ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АДЕНОМІОЗА У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ В ПОСТКОВІДНОМУ ПЕРІОДІ
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(52).2023.298044Ключові слова:
Аденоміоз, коронавірусна інфекція, патоморфологіяАнотація
Мета. Вивчити частоту розповсюдження і форми аденоміозу у жінок репродуктивного віку після перенесеного захворювання СOVID-19, вивчити патоморфологічні зміни в тканинах матки жінок репродуктивного віку хворих на аденоміоз, після перенесеного захворювання COVID-19.
Матеріали та методи. Вивчити частоту розповсюдження і форми аденоміозу у жінок репродуктивного віку, після перенесеного захворювання СOVID-19, вивчити патоморфологічні зміни в тканинах матки жінок репродуктивного віку хворих на аденоміоз, після перенесеного захворювання COVID-19. Обстежено 114 пацієнток репродуктивного віку, прооперованих в об’ємі гістеректомії у зв’язку з різною патологією. З них 40 пацієнток (35%) в 2019 році до пандемії COVID-19, та під час пандемії в 2021 році -36 хворих (31,6%), в 2022 році – 38 (33,4%) пацієнток.
Результати та обговорення. За результатами дослідження виявлено, що зросла загальна кількість гістологічно підтвердженного аденоміозу у пацієнток репродуктивного віку з 55% у 2019 році (до пандемії COVID-19) до 66,6 % та 71% у 2021 та 2022 роках відповідно; значно зросла кількість аденоміозу диффузної форми з 12,5% у 2019 році (до пандемії COVID-19) до 41,6% та 47,4% у 2021 та 2022 роках відповідно; зріс відсоток дифузних форм аденоміозу по відношенню до інших форм аденоміозу з 22,7 % у 2019 році (до пандемії COVID-19) до 62,5 % та 66,6 % у 2021 та 2022 роках відповідно. Враховуючи ріст частоти розповсюдження аденоміозу в постковідному періоді в порівняні з періодом до пандемії COVID-19 були вивчені патоморфологічні зміни в базальному шарі ендометрія і внутрішньому шарі міометрію, що корелювали з клінічними особливостями перебігу захворювання у пацієнток, які прийняли участь в дослідженні. До дослідження брались випадки з гістологічно підтвердженим аденоміозом Патоморфологічно виявлені зміни в ендометрії і внутрішньому шарі міометрію при аденоміозі після перенесеного захворювання COVID-19, а саме: лінія розділу ендометрію і міометрію нечітка, судини в вигляді скупчень, товстостінні, просвіт звужений, осередки набряку між волокнами, набряк між волокнами та навколо судин, потовщення стінки судин і звуження просвіту, виразна реваскуляризація, наявність міксоматозного набряку, осередки гемосидерозу в інтерстиціальній тканині, тромбози судин різного калібру з крововиливами, порушення мікроциркуляції.
Висновок. Отримані результати свідчать, що після перенесеного захворювання COVID-19 зросла загальна кількість гістологічно виявленого аденоміозу у жінок репродуктивного віку, зросла кількість аденоміозу диффузної форми. В тканині матки на межі ендометрію та міометрію відбулися характерні зміни, що мають морфологічне підтвердження.
Посилання
Bird, C. C. Adenomyosіs and other Benihn Duffuse Enlar gemento fthe Uterus/ C. C. Bird, T. W. Mc Elin. – Philadelphia: Sciarra Gynecology and Obstetrics, 1983. – Vol. 112, Ch. 3-7. – P. 1-13.
Soliman A.M., Yang H., Du, E.X., et al. The direct and”indirect costs associated with endometriosis: a systematic literature review. HumReprod 31.4 (2016): 712-22.
Ma H., Hong M., Duan J., et al. Altered cytokine gene expression in peripheral blood monocytes across themenstrualcecle in primary dysmenoeehea: a case-control study. PLoSOne 2013; 8 (2): e55200
Santonastaso M., Pucciarelli A., Costantini S., et al. Metabolomicprofilingand biochemical levaluation of thefollicular fluido fendometriosis patients. Mol BioSyst 2017; 13: 1213-22
Slavcheva O. S., Bondarenko S. A., Sulaieva O. N. Role of Macrophages in Pain Syndrome Development at Adenomyosis. Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu. 2016; 2(2): 192-195. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2016_2_45
Orazov M.R., Bikmaeva Y.R., Novgin D.S. et al. Modernconcept of pathogenesis of chronic pelvic pelvic pain induced byadenomyosis. Bulletin RUDN. Series: Medicine 2016; 2: 127-32
Vannuccini S., Tosti C., Carmon F., et al. Pathogenesis of adenomyosis: an update on molecular mechanisms. ReprodBiomedOnline 2017; 35: 592-601.
Harmse M.J., Wong C.F.C., Mijatovic V., et al. Huirne Role of angiogenesis in adenomyosisassociated abnormal uterine bleeding and subfertility: a systematic review. Human Reproduction Update 2019; 25 (5): 646-70
Puente J. M., Fabris A., Patel J., Carrillo V., Reguena A., Garcia–Velasco J. A. Adenomiosis in infertilile women: prevalence and the role of 3D ultrasound as a marker of severity of the disease. Reprod Biol Endocrinol. 2016; 14 (1):60. DOI 10.1186/s12958–016–0185–6.
Potapov V.O. Adenomyosis: problematic issues of treatment. Obstetrics Gynecology Reproduction. 2021; 2 (43). Available from: [health-ua.com/article/65800-adenomioz-problemn-pitannylikuvannya].
Andres M. P. et al. Transvaginal Ultrasound for the Diagnjsis of Adenjmyosis: Systematic Review and Meta–Analisis. J. Min. Invasive Gynecjl. 2017; 25(2):257 – 264.
Henry B.M.,Vicse J., Benoit S., et. al. Hyperinflammation and derangement of reninangiotensin-aldosterone system inCOVID-19: Anovel hypothesis for clinically suspected hypercoagulopathy and microvascular immunothrombosis. Clin. Chim. Acta, 2020; 507: 167-173. Doi.org/10.1016/j.cca.2020.04.027
Gustafson D., Raju S., Wu R. et al. Overcoming barriers: The endothelium as a linchpin of coronavirus disease 2019 pathogenesis, Arteriosclerosis, Trombosis, and Vascular Biology, 2020; 40(8): 1818-1829. Doi.org/10.1161/ATVBAHA.120.314558
Bobritskaya V.V., Chernyak O.L. Elimination of endothelial dysfunction in the pathogeenec mechanism of nfertility. Obsstetrics. Gynecology. Genetics 2018; 4(2): 31-8
Pons S., Fodil S., Azoulay E., Zafrani L. The vascular endothelium: The cornerstone of organ dysfuctionins evere SARS -Cov-2 infection. Critical Care. 2020; 24 (353): 1-8. doi.org/10.1186/s13054-020-030062-7
Varga Z., Flammer A.J., Steiger P. et al. Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. The Lancet. 2020; 395(10234): 1417-1418. doi. org/10.1016/SO140-6736(20)30937-5
Cuevas M., et al. Stress During Development of Experimental Endometriosis Influences Nerve Growth and disease Progression. ReprodSci 2018; 25 (3): 347-57.
Lee WY, Mok A, Chung JPW. Potential effects of COVID-19 on reproductive systems and fertility; assisted reproductive technology guidelines and considerations: a review. Hong Kong Med J. 2021; 27:118–126
Pourmasumi S, Kounis NG, Naderi M, et al. Effects of COVID-19 Infection and Vaccination on the Female Reproductive System: A Narrative Review. Balkan Med J. 2023; 40(3):153-164. doi: 10.4274/balkanmedj.galenos.2023.2023-3-4.
Ata B, Vermeulen N, Mocanu E, et al. SARSCoV-2, fertility and assisted reproduction. Hum Reprod Update. 2023; 29(2):177-196. doi: 10.1093/humupd/dmac037.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 М.Б. ЗАПОРОЖЧЕНКО, А.В БУЛГАР
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.
