МОЖЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ НЕСПРОМОЖНОСТІ РУБЦЯ НА МАТЦІ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(53).2024.315225Ключові слова:
профілактика дефектного загоєння рани матки після хірургічних операційАнотація
За даними NICE 2024, 25 – 30% жінок народжують шляхом кесаревого розтину. Дефект рубця після кесаревого розтину складає 19% до 84%.
Опис випадку. Проаналізовано матеріали медичної документації. У повторновагітної жінки віком 33 років з «рубцем на матці» після попереднього кесарева розтину, у терміні 39 – 40 тижнів під час планового повторного кесаревого розтину було виявлено повне розходження тканин матки у ділянці післяопераційного рубця, наявність цілого листка вісцеральної очеревини, цілого плодового міруха. Через тканини вісцеральної очеревини, плодового міхура візуалізувались навколоплідні води, голівка плода. Поетапно виконано операцію кесаревого розтину. Послід відділився і виділився самостійно. Матка скоротилась. Краї рани матки були різної товщини. Цілісність рани відновлено. Матка зашита неперервним двох рядним швом вікриловими нитками. Пошарово зашиті тканини передньої черевної стінки. Гемостаз досягнуто. Дитина народилася з оцінкою за шкалою Апгар 9 балів, масою тіла 3250 г. Породілля з дитиною виписані із стаціонару на 4-ту добу.
Висновки. Зростання частоти хірургічних операцій на матці пояснює клінічну необхідність вдосконалення надання медичної допомоги на амбулаторних та стаціонарних етапах. Залишаються відкритими питання єдиних діагностичних критеріїв неспроможності рубця на матці, єдиної термінології, визначення персоніфікованих факторів ризику формування неспроможності рубця на матці, медикаментозних профілактичних заходів, рекомендацій з питань техніки ушивання матки у разі дефектного загоєння рани після попередньої операції (кесарів розтин, консервативна міомектомія тощо).
Посилання
Zhelezov DM, Savenko TO. Formation of a scar on the uterus and expression of specific connective tissue proteins. Akusherstvo ta hinekolohiya. 2020;1: 132–136. https://doi.org/10.11603/24116–4944.2020.1.11498 [in Ukrainian]
Caesarean birth. National Institute for Health and Care Excellence (NICE) guideline. Published: 31 March 2021. Last updated: 30 January 2024. NICE 2024. All rights reserved. Subject to Notice of rights (https://www.nice.org. uk/terms-fndconditions=notice-of-rights)].
Chen H, Wang H, Zhou J, Xiong Y, Wang X. Vaginal repair of cesarean section scar diverticula diagnosed in nonpregnant women. J Minium Invasive Gynecol. 2019;26(3):526–534. doi: 10.1016/j.mig.2019.06.012.
Meuleman SK, Muryi A, Van den Bosch Th, Donnez O. Definition and Criteria for Diagnosing Cesarean Scar Disorder. JAMA. 2023; Network Open 6(3):e235321. DOI:10.1001/iamanetworkopen.2023.5321.
Moritti L, Stalfort I, Barker TH, Abebayehu D. The interplag of fibroblasts, the extracellular matrix, and inflammation in scar formation. J Biol Chem. 2022;298(2):101530.
Balalau OD, Bacalbasa N, Balalau C, et al. The correlation between histopathological and ultrasound findings regarding Cesarean section scar: a three–year survey study. J Mind Med Sci. 2019;6(1):141–149.
Barger BT, Brar H, Oshiro B, Smithson S. Third trimester asymptomatic uterine rupture with ballooning of fetal membranes, case report https://doi.org/10.21203/rs.3.rs–4254492/v1 This work is licensed under a CC BY 4.0 License.
Huang L, Zhao L, Shi H. Clinical efficacy of combined hysteroscopic and laparoscopic surgery and reversible ligation of the uterine artery for excision and repair of uterine scar in patients with type II and III cesarean scar pregnancy. Med. Sci Monit. 2020. 26;e924076. DOI:10.12659/MSM.924076. DOI: https://doi.org/10.12659/MSM.924076
Jordans IM, Leeuw R, Stegwee SI, Amso N. A practical guideline for examining a uterine niche using ultrasonography in non–pregnant women: a modified Delphi method amongst European experts. Ultrasound Obstet Gynecol. 2019;53:107–115. DOI:10.1002/uog.19049
Donnez O. Cesarean scar disorder: Management and repair. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology. 2023; 102398. https://doi.org/10/1016/J/bpobgyn. 2023.102398.
Donnez O. Cesarean scar defects: management of an iatrogenic pathology whose prevalence has dramaticallv increased. Fertil Steril. 2020;113(4):704–716.
Glavind J, Forman A, Johansen MJ, Uldbjerg N, Hvidman L, Bor IP. Niche development after closure of caesarean uterotomy by conventional double–suture or modified single–suture technique (NICUM): A randomized trial. Reproductive, Female and Child Health. 2023; 2(3): 124–132 https://doi.org/10.1002/rfc2.39
Ludwin F, Martins WP, Ludwin I. Evaluation of uterine niche by three–dimensional sonohysterography and volumentric guantification: technigues and scoring classification system. Ultrasound obstet Gynecol. 2019;53(1):139–143.
Nezhat C, Grace L, Soleimannjad R, Razavi GM. Cesarean scar defect: what it and how should it be treated? Surgical Technigues.2019;28(4):32–53.
Schnabel A, Bcher A–S, Endre E, Leichtl S, Kninger A. Uterus rupture. Frauenheilkunde up2date. 2022; 16(05): 425–440 DOI: 10.1055/a–1768–2472
Wei H, Dan F, Jianru L. Clinical analysis of scarred uterus patients with uterine rupture during pregnancy. Chin J Obstet Gynecol Pediatr (Electron Ed), 2020, 16(4): 423–429. DOI: 10.3877/cma.j.issn.1673–5250.2020.04.008
Xia W, Wang X, Wang Y, et al. Comparative effectiveness of transvaginal repair vs. hysteroscopic resection in patients with symptomatic uterine niche. Front Surg. 2023;9:10:1019237. doi: 10.3389/fsurg.2023.1019237. eCollection 2023
Risager JK, Uldjerg N, Clavind J. Cesarean scar thickness in non–pregnant women as a risk factor for uterine rupture. The Journal of Maternal–Fetal & Neonatal Medicine. 2022; 35: 389–394. Doi:10.1080/146058.2020.119065
Halevy O, Valleman SG. Skeletal muscle. Sturkie’s Avian Physiology. Chapter 23. Seventh Edition. 2022; 565–589. https://doi.org/10.1016/B978–0–12–819770–7.00024–4
Debra E, Capmas P, Maudor C, Chavatt–Palmer P. Uterine wound healing after caesarean section: A systematic review. European Journal of Obstetrics Gynecology and Reproductive Biology. 2024; 296: 83–90. https://doi.org/10.1016/j/ejorb.2024.02.045
Chen YY, Tsai CC, Kung F–T, Lan K–Ch, Ou Y–Ch. Association between hysteroscopic findings of previous cesarean delivery scar defects and abnormal uterine bleeding. Taiwar. J Obstet Gynecol. 2019;458:541–544. doi: 10.1016/j.tjog.2019.05.020.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 В. П. МІЩЕНКО, В. В. МІЩЕНКО
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.
