Ефективність лапароскопічного та вагінального підходів у хірургії пролапсу тазових органів: аналіз клінічних результатів
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(55).2025.349377Ключові слова:
пролапс тазових органів, лапароскопія, вагінальний доступ, ефективність, якість життя, рецидивАнотація
Протягом життя операцію з приводу пролапсу тазових органів (ПТО) отримують близько 11 % жінок, а ризик повторного втручання сягає 30%. Вибір оптимального доступу, лапароскопічного чи вагінального, має базуватися на клінічній ефективності, безпеці, відновленні функцій і ресурсній доцільності. Мета дослідження. Порівняти результати лапароскопічних і вагінальних втручань при ПТО. Матеріали і методи. Ретроспективний аналіз 979 операцій з приводу ПТО, виконаних у 2021–2025 рр. у Київському міському центрі репродуктивного здоров’я (4786 гінекологічних втручань загалом). Група І (лапароскопічний метод операції, n = 572): промонтофіксація, пектопексія, білатеральне підвішування; група ІІ (вагінальний доступ, n = 407): вагінальна гістеректомія з реконструктивними етапами, у частини - сакроспінальна фіксація, а також операції манчестерська та Лефора. Результати. Тривалість операції: при лапароскопії 120±18 хв проти 71±15 хв при вагінальному доступі (p < 0,001). Крововтрата: 90 ± 20 мл проти 190±35 мл (p < 0,001). Перебування в стаціонарі: 2,8 ± 0,6 доби проти 4,1 ± 0,9 доби (p<0,001). Сукупний нехірургічний час був більшим при лапароскопії - 54 ± 7,2 хв, ніж при вагінальних операціях - 37 ± 6,5 хв, p<0,001; ключовими компонентами різниці були позиціонування та підготовка обладнання, а також індукція і пробудження при загальній анестезії. Рецидиви через 3 роки 7,2 % після лапароскопії проти 12,8 % після вагінальних втручань (p < 0,05). Інтенсивність болю була нижчою в лапароскопічній групі, відновлення - швидшим, частота ерозій/експозицій слизової - меншою. Висновки. Лапароскопічні методики демонструють кращий баланс ефективності й безпеки порівняно з вагінальним доступом: менша крововтрата, коротший термін перебування в стаціонарі, нижча частота рецидивів і краща якість життя попри довшу підготовчу фазу. Український одноцентровий досвід підтверджує доцільність пріоритетного використання лапароскопічних реконструкцій при пролапсі тазових органів за наявності ресурсів
Посилання
Mudalige P, Ahmed AF, Kent AL, Perera J, Khullar V. Systematic review and meta-analysis of outcomes following pelvic organ prolapse surgery. BJUI Compass. 2025;6(2):264–278. doi:10.1002/bco2.464.
Khoiwal K, Dash KC, Gaurav A, Chaturvedi J. Comparison of laparoscopic pectopexy with the standard laparoscopic sacropexy for apical prolapse: an exploratory randomized controlled trial. Journal of the Turkish German Gynecological Association. 2023;24(3):144–151. doi:10.4274/jtgga.galenos.2023.2022-12-15.
Maher C, Feiner B, Baessler K, Schmid C. Surgical management of pelvic organ prolapse in women. Cochrane Database Syst Rev. 2013 Apr 30;(4):CD004014. doi: 10.1002/14651858.CD004014.pub5. Update in: Cochrane Database Syst Rev. 2016 Nov 30;11:CD004014. doi: 10.1002/14651858.CD004014.pub6.
Maher C, Yeung E, Haya N, Christmann-Schmid C, Mowat A, Chen Z, Baessler K. Surgery for women with apical vaginal prolapse. Cochrane Database Syst Rev. 2023 Jul 26;7(7):CD012376. doi: 10.1002/14651858.CD012376.pub2.
Wang Q, Manodoro S, Jiang X, Lin C. Efficacy and safety of laparoscopic lateral suspension with mesh for pelvic organ prolapse: A systematic review and meta-analysis. Acta Obstet Gynecol Scand. 2025 Sep;104(9):1603-1615. doi: 10.1111/aogs.15170.
Lou J, Wang Y, Zhang P, Zhang H, Zhao R. Concomitant hysterectomy versus uterine preservation in pelvic floor reconstructive surgery using transvaginal mesh: a systematic review and meta-analysis. BMC Women's Health. 2025;25(1):43. doi: 10.1186/s12905‑025‑03643‑0.
Schulten SF, Detollenaere RJ, IntHout J, Kluivers KB, Van Eijndhoven HW. Risk factors for pelvic organ prolapse recurrence after sacrospinous hysteropexy or vaginal hysterectomy with uterosacral ligament suspension. Am J Obstet Gynecol. 2022 Aug;227(2):252.e1-252.e9. doi: 10.1016/j.ajog.2022.04.017.
Chaudhary, R., Singh, S., Rani, A., & Chaudhary, R. Comparative study between vaginal sacrospinous ligament fixation with abdominal sacrocolpopexy. International Journal of Reproduction, Contraception, Obstetrics and Gynecology, 2024: 13(4), 1033–1037. https://doi.org/10.18203/2320-1770.ijrcog20240808
Ciortea R, Sima RM, Mihu D, Cîrstoiu M, Duma A, Buhăescu I, et al. Comparison of laparoscopic sacrocolpopexy with vaginal vault suspension techniques in women with pelvic organ prolapse: a systematic review and meta-analysis. Frontiers in Medicine. 2023;10:1269214. doi:10.3389/fmed.2023.1269214.
Chen CC, Peng IT, Wu MP. The Pros and Cons of Hysteropreservation on Pelvic Reconstructive Surgery. Gynecol Minim Invasive Ther. 2023 Sep 7;12(4):203-210. doi: 10.4103/gmit.gmit_21_23.
Yang J, He Y, Zhang X, Wang Z, Zuo X, Gao L, Hong L. Robotic and laparoscopic sacrocolpopexy for pelvic organ prolapse: a systematic review and meta-analysis. Ann Transl Med. 2021 Mar;9(6):449. doi: 10.21037/atm-20-4347.
Ota K, Takahashi T, Ota Y, Tsuji K, Tasaka K, Okamoto H, Kawamura S, Saito W, Shiota M, Shimoya K. Comparison of surgical outcomes between robotic and laparoscopic sacrocolpopexy with concomitant total hysterectomy for pelvic organ prolapse: A retrospective cohort study. J Obstet Gynaecol Res. 2025 Sep;51(9):e70068. doi: 10.1111/jog.70068. PMID: 40922044.
Young SB, Kohorn EI, Braz-Martin S, Baker SP; Society Of Gynecologic Surgeons. A survey of the complications of vaginal prolapse surgery performed by members of the Society Of Gynecologic Surgeons. Int Urogynecol J Pelvic Floor Dysfunct. 2004 May-Jun;15(3):165-70. doi: 10.1007/s00192-004-1127-y.
Abdel-Fattah M, Ramsay I; West of Scotland Study Group. Retrospective multicentre study of the new minimally invasive mesh repair devices for pelvic organ prolapse. BJOG. 2008 Jan;115(1):22-30. doi: 10.1111/j.1471-0528.2007.01558.x.
Schachar JS, Matthews CA. Robotic-assisted repair of pelvic organ prolapse: a scoping review of the literature. Transl Androl Urol. 2020 Apr;9(2):959-970. doi: 10.21037/tau.2019.10.02.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 В.П. Бондарук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.
