Вплив різних варіантів анестезії на розвиток хронічного болю після абдомінальної гістеректомії
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(55).2025.349380Ключові слова:
абдомінальна гістеректомія, мультимодальна малоопіоїдна анестезія, спінальна анестезія бупівакаїном, адьювантна спінальна анестезія, хронічний післяопераційний біль, адаптована анкета Brief Pain InventoryАнотація
Мета дослідження - оцінити вплив різних методів анестезії, які використовувалися під час абдомінальної гістеректомії, на частоту виникнення та характер хронічного післяопераційного болю (ХПОБ). Матеріали та методи дослідження. У дослідження включено було 118 жінок віком 40–65 років, оцінка за ASA I – II, яким було проведено абдомінальну гістеректомію (АГ). В залежності від варіанту застосованої анестезії всі пацієнтки випадковим чином були розподілені на три статистично однорідні групи: група 1 (ММЗА; n=47): мультимодальна малоопіоїдна анестезія ; група 2 (САБ; n=33): спінальна анестезія бупівакаїном 16 мг + седація пропофолом; група 3 (АСА; n=38): адьювантна спінальна анестезія, де окрім 16 мг бупівакаїну інтратекально вводилося 100 мкг морфіну + 20 мкг фентанілу + 4 мг дексаметазону, а седація забезпечувалася інфузією дексмедетомідину. Дослідження проводили через 3 місяці після проведеної абдомінальної гістеректомії. Для оцінки розвитку хронізації больового синдрому після АГ використовували адаптовану нами анкету Brief Pain Inventory – Short Form BPI-SF (ABPI-SF). Статистичну обробку отриманих даних здійснювали за допомогою пакета програм Statistica for Windows 14.0 (TIBCO Statsoft Іnc., CША). Результати дослідження. Через 3 місяці після операції виявлено меншу частку пацієнток з наявністю болю і локалізацією його в місці операційної рани в групах САБ (12,1%) та АСА (10,5%) порівняно з групою ММЗА (19,1%), що вказує на вищу ефективність застосування нейроаксиальних методів при абдомінальній гістеректомії у профілактиці ХПОБ. Оцінка інтенсивності болю за ABPI-SF демонструвала найнижчі показники в групі АСА, а різниця з групою ММЗА досягала високої статистичної значущості (p < 0,001) на момент анкетування. Висновки. ХПОБ через три місяці після абдомінальної гістеректомії виявлено у 10,5–19,1% пацієнток, що підтверджує клінічну значущість проблеми. Застосування нейроаксиальних методів зменшує ймовірність розвитку ХПОБ та покращує відновлення пацієнток після операції. Включення регіонарної анестезії до мультимодальних стратегій знеболення при гістеректомії виправдане у рамках протоколів ERAS та має бути рекомендоване для впровадження в клінічну практику
Посилання
Macrae WA. Chronic post-surgical pain: 10 years on. Br J Anaesth. 2008 Jul;101(1):77-86. doi: 10.1093/bja/aen099.
Kehlet H, Jensen TS, Woolf CJ. Persistent postsurgical pain: risk factors and prevention. Lancet. 2006;367(9522):1618–1625. doi:10.1016/S0140-6736(06)68700-X.
Macrae WA. Chronic pain after surgery. Br J Anaesth. 2001 Jul;87(1):88-98. doi: 10.1093/bja/87.1.88.
American College of Obstetricians and Gynecologists. ACOG Practice Bulletin No. 183: Postpartum hemorrhage. Obstet Gynecol. 2017;130(4):e168–e186.
Nieboer TE, Johnson N, Lethaby A, Tavender E, Curr E, Garry R, et al. Surgical approach to hysterectomy for benign gynaecological disease. Cochrane Database Syst Rev. 2009;(3):CD003677.
Brandsborg B. Pain following hysterectomy: epidemiological and clinical aspects. Dan Med J. 2012;59(1):B4374.
Brandsborg B, Nikolajsen L. Chronic pain after hysterectomy. Curr Opin Anaesthesiol. 2018;31(3): 268–273. doi: 10.1097/ACO.0000000000000586.
Schug SA, Bruce J. Risk stratification for the development of chronic postsurgical pain. Pain Rep. 2017;2(6):e627. doi:10.1097/PR9.0000000000000627.
Veresniuk N, Polishchuk L, Buhaiova O, Fartushok T. Genetic aspects of gynaecological diseases: new approaches to diagnosis and treatment. Salud Cienc Tecnol. 2025;5:1195. doi:10.56294/saludcyt20251195.
Hoofwijk DMN, van Reij RRI, Rutten BPF, Kenis G, Buhre WF, Joosten EA. Genetic polymorphisms and their association with the prevalence and severity of chronic postsurgical pain: a systematic review. Br J Anaesth. 2016;117(6):708–719. doi:10.1093/bja/aew378.
Tian Y, Liu X, Jia M, Yu H, Lichtner P, Shi Y, et al. Targeted genotyping identifies susceptibility locus in brain-derived neurotrophic factor gene for chronic postsurgical pain. Anesthesiology. 2018;128(3):587–597. doi:10.1097/ALN.0000000000001977.
Sng BL, Ching YY, Han NLR, Ithnin FB, Sultana R, Assam PN, et al. Incidence and association factors for the development of chronic post-hysterectomy pain at 4- and 6-month follow-up: a prospective cohort study. J Pain Res. 2018;11:629–636.
Bouman EA, Theunissen M, Bons SA, van Mook WNKA, Gramke HF, van Kleef M, et al. Reduced incidence of chronic postsurgical pain after epidural analgesia for abdominal surgery. Pain Pract. 2014;14(2):E76–E84. doi:10.1111/papr.12091.
Han C, Ge Z, Jiang W, Zhao H, Ma T. Incidence and risk factors of chronic pain following hysterectomy among Southern Jiangsu Chinese Women. BMC Anesthesiol. 2017;17(1):103. doi:10.1186/s12871-017-0394-3.
Fassoulaki A, Chassiakos D, Melemeni A. Intermittent epidural vs continuous wound infusion of ropivacaine for acute and chronic pain control after hysterectomy or myomectomy: a randomized controlled trial. Pain Med. 2014;15(9):1603–1608. doi:10.1111/pme.12523.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.
