В, стану судинної регуляції, якості життя, рівня тривоги та депресії. При підвищеному ризику ускладнень, залежно від виявлених змін, рекомендується організаційно-лікувальні заходи: рекомендаціями по здоровому способу життя, консультація психолога і психокорекція, глутамат аргініну, сполука магнію з вітаміном B6, пероральні та вагінальні пробіотики. Результати дослідження. Проведена перевірка ефективності застосування рекомендованого лікувально-профілактичного комплексу, продемонструвала позитивний вплив на загальний стан та самопочуття жінки, покращення мікробіоцинозу піхви та кишківника, стану системи гемостазу та ендотелію судин, підвищення якості життя пацієнток, зниження рівня тривоги та депресії, що у сукупності дозволило досягти поставленої мети – знизити частоту акушерських та перинатальних ускладнень (плацентарної недостатності, дистресу та затримки росту плода, передчасних пологів, крововтрати в пологах, асфіксії та порушень адаптації у новонародженого). Висновки. Отримані результати та відсутність побічних ефектів дозволяють рекомендувати запропонований лікувально-профілактичний комплекс до широкого застосування в акушерсько-гінекологічній практиці.

Посилання

Castillo E, Murphy K, Van Schalkwyk J. No. 342-Hepatitis B and pregnancy. J Obstet Gynaecol Can. 2017;39(3):181-90.

Buchanan C, Tran TT. Management of chronic hepatitis B in pregnancy. Clin Liver Dis. 2010 Aug;14(3):495-504.

Kaić B, Vilibić-Cavlek T, Filipović SK, NemethBlazić T, Pem-Novosel I, Vucina VV, et al. Epidemiology of viral hepatitis. Acta Med Croatica. 2013 Oct;67(4):273-9.

Pisano MB, Giadans CG, Flichman DM, Ré VE, Preciado MV, Valva P. Viral hepatitis update: Progress and perspectives. World J Gastroenterol. 2021 Jul 14;27(26):4018-4044. doi: 10.3748/wjg.v27.i26.4018.

Pawlowska M, Pniewska A, Pilarczyk M, Kozielewicz D, Domagalski K. Prophylaxis of vertical HBV infection. Expert Opin Drug Saf. 2016 Oct;15(10):1361-8.

Rijckborst V, Janssen HL. The role of interferon in hepatitis B therapy. Curr Hepat Rep. 2010 Nov;9(4):231-8.

Ma X, Sun D, Li C, Ying J, Yan Y. Chronic hepatitis B virus infection and preterm labor(birth) in pregnant women-an updated systematic review and meta-analysis. J Med Virol. 2018; 90(1):93-100. doi: 10.1002/jmv.24927.

Tan J, Mao X, Zhang G, et al. Hepatitis B surface antigen positivity during pregnancy and risk of gestational diabetes mellitus: A systematic review and meta-analysis. J Viral Hepat. 2018; 25(11): 1372-1383.

Terrault NA, Levy MT, Cheung KW, Jourdain G. Viral hepatitis and pregnancy. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2021; 18(2):117-130.

Tse KY, Ho LF, Lao T. The impact of maternal HBsAg carrier status on pregnancy outcomes: a case-control study. J Hepatol. 2005; 43(5): 771-5.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-11

Номер

Розділ

Статті