ГОРМОНАЛЬНИЙ СТАТУС ПАЦІЄНТОК ПІСЛЯ ГІСТЕРОСКОПІЧНОЇ МІОМЕКТОМІЇ

Автор(и)

  • В. М. КЛАДІЄВ Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами , Україна image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(53).2024.315223

Ключові слова:

гістероскопічна міомектомія, субмукозна лейоміома матки, ФСГ, ЛГ, пролактин, естрадіол, прогестерон

Анотація

Лейоміома матки є найбільш поширеною пухлиною жінок репродуктивного віку. Субмукозна локалізація міоми спричинює аномальні маткові кровотечі, а також перешкоджає реалізацїі репродуктивної функції. Гістероскопічна міомектомія є можливістю органозберігаючого оперативного лікування субмукозної міоми матки, але настання вагітності після неї залишається проблемо. Мета дослідження - вивчити вміст статевих гормонів у жінок після гістероскопічного лікування субмукозної міоми матки та вплив на нього запропонованого профілактичного комплексу. Матеріал та методи дослідження – визначено концентрацію репродуктивних гормонів (пролактину, естрадіол, прогестерон, ФСГ, ЛГ) в сироватці 221 пацієнток, що перенесли гістероскопічну міомектомію, зразу після оперативного втручання та через 3 місяці потому. 121 жінка основної групи отримувала протягом 3 місяців після втручання лікувальний комплекс антипроліферативної, протизапальної та ангіопротекторної дії, 100 пацієнток групи порівняння зазнали лише оперативного втручання. Групу контролю утворили 100 здорових жінок репродуктивного віку. Результати та іх обговорення. У всіх пацієнток, що зазнали гістероскопічної міомектомїі, основної групи та групи порівняння, виявлено зростання рівня естрадіолу (62,5пг\мл та 60,3 пг/мл проти 40,7 пг/мл в групі контролю) та зниження – прогестерону (10,3 нмоль/л, 13,5 нмоль/л та 23,9 нмоль/л відповідно), більша частина пацієнток основної групи та групи порівняння мали гіперпролактинемію, а також збільшене співвідношення ЛГ/ ФСГ. Через 3 місяці лікування в основній групі зареєстровано нормалізацію всіх вказаних показників, в групі порівняння гормональний баланс лишався на рівні післяопераційного. Висновки: 1.Гормональний статус пацієнток, що перенесли гістероскопічну міомектомію, характеризується підвищеним вмістом пролактину та естрадіолу, зниженою концентрацією прогестерону та порушеним співвідношенням гонадотропних гормонів. 2. На тлі запропонованого лікувального комплексу, який застосовують в післяопераційному періоді, спостерігають вірогідну нормалізацію концентрацїі пролактину, естрадіолу та прогестерону, а також – співвідношення ФСГ/ЛГ.

Посилання

Dolmans MM, Cacciottola L, Donnez J. Conservative Management of Uterine Fibroid-Related Heavy Menstrual Bleeding and Infertility: Time for a Deeper Mechanistic Understanding and an Individualized Approach. J Clin Med. 2021.Vol.10(19):4389.

Dueholm M, Lundorf E, Hansen ES et al. Evaluation of the uterine cavity with magnetic resonance imaging, transvaginal sonography, hysterosonographic examination, and diagnostic hysteroscopy. Fertil Steril. 2001. Vol 76 I.2. P.350-357.

ElSokary H A, Abdullah L S, Ujaimi A, et al. Assessing the role of serum prolactin levels and coding region somatic mutations of the prolactin gene in Saudi4. uterine leiomyoma patients. Archives of Medical Science. 2020. doi:10.5114/aoms.2020.98658.

Franasiak JM, Alecsandru D, Forman EJ et al. A review of the pathophysiology of recurrent implantation failure. Fertil Steril. 2021. Vol.116. I.6. P.1436-1448.

Giuliani, E., As-Sanie, S. and Marsh, E.E. Epidemiology and management of uterine fibroids. Int J Gynecol Obstet. 2020. Vol.149. p.3-9

Loddo A, Djokovic D, Drizi A. et al. Hysteroscopic myomectomy: The guidelines of the International Society for Gynecologic Endoscopy (ISGE). Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2022. Vol. 268. P.121-128.

Ma J, Gao W, Li D. Recurrent implantation failure: A comprehensive summary from etiology to treatment. Front Endocrinol (Lausanne). 2023. Vol.13. P1061766.

Pritts EA, Parker WH, Olive DL. Fibroids and infertility: an updated systematic review of the evidence. Fertil Steril. 2009. Vol.91. I4. P.1215-23.

Sachdev S, Reyes MC, Snyder PJ. Ectopic Prolactin Secretion From a Uterine Leiomyoma. J Endocr Soc. 2020. Vol.4. I4. P:bvaa035.

Soliman A., Yang H., Du E. et al.The direct and indirect costs of uterine fibroid tumors: a systematic review of the literature between 2000 and 2013. American Journal of Obstetrics and Gynecology.2015. Vol.213 I 2. P.141-160.

Song H, Lu D, Navaratnam K, Shi G. Aromatase inhibitors for uterine fibroids. Cochrane Database Syst Rev. 2013. Vol.23. I.10. P 23-35.

Szucio W, Bernaczyk P, Ponikwicka-Tyszko D. et al. Progesterone signaling in uterine leiomyoma biology: Implications for potential targeted therapy. Adv Med Sci. 2022. Vol.69. I1. P21-28.

Tanioka S, Asano R, Wakabayashi R et al. Possible significance of degeneration and decreased expression of progesterone receptor in postmenopausal uterine leiomyoma. BMC Womens Health. 2022. Vol. 22. I.1. p.346.

Zhou W, Wang G, Li B et al. LncRNA APTR Promotes Uterine Leiomyoma Cell Proliferation by Targeting ERα to Activate the Wnt/β-Catenin Pathway. Front Oncol. 2021. Vol.11. P.536346.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-11

Номер

Розділ

Статті