ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АДЕНОМІОЗА У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ В ПОСТКОВІДНОМУ ПЕРІОДІ

Автор(и)

  • М.Б. ЗАПОРОЖЧЕНКО Одеський національний медичний університет, Ukraine
  • А.В БУЛГАР Одеський національний медичний університет, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(52).2023.298044

Ключові слова:

Аденоміоз, коронавірусна інфекція, патоморфологія

Анотація

Мета. Вивчити частоту розповсюдження і форми аденоміозу у жінок репродуктивного віку після перенесеного захворювання СOVID-19, вивчити патоморфологічні зміни в тканинах матки жінок репродуктивного віку хворих на аденоміоз, після перенесеного захворювання COVID-19.

Матеріали та методи. Вивчити частоту розповсюдження і форми аденоміозу у жінок репродуктивного віку, після перенесеного захворювання СOVID-19, вивчити патоморфологічні зміни в тканинах матки жінок репродуктивного віку хворих на аденоміоз, після перенесеного захворювання COVID-19. Обстежено 114 пацієнток репродуктивного віку, прооперованих в об’ємі гістеректомії у зв’язку з різною патологією. З них 40 пацієнток (35%) в 2019 році до пандемії COVID-19, та під час пандемії в 2021 році -36 хворих (31,6%), в 2022 році – 38 (33,4%) пацієнток.

Результати та обговорення. За результатами дослідження виявлено, що зросла загальна кількість гістологічно підтвердженного аденоміозу у пацієнток репродуктивного віку з 55% у 2019 році (до пандемії COVID-19) до 66,6 % та 71% у 2021 та 2022 роках відповідно; значно зросла кількість аденоміозу диффузної форми з 12,5% у 2019 році (до пандемії COVID-19) до 41,6% та 47,4% у 2021 та 2022 роках відповідно; зріс відсоток дифузних форм аденоміозу по відношенню до інших форм аденоміозу з 22,7 % у 2019 році (до пандемії COVID-19) до 62,5 % та 66,6 % у 2021 та 2022 роках відповідно. Враховуючи ріст частоти розповсюдження аденоміозу в постковідному періоді в порівняні з періодом до пандемії COVID-19 були вивчені патоморфологічні зміни в базальному шарі ендометрія і внутрішньому шарі міометрію, що корелювали з клінічними особливостями перебігу захворювання у пацієнток, які прийняли участь в дослідженні. До дослідження брались випадки з гістологічно підтвердженим аденоміозом Патоморфологічно виявлені зміни в ендометрії і внутрішньому шарі міометрію при аденоміозі після перенесеного захворювання COVID-19, а саме: лінія розділу ендометрію і міометрію нечітка, судини в вигляді скупчень, товстостінні, просвіт звужений, осередки набряку між волокнами, набряк між волокнами та навколо судин, потовщення стінки судин і звуження просвіту, виразна реваскуляризація, наявність міксоматозного набряку, осередки гемосидерозу в інтерстиціальній тканині, тромбози судин різного калібру з крововиливами, порушення мікроциркуляції.

Висновок. Отримані результати свідчать, що після перенесеного захворювання COVID-19 зросла загальна кількість гістологічно виявленого аденоміозу у жінок репродуктивного віку, зросла кількість аденоміозу диффузної форми. В тканині матки на межі ендометрію та міометрію відбулися характерні зміни, що мають морфологічне підтвердження.

Посилання

Bird, C. C. Adenomyosіs and other Benihn Duffuse Enlar gemento fthe Uterus/ C. C. Bird, T. W. Mc Elin. – Philadelphia: Sciarra Gynecology and Obstetrics, 1983. – Vol. 112, Ch. 3-7. – P. 1-13.

Soliman A.M., Yang H., Du, E.X., et al. The direct and”indirect costs associated with endometriosis: a systematic literature review. HumReprod 31.4 (2016): 712-22.

Ma H., Hong M., Duan J., et al. Altered cytokine gene expression in peripheral blood monocytes across themenstrualcecle in primary dysmenoeehea: a case-control study. PLoSOne 2013; 8 (2): e55200

Santonastaso M., Pucciarelli A., Costantini S., et al. Metabolomicprofilingand biochemical levaluation of thefollicular fluido fendometriosis patients. Mol BioSyst 2017; 13: 1213-22

Slavcheva O. S., Bondarenko S. A., Sulaieva O. N. Role of Macrophages in Pain Syndrome Development at Adenomyosis. Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu. 2016; 2(2): 192-195. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2016_2_45

Orazov M.R., Bikmaeva Y.R., Novgin D.S. et al. Modernconcept of pathogenesis of chronic pelvic pelvic pain induced byadenomyosis. Bulletin RUDN. Series: Medicine 2016; 2: 127-32

Vannuccini S., Tosti C., Carmon F., et al. Pathogenesis of adenomyosis: an update on molecular mechanisms. ReprodBiomedOnline 2017; 35: 592-601.

Harmse M.J., Wong C.F.C., Mijatovic V., et al. Huirne Role of angiogenesis in adenomyosisassociated abnormal uterine bleeding and subfertility: a systematic review. Human Reproduction Update 2019; 25 (5): 646-70

Puente J. M., Fabris A., Patel J., Carrillo V., Reguena A., Garcia–Velasco J. A. Adenomiosis in infertilile women: prevalence and the role of 3D ultrasound as a marker of severity of the disease. Reprod Biol Endocrinol. 2016; 14 (1):60. DOI 10.1186/s12958–016–0185–6.

Potapov V.O. Adenomyosis: problematic issues of treatment. Obstetrics Gynecology Reproduction. 2021; 2 (43). Available from: [health-ua.com/article/65800-adenomioz-problemn-pitannylikuvannya].

Andres M. P. et al. Transvaginal Ultrasound for the Diagnjsis of Adenjmyosis: Systematic Review and Meta–Analisis. J. Min. Invasive Gynecjl. 2017; 25(2):257 – 264.

Henry B.M.,Vicse J., Benoit S., et. al. Hyperinflammation and derangement of reninangiotensin-aldosterone system inCOVID-19: Anovel hypothesis for clinically suspected hypercoagulopathy and microvascular immunothrombosis. Clin. Chim. Acta, 2020; 507: 167-173. Doi.org/10.1016/j.cca.2020.04.027

Gustafson D., Raju S., Wu R. et al. Overcoming barriers: The endothelium as a linchpin of coronavirus disease 2019 pathogenesis, Arteriosclerosis, Trombosis, and Vascular Biology, 2020; 40(8): 1818-1829. Doi.org/10.1161/ATVBAHA.120.314558

Bobritskaya V.V., Chernyak O.L. Elimination of endothelial dysfunction in the pathogeenec mechanism of nfertility. Obsstetrics. Gynecology. Genetics 2018; 4(2): 31-8

Pons S., Fodil S., Azoulay E., Zafrani L. The vascular endothelium: The cornerstone of organ dysfuctionins evere SARS -Cov-2 infection. Critical Care. 2020; 24 (353): 1-8. doi.org/10.1186/s13054-020-030062-7

Varga Z., Flammer A.J., Steiger P. et al. Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. The Lancet. 2020; 395(10234): 1417-1418. doi. org/10.1016/SO140-6736(20)30937-5

Cuevas M., et al. Stress During Development of Experimental Endometriosis Influences Nerve Growth and disease Progression. ReprodSci 2018; 25 (3): 347-57.

Lee WY, Mok A, Chung JPW. Potential effects of COVID-19 on reproductive systems and fertility; assisted reproductive technology guidelines and considerations: a review. Hong Kong Med J. 2021; 27:118–126

Pourmasumi S, Kounis NG, Naderi M, et al. Effects of COVID-19 Infection and Vaccination on the Female Reproductive System: A Narrative Review. Balkan Med J. 2023; 40(3):153-164. doi: 10.4274/balkanmedj.galenos.2023.2023-3-4.

Ata B, Vermeulen N, Mocanu E, et al. SARSCoV-2, fertility and assisted reproduction. Hum Reprod Update. 2023; 29(2):177-196. doi: 10.1093/humupd/dmac037.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-22

Номер

Розділ

Статті